Рішення № 17776814, 20.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" липня 2011 р. Справа № 21/072-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари

до Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»в особі філії «Будівельник»Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 129020,71 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №10 від 06.04.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»в особі філії «Будівельник»Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(далі-ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій»/відповідач) про стягнення 129020,71 грн., з яких: 108984,07 грн. заборгованості за договором підряду №1/07 від 01.07.2008р., 12495,84 грн. пені, 2418,55 грн. 3% річних та 5122,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011р. порушено провадження у справі №21/072-11 та призначено її до розгляду на 22.06.2011р.

Разом з позовними вимогами, позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, у відповідності до ст. 66 ГПК України, судом у задоволенні зазначеної вимоги позивача відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2011р. розгляд даної справи відкладено на 20.07.2011р.

19.07.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у звязку з відрядження представника останнього.

Проте, оскільки суду не надано доказів, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 20.07.2011р., у задоволенні зазначеного клопотання відповідача судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

В судові засідання 22.06.2011р. та 20.07.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини ненадання документів суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008р. між ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій»в особі його відокремленого структурного підрозділу філії «Будівельник»ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій»(далі-замовник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-субпідрядник) укладено договір підряду №1/07 (далі-Договір), відповідно до якого замовник доручає, а субпідрядник на власний ризик приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по електроосвітленню та силовому електрообладнанню адміністративно-побутового корпусу в м. Бровари по вул. Підприємницькій, 22.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору замовник зобовязується перерахувати субпідряднику аванс у розмірі 50% від вартості робіт.

Замовник зобовязується перерахувати підряднику протягом 3 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт, на суму затверджену в акті.

Судом встановлено, що субпідрядник свої обовязки за Договором в частині виконання підрядних робіт виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи загальною вартістю 352084,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в): - за червень 2010р. на суму 14750,40 грн.,

- за червень 2010р. №1 на суму 107749,20 грн.,

- за вересень 2008р. на суму 18369,60 грн.,

- за вересень 2008р. на суму 33370,80 грн.,

- за липень 2008р. №1 на суму 167048,40 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Вартість виконаних позивачем підрядних робіт підтверджується також і підписами та відбитками печаток сторін на довідках про вартість виконаних будівельних робіт за липень, вересень 2008р., червень 2010р. (форма КБ-3), копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт належним чином не виконав, сплативши 243100,73 грн., внаслідок чого за ним утворилось 108984,07 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 243100,73 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою №695 від 15.06.2011р., виданою Броварським відділенням №5400 ВАТ «Державний ощадний банк України».

З метою досудового врегулювання даного спору, 24.11.2010р. позивачем направлено відповідачу претензію №12, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність 108984,07 грн. заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не сплатив.

Наявність 108984,07 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується також підписами та відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків станом на 22.06.2011р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 108984,07 грн. заборгованості за Актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а субпідрядник на власний ризик приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по електроосвітленню та силовому електрообладнанню адміністративно-побутового корпусу в м. Бровари по вул. Підприємницькій, 22.

Приписами статей 530, 854 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору замовник зобовязується перерахувати субпідряднику аванс у розмірі 50% від вартості робіт.

Замовник зобовязується перерахувати підряднику протягом 3 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт, на суму затверджену в акті.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних Актів приймання виконаних підрядних робіт без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості виконаних робіт свідчить про прийняття відповідачем цих робіт, та відповідно породжує в останнього обовязок щодо їх оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість виконаних підрядних робіт, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 108984,07 грн. заборгованості за Актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 12495,84 грн. пені, нарахованої за період з 02.07.2010р. по 31.03.2011р. на 108984,07 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати (п. 4.2 Договору) за виконану субпідряднику роботу, замовник сплачує пеню у розмірі не меншому, ніж подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочки, від несвоєчасної сплаченої суми.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.2 Договору замовник зобовязується перерахувати підряднику протягом 3 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт, на суму затверджену в акті.

Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті»від 17.03.2004р. №110, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Враховуючи, що у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, остаточний розрахунок за виконані роботи за Актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за червень 2010р. на суму 14750,40 грн. та за червень 2010р. №1 від 30.06.2010р. відповідач мав здійснити до 06.07.2010р.

Крім того, ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки більш тривалого строку нарахування пені за порушення строків оплати вартості виконаних підрядних робіт за Договором ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами Договору не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості виконаних підрядних робіт у відповідності до Договору, у позивача припинилось 06.01.2011р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період обрахунку пені, заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за період з 06.07.2010р. по 06.01.2011р. на 108984,07 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 8730,67 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12495,84 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 8730,67 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 2418,55 грн. 3% річних та 5122,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору в частині строків оплати вартості виконаних робіт, а також період обрахунку 3% річних та інфляційних втрат, який заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 06.07.2010р. по 31.03.2011р. на 108984,07 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 2409,59 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2418,55 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2409,59 грн.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 9917,55 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5122,25 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, 2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01273711) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1) 108984 (сто вісім тисяч девятсот вісімдесят чотири) грн. 07 коп. заборгованості, 8730 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 67 коп. пені, 2409 (дві тисячі чотириста дев'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 5122 (пять тисяч сто двадцять дві) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 1252 (одну тисячу двісті пятдесят дві) грн. 47 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 22.07.2011р.