Постанова № 17777809, 08.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р.Справа № 18/186/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко, суддів: Л. І. Бойко, С.В. Таран;

при секретарі Павлюк О. М.

за участю представників сторін: від позивача не зявився;

від відповідача Репченко Д. В.; від 3-ої особи не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 р.

по справі № 18/186/10 за позовом ФОП ОСОБА_2

до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ „Стайл-Т”

про визнання недійсним договору застави та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції, 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ „Стайл-Т” про визнання недійсним з моменту укладення договору застави рухомого майна від 24.12.2007р., укладеного між сторонами, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є ДП „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, запису про обтяження майна № 6305856, контрольна сума 6ЕВТА44Б3А, яке було предметом договору застави рухомого майна 24.12.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір застави рухомого майна від 24.12.2007р. суперечить ст. ст. 548, 573 ЦК України, оскільки в ньому чітко визначено, що він забезпечує виконання зобовязань тільки за Генеральним кредитним договором, і не є забезпеченням по іншим кредитним договорам. Безпосередньо за Генеральним кредитним договором № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. кредитування не передбачалося і не відбулося.

У відзиві на позовну заяву ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” доводи позивача вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Договір застави обладнання укладено в якості забезпечення виконання зобовязань за Генеральним кредитним договором та укладеними в його рамках кредитними договорами між сторонами Банком (заставодержатель), ФОП ОСОБА_2 (заставодавець) і ТОВ „Стайл-Т” (позичальник); договір застави від 24.12.2007р. укладений з дотриманням положень ст. ст. 3, 12 ЗУ „Про заставу”, ст. 573 ЦК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011р. (суддя Давченко Т. М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для визнання договору застави недійсним.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ФОП ОСОБА_2 просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне зясування судом дійсних обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника відповідача, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 21.12.2007р. між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, ТОВ „Стайл-Т” та ФОП ОСОБА_2 був укладений Генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, згідно з яким банк зобовязався надати ТОВ „Стайл-Т” та ФОП ОСОБА_2 банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі та у договорах, укладених в рамках Генерального договору, що є його невідємними частками. Загальний розмір активних операцій (ліміт кредитування) позичальників по всім договорам, укладеним в рамках Генерального договору, не повинен перевищувати розміру, еквівалентного 19200000 грн. Термін дії договору до 19.12.2011р. за умови повного погашення позичальниками своїх зобовязань за всіма договорами, укладеними в рамках кредитного договору.

21.12.2007р. між Банком та ТОВ „Стайл-Т” були укладені:

- договір № 010/01-02/07-107, на умовах якого Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти в сумі 15000000 грн. строком до 18.12.2011р. зі сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором;

- договір № 010/01-02/07-108, за яким було відкрито ТОВ „Стайл-Т” невідновлювальну кредитну лінію та надано грошові кошти в сумі 3000000 грн. строком до 18.12.2011р. зі сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором;

- кредитний договір № 010/01-02/07-109, за яким Банк відкрив ТОВ „Стайл-Т” невідновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти в сумі 1200000 грн. строком до 18.12.2011р. із сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором.

В якості забезпечення виконання зобовязань за Генеральним кредитним договором та укладеними кредитними договорами між сторонами було укладено договір застави обладнання (позивач - заставодавець), посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований 24.12.2007р. в реєстрі за № 1225.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Оспорюваним договором застави обумовлено (п. 1.1), що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (Банку), що витікають з генерального кредитного договору, укладеного між заставодержателем, заставодавцем і позичальником ТОВ „Стайл-Т”, майновим поручителем якого є ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в подальшому; за умовами якого заставодавець і позичальник ТОВ „Стайл-Т” зобовязуються перед заставодержателем повернути кредит у розмирі 19200000 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірах і строки, передбачені Генеральним кредитним договором, а також додатковими угодами до нього - до 19.12.2011р.

Як вбачається із змісту договору застави, він містить всі умови, передбачені Законом України „Про заставу”.

Кредитні кошти в сумі 19200000 грн. були отримані прозичальником в рамках Генерального кредитного договору і за кредитними договорами в повному обсязі, що підтверджується виписками з банківських рахунків ТОВ „Стайл-Т” та ФОП ОСОБА_2, які надані банком.

Вказане спростовує твердження скаржника про те, що за Генеральним кредитним договором кредитування не передбачалося і не відбувалося.

Будь які дані про те, що Генеральний договір, кредитні договори оспорені в суді і визнані недійсними відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011р. у справі № 18/186/10 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

судді : Л.І. Бойко

С.В. Таран

Повний текст складено та підписано 10.08.2011р.