Ухвала суду № 17775381, 04.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року справа №2а-2688/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Діденко О.С. за участю представника позивача Колотович Д.О., представників відповідача Шуйського О.В., Некрасенко Т.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2688/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

31 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192360/0 від 21 березня 2011 року, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську. Згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями за січень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 9451,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 3664,00 грн., за травень 2009 року у сумі 40345,00 грн., за липень 2009 року у сумі 14284 грн., за серпень 2009 року у сумі 4124,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 41069,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на адресу підприємства не надсилався наказ про проведення перевірки, а тому відповідач не мав жодного права проводити документальну невиїзну перевірку. Крім того, на адресу товариства в одному конверті було направлено акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, що також є порушенням порядку прийняття податкового повідомлення-рішення. Позивач також зазначив, що правомірність заявленої суми відшкодування податку на додану вартість товариством по вказаним податковим періодам досліджувалися судами: по справам № 2а-28889/09/1270 по деклараціям за липень, серпень, вересень 2009 року, № 2а-22693/09/1270 по декларації за січень 2009 року, №2а-22693/09/1270 по декларації за лютий 2009 року, сума бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень, травень 2009 року підтверджуються довідками перевірок, які були здійснені у 2009 році. Суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень та травень 2009 року підтверджуються первинними документами, які надавалися під час перевірки у 2009 році. За таких підстав позивач вважає, що відповідачем при складанні акту та прийнятті податкового повідомлення-рішення були порушені норми матеріального права.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2688/11/1270 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 00001922360/0 від 21.03.2011 року, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» за податковими деклараціями за січень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 9451,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 3664,00 грн., за травень 2009 року у сумі 40345,00 грн., за липень 2009 року у сумі 14284 грн., за серпень 2009 року у сумі 4124,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 41069,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Усі особи, які приймали участь у справі, про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді прокурор та відповідач не скористалися.

Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» визначено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З систематичного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що підставами для проведення документальної невиїзної перевірки є відповідне рішення керівника органу державної податкової служби про її проведення; наявність обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 Податкового кодексу України; на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.200.11 ст. 20 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Достатні підстави, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238, серед який є така підстава, як існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобовязань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Таким чином законодавець встановив, що податковий орган має право провести саме документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування саме протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки у разі наявності такої підстави, як існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобовязань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Оскільки відповідачем згідно наказу від 17.03.2011 року №440 проведена невиїзна документальна перевірка без витребування первинних документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, колегія суддів погоджує висновок суд першої інстанції, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено перевірку, яка не передбачена Податковим кодексом України за наявних підстав.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобовязаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобовязаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом пяти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обовязку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобовязання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

ТОВ «Геліант-ХХІ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.09.2001 (том 1 а.с.30), знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську (том 1 а.с.33) та є платником податку на додану вартість (а.с.32).

У період з 18.03.2011 року по 21.03.2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі п.п. 20.4.1 п. 20.4 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79 п.200.11 ст.200 Податкового кодексу, п.3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року №1238 та згідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську №440 від 17.03.2011 року, з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За наслідками перевірки Ленінська МДПІ у м. Луганську дійшла до висновку, що ТОВ «Геліант - ХХІ» на порушення п.1.8, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 п.п..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року у сумі 47482 грн., за лютий 2009 року у сумі 9451,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 3664,00 грн., за травень 2009 року у сумі 40345,00 грн., за липень 2009 року у сумі 14284 грн., за серпень 2009 року у сумі 4124,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 41069,00 грн., про що складено акт №117/23-616/31673389 від 21.03.2011 року (том 1 а.с.9-15).

З матеріалів справи вбачається, що наказом Ленінської МДПІ у м. Луганську №440 від 17.03.2011 року було призначено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Геліант - ХХІ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень-лютий 2009 року, квітень-травень 2009 року, із зазначенням дати початку перевірки 18.03.2011 року (том 6 а.с.94).

16 березня 2011 року за підписом заступника начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську Чиж А.Ю. було винесено повідомлення про початок невиїзної документальної перевірки з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування з ПДВ (том 6 а.с.93).

Колегією суддів встановлено, що наказом від 17.03.2011 року №440 встановлено період, за який здійснюється перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, а саме за січень-лютий 2009 року, квітень-травень 2009 року. Між тим, фактично податковим органом було здійснено перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень-лютий 2009 року, квітень-вересень 2009 року. Таким чином, Ленінською МДПІ у м. Луганську безпідставно було здійснено без правових підстав.

На підставі акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року №0000192360/0, яким ТОВ «Геліант-ХХІ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 160509,00 грн. за період січень-лютий 2009 року, квітень-вересень 2009 року. (том 1 а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що копію акту перевірки від 21.03.2011 року №117/23-616/31673389 та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0000192360/0 були направленні на адресу ТОВ «Геліант-ХХІ» в одному конверті (том 1 а.с.7). Крім того, акт та оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписані однією датою. Таким чином, Ленінська МДПІ у Луганську порушила право ТОВ «Геліант-ХХІ» на подання заперечень до акту перевірки, а також порядку прийняття податкових повідомлень-рішень встановленого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Достовірність нарахування сум податку на додану вартість за період січень-лютий 2009 року та зяавлення їх до відшкодування з бюджету досліджувалися у судовому процесі по справі №2а-22693/09/1270 за адміністративним позовом ТОВ «Геліант-ХХІ» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 року по справі №2а-22693/09/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Геліант-ХХІ» про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податкових деклараціях за січень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 9541,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 3664,00 грн., за травень 2009 року у сумі 40345,00 грн. (том 2 а.с.127-128).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року по справі №2а-28889/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Геліант-ХХІ» про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податкових деклараціях за липень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 4124,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 41069,00 грн. (том 2 а.с.129-133).

Таким чином, судовими рішеннями встановлені обставини щодо правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податкових деклараціях за січень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 9541,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 3664,00 грн., за травень 2009 року у сумі 40345,00 грн., липень 2009 року у сумі 47482,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 4124,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 41069,00 грн. які в силу ст. 72 КАС України не підлягають доказування в іншій справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2688/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-2688/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 09.08.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

СуддіГ.М. Міронова

І.В. Юрко