Рішення № 17777307, 21.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 5023/3748/11

вх. № 3748/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 11.05.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВП СХІД-СЕРВІС", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 23121,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП СХІД-СЕРВІС" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення основної заборгованості за договором поставки № _1-09_10 від 01.09.2010 р. в сумі 21985,00 грн., індексу інфляції в сумі 977,02 грн. та 3% річних в сумі 159,56 грн.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 21.07.2011 р. за вх. № Д 1376, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 21.07.2011 р. за вх. № 13683, надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 20.07.2011 р. щодо відповідача згідно заяви, який господарським судом залучається до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надав.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ухвали суду по даній справі були надіслані відповідачу на адресу відповідача вказану у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 20.07.2011 р., а саме: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому можливо розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

01 вересня 2010 року між сторонами було укладено договір поставки №_1-09_10 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію, вказану в рахунку - фактура та накладних.

Відповідно до п.2.1. договору відповідач був зобов'язаний оплатити вартість продукції відповідно рахунку - фактури, на основі замовлення покупця, узгодженого сторонами, методом перечислення 100 % передоплати на рахунок постачальника.

Пунктом 2.2. договору було передбачено право позивача поставити продукцію без передоплати відповідача. В такому випадку відповідач був зобов'язаний оплатити за продукцію не пізніше 7-ми календарних днів з моменту отримання ним продукції. Момент отримання покупцем продукції фіксується у видатковій накладній.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору протягом 2010 - 2011 р.р. було поставлено відповідачу товар, що підтверджується первісними документами, яки наявні в матеріалах справи.

Позивач у позові вказує, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 21985,00 грн., а саме згідно: видаткової накладної № 8 від 28.01.2011 р. на суму 10208,00 грн., була часткова оплата, заборгованість становить 849,00 грн.; видаткової накладної № 10 від 03.02.2011 р. заборгованість становить 8240,00 грн.; видаткової накладної № 13 від 08.02.2011 р. заборгованість становить 12896,00 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не містяться докази оплати відповідачем позивачу продукції у розмірі 21985,00 грн. за вищевказаними видатковими накладними.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором у розмірі 21985,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунки інфляційних та 3% річних, та встановлено, що вони є вірними, а сума 3% річних у розмірі 159,56 грн. та інфляційних у розмірі 977,02 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 231,22 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про дату, місце народження та розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП СХІД-СЕРВІС" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус АБК-1, офіс 320, код ЄДРПОУ 34859067, р/р 26008000076066 в ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 300023) заборгованість в сумі 21985,00 грн.; інфляційні в сумі 977,02 грн., 3% річних в сумі 159,56 грн., 231,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 26.07.2011 р.