Рішення № 17776747, 19.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2011 р. Справа № 6/007-10

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” про стягнення боргу за Договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та Додатковою угодою № 7 від 21 вересня 2007 року до договору підряду,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 року);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № КАМ-2010/11/17 від 17.11.2010р.).

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД»(далі ТОВ «МДН-БУД», Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (далі ТОВ “Комплекс Агромарс”, Відповідач) про стягнення боргу за Договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та Додатковою угодою № 7 від 21 вересня 2007 року до договору підряду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та Додатковою угодою № 7 від 21 вересня 2007 року до договору підряду щодо сплати вартості виконаних позивачем підрядних робі. У звязку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 24850,56 грн. суму основного боргу, 1814,09 грн. суму втрат коштів у звязку з інфляцією, 3908,26 грн. суму пені, 35364,82 грн. суму штрафу та 999,60 грн. суму 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05 листопада 2010 року порушено провадження у справі № 6/007-10 та призначено до розгляду на 23 листопада 2010 року.

У судових засіданнях 23 листопада 2010 року, 14 грудня 2010 року та 28 грудня 2010 року суд відкладав розгляд справи на іншу дату з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 28 грудня 2010 року, в якому він просить відмовити в задоволені позовних вимог позивача повністю з підстав, викладених у даному відзиві.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог по сплаті пені та штрафу по додатковій угоді № 7 до договору № 12-02-04/ КАМ від 12 квітня 2007 року у справі № 6/007-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

12 січня 2011 року відповідачем подані пояснення, в яких він зазначив, що не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі та вважає їх безпідставними з підстав, викладених у відзиві, у заяві про застосування строків позовної давності до вимог по оплаті пені та штрафу по додатковій угоді № 7 до договору № 12-02-04/ КАМ від 12 квітня 2007 з підстав даного пояснення.

18 січня 2011 року позивачем подано заперечення проти відзиву на позовну заяву, в яких він зазначає безпідставність доводів відповідача, які викладені у відзиві та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, позивачем подана заява, згідно якої останній в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від застосування та стягнення сум пені та штрафу.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 24850,56 грн. суму основного боргу, 1814,09 грн. суму витрат у звязку з інфляцією та 999,60 грн. суму 3% річних.

Також, позивачем подано пояснення щодо строків виконання зобовязання відповідачем.

18 січня 2011 року суд оголосив перерву в засіданні до 19 січня 2011 року.

В судовому засіданні 19 січня 2011 року позивачем подано заяву про застосування строків позовної даності № 14 від 19 січня 2011 року до відзиву на позов та пояснень відповідача.

19 січня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

12 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (підрядник, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством „Комплекс Агромарс”, яке згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду № 12-02-04/КАМ, відповідно до умов якого (п. 1.1.), підрядник зобовязався своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ діючих на території України та погодженої сторонами кошторисної документації будівельні, монтажні та демонтажні роботи на обєктах замовника, а замовник зобовязується надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи і оплатити їх.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.4 та 11.5 договору вартість робіт по даному договору встановлюється на підставі кошторисів та договірних цін і зазначається у додаткових угодах, що додається до даного договору. Розрахунок замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних обємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в додаткових угодах.

Судом, також, було встановлено та підтверджено сторонами, що на виконання договору підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року сторонами на кожен окремий вид робіт укладались окремі додаткові угоди до даного договору підряду, якими визначались всі умови проведення цих робіт, всі інші умови, які сторони в додаткових угодах не визначили мали застосовуватись з умов договору підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року.

Договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Судом, також, було встановлено та підтверджено сторонами, що на виконання договору підряду № 86-06/КАМ від 13 лютого 2006 року сторонами на кожен окремий вид робіт укладались окремі додаткові угоди до даного договору підряду, якими визначались всі умови проведення цих робіт, всі інші умови, які сторони в додаткових угодах не визначили мали застосовуватись з умов договору підряду № 86-06/КАМ від 13 лютого 2006 року.

Так, 21 вересня 2007 року сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору підряду № 12-02-04/КАМ, відповідно до умов якої (п. 1.1.), підрядник приймає на себе зобовязання виконати роботи по благоустрою території з улаштуванням водовідводу бройлерної птахоферми № 30, що знаходиться в смт. Димер, Вишгородського р-н, Київської обл., а замовник прийняти, у встановлений даним додатком термін якісно виконані роботи, та сплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даним додатком до Договору.

