Вирок № 17800160, 25.05.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 1-429/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Просалової О.М.,

при секретарі Линичук Ю.П.,

за участю прокурора Василенкова Б.М.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, є громадянином України, має вищу освіту, пенсіонер, проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимий

–за ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 17 листопада 2010 року близько 13 години 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ 21-Р», держаний номерний знак НОМЕР_1 по центральній смузі проїзної частини проспекту Миколи Бажана, 3 зі сторони Харківської площі в напрямку вул. Ревуцького у м. Києві зі швидкістю 2-5 км/год., порушив п.п. 2.3. б, 18.1, 18.4 ПДР України, проявив неуважність та необачність, не переконавшись, що це буде небезпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не переконався, що на ньому не має пішоходів, внаслідок чого вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4, яка рухалася по пішохідному переходу і мала перевагу у русі, в результаті чого їй спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та суду показав, що дійсно при обставинах, зазначених у вироку вище, він на пішохідному переході наїхав на пішохода ОСОБА_4 Вину визнає повністю, просить не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки він похилого віку і пересувається лише за допомогою машини.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299, 301-1 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_2 в необережних діях, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілій шкоди у повному обсязі, похилий вік підсудного.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом’якшують підсудному покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, дані, що характеризують особу підсудного, який має позитивну характеристику з місця проживання, є ветераном війни, його відношення до вчиненого, поведінку після вчинення злочину, думку потерпілої ОСОБА_4, яка написала розписку про те, що отримала від підсудного кошти в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, немає до підсудного претензій будь-якого характеру і вважає правильним обрати йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією закону.

Враховуючи наявність декількох обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_2, який є особою похилого віку, а також те, що він має водійський стаж 45 років, вперше вчинив злочин проти безпеки руху, суд вважає можливим не позбавляти ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судові витрати суд вважає необхідним покласти на підсудного ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400( три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази –автомобіль «ГАЗ 21-Р», державний номерний знак НОМЕР_1 –залишити ОСОБА_2 (а.с. 24).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (код 25575285 банк ГУДКУ у Київській області МФО 821018 р/р 31253272210699, призначення платежу –11511 послуги експерта, судові витрати за проведення експертизи у розмірі 417 гривень 96 копійок.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя