Рішення № 17776460, 13.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.11р.Справа № 14/5005/7112/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут електротермічного устаткування", 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 80

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс Плюс", 49000, м.Дніпропетровськ, пров. Біологічний, 2-А

про стягнення 406233,69 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1- представник за довіреністю № 02-382 від 30.09.2011 року

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут електротермічного устаткування", звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс Плюс", про стягнення основного боргу в сумі 512652 грн., штраф в сумі 51497,53 грн., інфляційних в сумі 21018,74 грн., 3% річних в сумі 6025,42 грн., судових витрат.

10.08.2011 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомляє про проведення між сторонами взаємозаліку на суму 184960,00 грн. і тому просить суд стягнути з відповідача 327692,00 грн. - основного боргу, 51497,53 грн. - штрафу, 21018,74 грн. - інфляційних, 6025,42 грн. - 3% річних. Крім того, у заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд повернути зайво сплачене держмито в розмірі 1849,60 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 48-2010/П від 09.08.2010 року в частині своєчасного виготовлення продукції, поставки її позивачу та повернення передоплати.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 30.06.2011 року, 10.08.2011 не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 966195 станом на 08.08.2011 року юридичне місцезнаходження відповідача - 49000, м. Дніпропетровськ, провул. Біологічний, б. 2-А, - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи.

30.06.2011року до суду надійшло клопотання позивача про продовження строків вирішення спору.

Клопотання задоволено ухвалою суду від 30.06.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 30.06.2011 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/5005/7112/2011 були продовжені терміном на 15 днів, тобто до 15.08.2011 року.

09.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут електротермічного устаткування", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс Плюс", як виконавцем, було укладено договір № 48-2010/П, згідно п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити наступну продукцію:

- комплект металевих частин футерівки НЖИЯю305654.044 в кількості 1 комплекту за ціною 32000,00 грн.;

- комплект металевих частин установки обігрівачів НЖИЯ.305654.031 в кількості 1 комплекту за ціною 228000,00 грн.;

- комплект металевих частин установки обігрівачів НЖИЯ.305654.028 (ЗИП) в кількості 1 комплекту за ціною 110560,00 грн.;

- комплект металевих частин установки обігрівачів НЖИЯ.305654.031 (ЗИП) в кількості 1 комплекту за ціною 113800,00 грн.

- комплект металевих частин установки луски та підвісок НЖИЯ.305654.034-01 (без луски) в кількості 1 комплекту за ціною 45520,00 грн.

Загальна сума даного договору згідно протоколу про договірну ціну (додаток № 1) складає 635772,00 грн., в тому числі ПДВ - 105962,00 грн. (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони встановили наступне: оплата за договором здійснюється замовником в наступному порядку:

- передоплата в розмірі 60% від вартості даного договору впродовж 10 календарних днів з дня підписання даного договору;

- остаточна оплата - в розмірі 40% від вартості даного договору впродовж 5 календарних днів з дня підписання накладної за даним договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, після готовності продукції за даним договором виконавець факсимільним повідомленням повідомляє замовника про готовність продукції до відвантаження. Замовник направляє впродовж 8-ми календарних днів з моменту отримання факсимільного повідомлення на адресу виконавця повноважного представника для приймання на території виконавця продукції.

Строк виготовлення продукції - 06.10.2010 року (п. 12.3 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за даним договором (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору, відповідно до листа відповідача за № 14-09 від 14.09.2010 року та рахунку-фактури № 27/1 від 27.08.2010 року (а. с. 19-20) позивач здійснив відповідачу передоплату в сумі 512652,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 21-25).

Відповідач, в порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань, не виконав обумовлену договором продукцію та не передав її позивачу.

Позивач 07.12.2010 року направив відповідачу претензію за № 06/12/1 від 06.12.2010 року з вимогою до 10.12.2010 року повернути сплачені в якості передоплати кошти в розмірі 512652,00 грн. Підтвердженням направлення вказаної претензії відповідачу є поштова квитанція за № 6509 від 07.12.2010 року та опис вкладення у цінний лист від 07.12.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 29).

Відповідач не повернув позивачу сплачені як передоплата кошти в сумі 512652,00 грн. Сума боргу відповідача перед позивачем склала 512652,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено в судовому засіданні 10.08.2011 року, позивач на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України надіслав 04.08.2011 року відповідачу повідомлення про припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 184960,00 грн., що підтверджується повідомленням від 04.08.2011 року про припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги. Підтвердженням направлення відповідачу вказаного повідомлення є поштова квитанція за № 3298 від 04.08.2011 року та опис вкладення у цінний лист від 04.08.2011 року.

Відповідно до повідомлення від 04.08.2011 року з врахуванням доповнення до нього від 10.08.2011 року ТОВ "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут електротермічного устаткування" мав заборгованість перед ТОВ "Теплосервіс Плюс" згідно договору № 31-2010 від 06.07.2010 року у розмірі 209920,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 09.08.2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, але відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 32-2010 від 12.07.2010 року в сумі 24960,00 грн. та за договором № 48-2010/П від 09.08.2010 року в сумі 512652,00 грн., в зв'язку з чим позивач вважає погашеними вимоги 512652,00 грн. по договору № 48-2010/П від 09.08.2010 року, в частині 209920,00 грн. по договору № 31-2010 від 06.07.2010 року.

Необхідно зазначити, що вимоги позивача за договором № 32-2010 від 12.07.2010 року на суму 24960,00 грн. не були предметом розгляду в межах справи № 14/5005/7112/2011 та не заявлялись при розгляді даного позову, тобто є окремими позовним провадженням і не можуть прийматися судом до уваги.

Отже, залік зустрічної однорідної вимоги приймається судом лише за договором № 31-2010 від 06.07.2010 року та спірним договором № 48-2010/П від 09.08.2010 року. Сума боргу відповідача перед позивачем склала 352652,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 11.1 договору № 48-2010/П від 09.08.2010 року встановлено, що за прострочення строку виготовлення продукції за даним договором, вказаного в п. 12.3 договору, з вини виконавця, останній сплачує штраф замовнику в розмірі 0,3% від вартості продукції за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено наступне: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, в позовних вимогах позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 51497,53 грн. необхідно відмовити.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача інфляційних в сумі 21018,74 грн. за період грудень 2010 року - березень 2011 року, 3% річних в сумі 6025,42 грн. за період з 14.12.2010 року до 05.05.2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про повернення зайво сплаченого мита в сумі 1849,60 грн. не підлягає задоволенню, оскільки згідно з п.4.2 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", у разі, якщо позивач на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

У цьому зв'язку державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в сумах, визначених пропорційно розміру зменшених та задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Біологічний, 2-А, р/р 260041623401 в філіалі ДРУ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 307231, код ЄДРПОУ 33249256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут електротермічного устаткування" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 80, р/р 26006301158450 в Філіалі "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 32242731) 352652 (триста п'ятдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - основного боргу, 21018 (двадцять одна тисяча вісімнадцять) грн. 74 коп. - інфляційних, 6025 (шість тисяч двадцять п'ять) грн. 42 коп. - 3% річних, 3797 (три тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 15.08.2011 року.