Постанова № 17858036, 09.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р.Справа № 5024/1038/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Воронюка О.Л.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 449 від 01.08.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 07.10.1997 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства „Альона”

на рішення господарського суду Херсонської області від „20” червня 2011 року

по справі № 5024/1038/2011

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка

до Селянського фермерського господарства „Альона”, Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збурївка

про стягнення 5608,76 грн.

В С Т А Н О В И В :

03.06.2011 року Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства „Альона” (далі по тексту відповідач, СФГ „Альона”) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 5608,76 грн., з яких: 2280,44 грн. вартість наданих послуг з урахуванням індексу інфляції, 1524 грн. вартість доправки до місця виконання робіт, 1804,32 грн. неустойка. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви (102 грн.) та витрати на ІТЗ судового процесу (236 грн.).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.06.2011 року по справі № 5024/1038/2011 (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з СФГ „Альона” на користь ФОП ОСОБА_4 вартість наданих послуг по договору з урахуванням індексу інфляції в 2280,44 грн., вартість доправки до місця виконання робіт в розмірі 1524 грн. та неустойку в сумі 302,04 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 410,64 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 173,03 грн. У задоволенні іншої частини позову (1502,28 грн.) відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав та не оплатив надані послуги в об'ємі роботи літака 42 га в розмірі 1680 грн. Крім того, в порушення умов договору відповідач не сплатив вартість доставки екіпажу літака до точці базування в розмірі 1524 грн. за виставленим рахунком № 22 від 17.06.2008 року. Між тим, позивачем невірно зроблено розрахунок неустойки, у зв'язку з чим її розмір зменшено.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, СФГ „Альона” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення 1524 грн. вартості доставки екіпажу літака до точці базування скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких вимог. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим частково виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не повністю відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, в рахунку № 22 від 17.06.2008 року навпроти суми 1524 грн. зазначено „за удаление поля согласно акта выполненных работ”, однак вказаних послуг відповідач не замовляв і жодних актів виконаних робіт зі свого боку стосовно таких робіт не підписував, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних доказів.

Скаржник вважає, що позивачем не підтверджено жодними доказами, що він поніс саме 1524 грн. витрат на доставку екіпажу до місця виконання робіт.

За твердженням скаржника, відсутні в матеріалах справи і докази направлення відповідачу будь-яких заявок з боку позивача про необхідність доставити екіпаж до місця базування або оплатити вартість такого доставлення.

ФОП ОСОБА_4 надала до суду заперечення на апеляційну скаргу СФГ „Альона”, в якому та в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

СФГ „Альона” в судове засідання 09.08.2011 року не з'явилося без поважних причин, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких клопотань не заявляло, хоча було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 18.07.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і заперечення на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2008 року між ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) та СФГ „Альона” (Замовник) укладено договір № 8, відповідно до умов якого (пункт 1.1) Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити авіаційно-хімічні роботи літаком АН-2 по повній технології вирощування озимої пшениці та інших обробляємих с/г культур в обємах і строках вказаних Замовником (а.с.7об.).

Замовник планує роботу літака в об'ємі 350 га. Кінцевий об'єм робіт ухвалюється на підставі актів виконаних робіт, підписаних гол. агрономом Замовника і командиром повітряного судна Виконавця (пункт 1.2 Договору).

Згідно із пунктом 4.1 Договору, після закінчення авіахімробіт сторони підписують акт виконаних робіт, оформлюють накладні та інші документи.

Замовник розраховується з Виконавцем грошовими коштами згідно розцінок вказаних в п.2 до „01” липня 2008 року на підставі актів виконаних робіт підписаних гол. агрономом і командиром повітряного судна. При порушенні строку оплати вартості наданих послуг Замовник виплачує Виконавцю неустойку в розмірі 0,1 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочки (пункти 4.2, 4.4 Договору).

Відповідно до пункту 8.5 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання та діє до „31” грудня 2008 року, а в частині виконання грошових зобов'язань до їх повного виконання.

14.06.2008 року СФГ „Альона” подало до ФОП ОСОБА_4 заявку на виконання авіаційно-хімічних робіт з розрахунками по обробці дільниць (а.с.26).

Того ж дня 14.06.2008 року, на виконання умов договору № 8 від 05.06.2008 року ФОП ОСОБА_4 здійснила відповідні роботи по авіахімобробці сільськогосподарських культур СФГ „Альона”, про що сторонами складено та підписано відповідний Акт приймання-здачі виконаних авіаційних робіт б/н від 14.06.2008 року (а.с.8).

17.06.2008 року ФОП ОСОБА_4 виставила СФГ „Альона” рахунок на сплату 3204 грн., з яких 1680 грн. кінцевий розрахунок за надання хімобробки с/г культур з дозир.50 л/га; 1524 грн. за видалення поля згідно акта виконаних робіт (а.с.12).

28.07.2010 року ФОП ОСОБА_4 надіслала на адресу СФГ „Альона” претензію, згідно якої просила оплатити заборгованість у сумі 3204 грн. за надані-отримані послуги з авіаційно-хімічної обробки полів, згідно умов договору від 05.06.2008 року № 8 (а.с.10-11).

