Рішення № 17776740, 11.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2011 р. Справа № 6/021-10

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія” до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” та 2. Відкритого акціонерного товариство страхування”, про відшкодування шкоди,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 22 від 01.11.2010р.);

відповідача 1.: ОСОБА_2 (довіреність № 36 від 01.06.2010р.);

відповідача 2.: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія” (далі - ВАТ «Незалежна Страхова Компанія”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” (далі - ТОВ «АМАКО Україна”, відповідач), третя особа Відкрите акціонерне товариство страхування” (далі - ВАТ страхування”, третя особа), про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ «Незалежна Страхова Компанія” зазначила, що 06 червня 2008 року в м. Києві по проспекту Перемоги сталося ДТП за участю автомобіля KODA Octavia”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, яким він і керував та автомобіля Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «АМАКО Україна”, яким керував ОСОБА_4 та який є винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди.

ВАТ СК “Правекс Страхування”, з 22 липня 2008 року - ВАТ «Незалежна Страхова Компанія” (змінена назва) як страховик виплатило власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля Octavia” ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 20032,05 грн.

Виплативши страхове відшкодування, ВАТ «Незалежна Страхова Компанія” відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування” та ст. 993 ЦК України набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Посилаючись на те, що автомобіль Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «АМАКО Україна”, позивач просить стягнути з останнього понесені витрати у розмірі виплаченого страхувальнику ОСОБА_3 страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08 грудня 2010 року порушено провадження у справі № 6/021-10 та призначено до розгляду на 21 грудня 2010 року.

ТОВ «АМАКО Україна” подано відзив від 17 грудня 2010 року на позовну заяву, в якому він зазначив, що відхиляє позовні вимоги позивача та просить залучити до участі у справі іншого відповідача Публічне акціонерне товариство страхування” з підстав, викладених у даному відзиві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 грудня 2010 року у справі № 6/021-10 залучено до участі у справі іншого відповідача 2. Публічне акціонерне товариство страхування” та відкладено розгляд справ на 11 січня 2011 року.

В судовому засіданні 11 січня 2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог № 62 від 10 січня 2011 року, в якій він просить стягнути з Публічного акціонерного товариство I страхування” 19522,05 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” 510 грн. у звязку з тим, що згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/0793446 від 03 липня 2007 року ТОВ «АМАКО Україна” було застраховане в ПАТ страхування”.

Крім того, позивач посилається на п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідно до якого, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, тому ПАТ I страхування” зобовязано у звязку із страховим випадком здійснити виплату страхового відшкодування ВАТ «Незалежна Страхова Компанія”. Проте, страхове відшкодування повинно бути зменшене на суму франшизи, яка не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика (25500 грн. X 2% = 510 грн.).

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариство страхування” 19522,05 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” 510 грн.

ПАТ страхування” подано відзив, в якому він просить в задоволені позовних вимог відмовити з підстав того, що потерпіла особа порушила вимоги ст. 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Крім того, ПАТ страхування” просив суд слухати справу без участі його представника.

11 січня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд

Установив:

06 червня 2008 року в м. Києві по проспекту Перемоги сталося дорожньо транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля Octavia”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, яким він і керував та автомобіля Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «АМАКО Україна”, яким керував ОСОБА_4.

Внаслідок зіткнення автомобілів було заподіяно шкоду автомобіля Octavia”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на загальну суму 19968,72 грн., що підтверджується Звітом експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку № 1572 від 19 червня 2008 року.

18 липня 2007 року між ВАТ СК «Правекс-Страхування” та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 624066 за умовами якого (п. 1.1) предметом цього договору є страхування страховиком транспортних засобів (далі - ТЗ), що належать страхувальнику визначених в сертифікатах до цього договору страхування. Сертифікат є невідємною складовою частини цього договору.

В подальшому, з 26 листопада 2008 року ВАТ СК «Правекс-Страхування” змінила назву на ВАТ «Незалежна Страхова Компанія”.

Згідно п. 1.2 договору сертифікати містять суттєві умови договору страхування стосовно кожного окремого транспортного засобу, зокрема розмір страхової суми, термін дії страхового захисту, розмір страхового платежу, номер кредитного договору тощо.