Як визначено п. 4 додаткової угоди, загальна вартість робіт по даній угоді складає 500000,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 83333,40 грн.

Отже, враховуючи підписання сторонами додаткової угоду, суд дійшов висновку, що весь комплекс підрядних робіт, які необхідно виконати позивачу складає, саме 500000,40 грн.

У відповідності до п. 5.1. додаткової угоди, замовник, на другий робочий день після підписання даної угоди, зобовязаний перерахувати на рахунок підрядника, в порядку передоплати аванс в сумі 261245,52 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 43540,92 грн.

Так, на виконання умов додаткової угоди № 7 від 21 вересня 2007 року до договору відповідачем перераховано аванс в сумі 261245,52 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 03 жовтня 2007 року та не заперечується відповідачем.

В свою чергу, на виконання умов додаткової угоди № 7 від 21 вересня 2007 року до договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на зальну суму 497 011,20 грн., що підтверджується актом № 1/7/12-02 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 497011,20 грн., який підписаний товариством позивача та відповідача і скріплений печаткою останнього 20 листопада 2008 року (копія містяться в матеріалах справи).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем виконано роботи на суму, меншу ніж це передбачено додатковою угодою, тобто на 2989,29 грн. (500000,49 грн. - 497 011,20 грн.).

Проте, з вище зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму 497 011,20 грн. без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості виконаних підрядних робіт та строків їх виконання за підписаними актами.

Крім того, статтею 845 ЦК України визначено, що підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Судом встановлено, що факт підписання сторонами акту № 1/7/12-02 на загальну суму 497011,20 грн. (20.11.2008) та за відсутності у відповідача заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт та строків їх виконання за підписаним актом, свідчить про узгодження сторонами та фактичне виконання позивачем всього комплексу робіт, про що підтвердив відповідач в судових засіданнях.

Факт підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт на загальну суму 497011,20 грн., свідчить про необовязковість підписання між сторонами окремого (загального) акту приймання-передачі робіт, як то визначено п. 5.3. додаткової угоди, оскільки роботи виконано на суму узгоджену в розрізі ст. 845 ЦК України, про що, також не заперечив відповідач в судових засіданнях.

Таким чином, підписання сторонами спору акт № 1/7/12-02 на загальну суму 497011,20 грн., фактично повної вартості всього комплексу робіт, а також враховуючи положення ст. 845 ЦК України свідчить про належне виконання позивачем всього комплексу підрядних робіт та прийняття замовником всього комплексу робіт 20 листопада 2008 року (день підписання акту) в розумінні п. 5.3. додаткової угоди за Договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та додаткової угоди № 7 до нього в повній мірі на загальну суму 497011,20 грн.

У відповідності до п. 5.2. додаткової угоди, подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складених за формою КБ 2 у відповідності до фактично виконаних обємів робіт, а також після виконання робіт на суму перерахованого авансу. Замовник зобовязується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ-2) протягом 10 днів з дати підписання таких актів.

У відповідності до п. 5.3. додаткової угоди весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95% від загальної суми угоди. 5% від загальної суми даної угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобовязань (виплати штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обовязків по даній угоді) і оплачуються наступним чином:

- 60% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт;

- 40% суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт про даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем перераховано позивачу вартість виконаних підрядних робіт в загальній сумі 472160,64 грн.: 261245,52 грн. аванс, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача від 03 жовтня 2007 року та не заперечується відповідачем та 210915,12 грн. - шляхом проведення заліку розрахунків про зменшення боргу за актом виконаних робіт, який підписаний сторонами спору та засвідчений їх печатками від 10 грудня 2008 року.

Отже, враховуючи часткову оплату відповідачем, неоплаченим залишилось 24850,56 грн., де 14910,34 грн. - 60%, а 9940,22 грн. - 40% від 5% притриманих кошті (497011,20 грн. - 261245,52 грн. 210915,12 грн.).