Між тим, така претензія позивача залишена відповідачем без задоволення та взагалі без відповіді.

Судова колегія частково погоджується з позовними вимогами ФОП ОСОБА_4, частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що позовна заява ФОП ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга СФГ „Альона” задоволенню, а рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 2 зазначеної норми положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами СФГ „Альона”, як Замовником та ФОП ОСОБА_4, як Виконавцем, склалися правовідносини повязані з наданням послуг по здійсненню авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 по повній технології вирощування озимої пшениці та інших обробляємих с/г культур, про що 05.06.2008 року було укладено відповідний договір № 8.

Між тим, матеріалами справи встановлено, що СФГ „Альона” в порушення вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору № 8 від 05.06.2008 року, свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати отриманих послуг належним чином не виконало, у зв'язку з чим і утворилася відповідна заборгованість у розмірі 1 680 грн., яка залишається непогашеною відповідачем і поданий час, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок інфляційних витрат повинен здійснюватися та відповідати Цивільному кодексу України та Листу Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Крім того, як було вище зазначено, згідно із пунктом 4.4 Договору № 8 від 05.06.2008 року, при порушенні строку оплати вартості наданих послуг Замовник виплачує Виконавцю неустойку в розмірі 0,1 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997 року на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Таким чином, на суму своєчасно непогашеної заборгованості (1 680 грн.) позивачем правомірно нараховано збитки від інфляції та пеню (неуйстоку), оскільки СФГ „Альона” свої зобов'язання за договором № 8 від 05.06.2008 року в частині оплати за отримані від позивача послуги належним чином не виконало.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про перерахунок розміру пені (неустойки) та зменшення цієї суми з 1804 грн. до 302,4 грн. (1680 х 0,1 % х 180), оскільки, згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 про стягнення з СФГ „Альона” вартості наданих послуг по договору з урахуванням індексу інфляції в сумі 2280,44 грн. (1680 грн. + 600,44) та пені (неустойки) в сумі 302,04 грн.

Між тим, судова колегія не погоджується ні з позовними вимогами ФОП ОСОБА_4 про стягнення з СФГ „Альона” 1524 грн. вартості доставки екіпажу літака до точці базування, ні з висновками місцевого господарського суду про їх задоволення з наступних підстав.

Звертаючись до суду з позовом, ФОП ОСОБА_4 просила суд стягнути з СФГ „Альона” 1524 грн. вартості доставки екіпажу літака до точці базування, згідно п. 3.1.1 Договору, посилаючись на здійснення таких робіт та виставлений рахунок № 22 від 17.06.2008 року.

Між тим, умовами договору № 8 від 05.06.2008 року такі дії Виконавця не передбачені, як і не передбачена оплата таких робіт. В свою чергу, пунктом 3.1.1 договору № 8 від 05.06.2008 року Замовник, ким є СФГ „Альона”, зобов'язано було забезпечити за свій рахунок доставку екіпажу літака до точки базування.

Крім того, навіть якщо такі роботи, на які посилається позивач, і були ним виконані, то ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_4 не надала жодних доказів, які б свідчили про понесені під час виконання умов договору № 8 від 05.06.2008 року нею витрат (збитків) у розмірі 1524 грн.

Відповідно до норм ст.ст. 611, 623 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Порушення боржником взятих на себе зобов'язань спричиняє настання певних правових наслідків, що полягають у застосуванні встановлених законом мір відповідальності. Мірою відповідальності, відповідно до приписів ст. 22, п.1 ст. 623 ЦК України є обов'язок боржника відшкодувати збитки, заподіяні ним кредитору в силу невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань. При даній мірі відповідальності на порушника покладається обов'язок, що не лежав на ньому до правопорушення, виконання якого пов'язане із зменшенням обсягу його майнових прав, в силу чого він позбавляється відомого комплексу прав без отримання якихось вигод і компенсацій.

Згідно вимог ст. 614 ЦК України, особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності). Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, не надання ФОП ОСОБА_4 доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та не доведення вини відповідача не породжує правових підстав для стягнення з нього витрат (збитків) понесених позивачем у сумі 1 524 грн.

ФОП ОСОБА_4 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 20.06.2011 року по справі № 5024/1038/2011 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга СФГ „Альона” задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства „Альона” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „20” червня 2011 року по справі № 5024/1038/2011 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Селянського фермерського господарства „Альона” (Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збурївка, вул. Леніна, код 31369335) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) вартість наданих послуг по договору з урахуванням індексу інфляції в сумі 2280,44 грн. та неустойку в сумі 302,04 грн., витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви в сумі 46,96 грн. та 108,65 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити”.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Селянського фермерського господарства „Альона” (Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збурївка, вул. Леніна, код 31369335) 51 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області.

5. Повернути Селянському фермерському господарству „Альона” (Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збурївка, вул. Леніна, код 31369335) зайве сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 29 грн., згідно квитанції № 530 (#707225) від 30.06.2011 року, про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя О.Л. Воронюк

Повний текст постанови

складено „10” серпня 2011 року.