Обєктом страхування, згідно сертифікату № 624066-1 від 18 липня 2007 року до договору, є транспортний засіб Octavia TOUR 1,8”, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_3.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.1.1. страховими випадками за цим договором можуть бути пошкодження, знищення або втрата застрахованого транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди події, що сталася під час руху ТЗ, внаслідок якої були завдані матеріальні збитки страхувальнику, повязані з пошкодженням або втратою цього ТЗ.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” cтраховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті ДТП, скоєної 06 червня 2008 року Мельничуком Андрієм Андрійовичем на автомобілі Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «АМАКО Україна”, настав страховий випадок.

На виконання вимог закону та умов договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 624066 ВАТ СК “Правекс Страхування” виплатило власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля Octavia” ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 20032,05 грн., з яких: 19712,05 грн. страхове відшкодування з урахуванням франшизи (19968,72 грн. 256,67 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 4633 від 23 липня 2008 року та 320 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 3976 від 26 червня 2008 року.

Отже, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 20032,05 грн. (19712,05 грн. /вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Octavia TOUR 1,8”, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження в результаті ДТП/ + 320 грн. /вартість за проведення автотоварознавчого дослідження).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року Мельничука Андрія Андрійовича визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п. 13.1 правил дорожнього руху України.

Громадянин ОСОБА_4 на момент ДТП керував АТ - Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «АМАКО Україна” на законних підставах та виконував свої трудові, службові обовязки, що не заперечується відповідачами у справі та підтверджується подорожнім листом наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «АМАКО Україна” власника наземного транспортного засобу автомобіля Caddi”, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ “Страхова компанія “Алькона” за полісом № ВА/0793446 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03 липня 2007 року.

Із зазначеного полісу вбачається, що франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 510 грн.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відтак, страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи (ліміт 25500 грн. X 2%= 510 грн.).

Суд приймає до уваги те, що з 22 липня 2008 року ВАТ “Страхова компанія “Алькона” змінила назву на Відкрите акціонерне товариство страхування”.

Статтею 9 Закону України “Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 25500 грн. на одного потерпілого.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, на яких законом покладено обовязок відшкодувати завдані ОСОБА_3 збитки, у даному випадку є ВАТ страхування” відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03 липня 2007 року в сумі 19522,05 грн. (20032,05 грн. 510 грн.) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ВАТ страхування” як страховиком.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 624066 від 18 липня 2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_3 мав до ВАТ страхування” як особи, на яких законом покладено обовязок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03 липня 2007 року та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ВАТ страхування” як страховиком.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з ВАТ страхування” витрат, понесених за страховим відшкодуванням в розмірі 19522,05 грн. у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03 липня 2007 року та стягнення з ТОВ «АМАКО Україна” витрат понесених за страховим відшкодуванням в розмірі 510 грн. - частина, що не підлягає відшкодуванню ВАТ страхування” страховиком є доведеними обґрунтованими, відповідачами не спростованими та такими що підлягають задоволенню.

Поданий ТОВ «АМАКО Україна” відзив від 17 грудня 2010 року є безпідставним з підстав вищевикладеного.

Водночас, поданий ПАТ страхування” відзив є безпідставним, оскільки, норми закону, а саме ст. 33-35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на які посилається ПАТ I страхування” як на підставу свої заперечень не звільняє його від обовязку відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Незалежна Страхова Компанія” (витрат по страховому відшкодуванню). Натомість, обставини вказані ВАТ страхування” у відзиві можуть бути підставою для звернення з останнього з регресним позовом до свого страхувальника на підставі ст. 38 вказаного закону у звязку з порушенням страхувальником умов полісу та Закону щодо порядку повідомлення про страховий випадок.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна” (код ЄДРПОУ 21665011) на користь Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія” (код ЄДРПОУ 20036721) 510 грн. (витрат по страховому відшкодуванню), 100,16 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариство страхування” (код ЄДРПОУ 22868348) на користь Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія” (код ЄДРПОУ 20036721) 19522,05 грн. (витрат по страховому відшкодуванню), 100,16 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЧерногуз А.Ф.