Позивач, звертаючись з позовом № 90 від 01 листопада 2010 року до суду, заявляє до стягнення з відповідача борг за виконані позивачем підрядні роботи у розмірі 5% від загальної суми додаткової угоди - 24850,56 грн. (497011,20 грн. - 261245,52 грн. 210915,12 грн.), тобто позивач просить стягнути частково неоплачену суму у розмірі 14910,34 грн. (60%) та 9940,22 грн. (40%) суми притриманих замовником коштів від 5% від загальної суми додаткової угоди.

Відтак, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 5.3. додаткової угоди, судом встановлено, що відповідач за виконані підрядником роботи повинен був виплатити у розмірі 60% від 5% суми притриманих коштів протягом 15-ти банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт, тобто, кінцевий строк оплати, в який відповідач повинен був оплатити вартість підрядних робіт на суму 14910,34 грн. є 11 грудня 2008 року (20.11.2008 + 15 банківських днів).

Крім того, 40% від 5% суми притриманих коштів відповідач повинен був сплатити протягом 15 банківських днів через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт про даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт, тобто, відповідач повинен був оплатити вартість підрядних робіт на суму 9940,22 грн. до 11.12.2009р. включно (20.11.2008 + 12місяців+15банківських днів).

Проте, відповідач свої зобовязання за договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та додаткової угоди № 7 в частині оплати 60% та 40% від 5% притриманих коштів належним чином не виконав, борг у сумі 14910,34 грн. (60%) та 9940,22 грн. (40%) не сплатив.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 14910,34 грн. (60% від 5% притриманих коштів) та в розмірі 9940,22 грн. (40% від 5% притриманих коштів) за договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та додатковою угодою № 7 є обґрунтованою.

Заперечення відповідача у своєму відзиві від 28 грудня 2010 року на порушення позивачем п.п. 2.1., 2.2 додаткової угоди щодо прострочення виконання робіт за додатковою угодою по акту № 1/7/12-02 на 1 рік (роботи виконані 20.11.2008), суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, на виконання умов додаткової угоди № 7 від 21 вересня 2007 рок до договору, позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на зальну суму 497011,20 грн., що підтверджується актом № 1/7/12-02 підписаним відповідачем без жодних зауважень.

В свою чергу відповідач порушив умови додаткової угоди до договору щодо строку оплати виконання підрядних робіт, а саме: після підписання додаткової угоди (21.09.2007) відповідачем перераховано аванс у розмірі 261245,52 грн., лише 03 жовтня 2007 року, тобто, в супереч п. 5.1. додаткової угоди, відповідачем перераховано аванс не на другий робочий день після підписання додаткової угоди.

Крім того, після підписання сторонами акту приймання передачі виконаних підрядних робіт, підписаного сторонами 20.11.2008, відповідач сплатив позивачу суму боргу в розмірі, лише 210915,12 грн. (95% від загальної суми угоди) 10.12.2008, тобто з порушенням строків та розміру виконаних робіт, як то передбачено п. 5.2 додаткової угоди до договору (подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складених за формою КБ 2 у відповідності до фактично виконаних обємів робіт, а також після виконання робіт на суму перерахованого авансу. Замовник зобовязується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ-2) протягом 10 днів з дати підписання таких актів).

Так, статтею 613 ЦК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відтак, порушення умов додаткової угоди щодо оплати виконаних робіт є фактом, що вказує на прострочення відповідача в розумінні ст. 613 ЦК України.

Таким чином, невчасна оплата виконаних робіт унеможливлює виконання робіт за договором підряду та додаткової угоди до нього в строки обумовлені сторонами та знімає відповідальність з позивача за порушення обумовлених термінів виконання робіт, а тому посилання позивача на порушення позивачем умов додаткової угоди є необґрунтованим та спростовується вищевикладеним.

Також, необґрунтованим є посилання відповідача на його право утримати з коштів належних до сплати позивачу 14910,34 грн. (60%) та 9940,22 грн. (40%) , як штрафні санкції за неналежне виконання робіт за додатковою угодою (порушення строків виконання робіт, передбаченого в договорі та додатковій угоді на підставі п. 5.3. додаткової угоди) та ст. 594 ЦК України виходячи з такого.

Так, п. 5.3. додаткової угоди визначено, що 5% від загальної суми даної угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобовязань (виплати штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обовязків по даній угоді) і оплачуються наступним чином:

- 60% суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт;

- 40% суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт про даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

Як вже встановлено судом вище, позивачем виконано свої зобовязання в повному обсязі.

Статтею 594 ЦК України визначено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Таким чином, встановлений факт виконання позивачем свого зобовязання та настання строку оплати не дає права відповідачу притримувати кошти в сумі 14910,34 грн. (60%) та 9940,22 грн. (40%) визначених п. 5.3. додаткової угоди поза межами терміну притирання встановленого договором без письмового повідомлення про це підрядника.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що після закінчення терміну притримання відповідач на виконання вимог ч. 1 ст. 595 ЦК України не повідомив позивача про притримання коштів обумовлених додатковою угодою до договору та відповідних доказів до суду не надав.

Так, ч. 1 ст. 595 ЦК України визначено, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що обґрунтування щодо законного утримання 5% від загальної суми угоди у звязку з порушенням позивачем строків виконання зобовязання за додатковою угодою та нарахування за це штрафних санкцій є помилковим, оскільки, сам по собі факт нарахування штрафних санкцій відповідачем не носить правових наслідків для позивача без їх предявлення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Проте, відповідачем не подано до суду доказів направлення позивачу відповідної заяви про зарахування зустрічних вимог на суму 24 850,56 грн., як то передбачено ст. 601 ЦК України, як і не надано розрахунку застосованих останнім штрафних санкцій.

Таким чином, у відповідача не було прав передбачених законом утримувати з коштів у розмірі 24850,56 грн., належних до виплати позивачу, аналогічну по розміру суму штрафних санкцій.

А відтак, вимога позивача щодо стягнення 24850,56 грн., як 60% та 40% від 5% притриманих коштів є правомірною.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Зважаючи на викладене та те, що основний борг у сумі 24850,56 грн. відповідачем не погашений, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24850,56 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що 3% річних нараховані позивачем за періоди:

з 12.12.2008р. по 30.09.2010р. на суму боргу 14910,34 грн. нараховано 768,39 грн. 3 % річних та

з 12.12.2009р. по 28.10.2010р. на суму боргу 9940,22 грн. нараховано 231,21 грн. 3 % річних

Всього заявлено до стягнення 999,60 грн. 3 % річних.

Враховуючи встановлені судом строки виникнення зобовязання по оплаті виконаних підрядних робіт по договору підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та додатковій угоді № 7 від 21 вересня 2007 року до нього (прострочення зобовязання почалось: по 60% - з 12.12.2008 та по 40% - з 12.12.2009), період нарахування 3% річних, заявлений позивачем, частини 2 статті 625 ЦК України, суд здійснив розрахунок 3% річних згідно формули за такий період (С x 3 x Д:365:100, де С сума боргу; Д кількість днів прострочки):

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

14910.3412.12.2008 - 30.09.20106583 %806.38

9940.2212.12.2009 - 28.10.20103213 %262.26

всього 1 068,64 Оскільки, сума 3% річних, за розрахунком суду, за вищевказаний період, становить 1068,64 грн., а суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 999,60 грн. 3 % річних підлягає задоволенню. З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні втрати нараховані позивачем за період:

з січня 2010 року по вересень 2010 року на суму боргу 24850,56 грн. нараховано 1814,09 грн. інфляційних втрат.

Всього заявлено до стягнення 1814,09 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи встановлені судом строки виникнення зобовязання по оплаті виконаних підрядних робіт по договору підряду № 12-02-04/КАМ від 12 квітня 2007 року та додатковій угоді № 7 від 21 вересня 2007 року до нього, період нарахування інфляційних втрат, заявлений позивачем, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за такий період (С x ИИ С, де С сума боргу; ИИ індекс інфляції):

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.01.2010 - 30.09.2010 включно24850.561.0741 838.9426689.50

Оскільки, сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, за вищевказаний період, становить 1839,94 грн., а суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1814,09 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 850,56 грн. основного боргу, 999,60 грн. 3 % річних та 1814,09 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МДН-БУД” (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33492106) 24 850,56 грн. основного боргу; 999,60 грн. 3 % річних та 1814,09 грн. втрат коштів від інфляції, а також 276,64 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЧерногуз А.Ф.