Ухвала суду № 17774128, 04.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4048/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Матохнюка Д.Б., Совгири Д. І.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відстуності

відповідач не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства "Поділля до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Хмельницьке приватне виробничо-будівельне підприємство "Поділля" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000092304/395 від 02.03.2011 року та № 0000102304/394 від 02.03.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000092304/395 від 02.03.2011 року та № 0000102304/394 від 02.03.2011 року.

12.04.2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000092304/395 від 02.03.2011 року та № 0000102304/394 від 02.03.2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом І інстанції допущено порушення норм матеріального права, зокрема п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Окрім того, не враховано, що контрагент позивача - ТОВ "Транс-Буд-Технології" не звітує до органів державної податкової служби з вересня 2010 року, не сплачує податки до бюджету, а також не має основних засобів на підприємстві, у зв'язку на що вказує відсутність додатку К 1 до декларації з податку на прибуток, а також відсутність амортизаційних відрахувань. Також на ТОВ "Транс-Буд-Технології" чисельність працівників становить 16 осіб, в той час для виконання робіт по акту необхідна 31 особа. Таким чином, неможливо підтвердити правові взаємовідносини між ХПВБП "Поділля-Житлобудінвест" та ТОВ "Транс-Буд-Технології" у жовтні 2010 року, а саме правомірності віднесення суми ПДВ до податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість жовтня 2010 року в розмірі 115385 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову перевірку ХПВБ "Поділля-Житлобудінвест" з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 18.02.2011 року № 1105/23-4/33590954, яким встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.10.10 по 31.10.10 на загальну суму 115385 грн. в результаті порушень п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 "Про податок на додану вартість", в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон № 168).

Актом перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Транс-Буд-Технології" не мали реального характеру, підприємство провело документальне оформлення господарської операції, яка фактично не здійснювалась ТОВ "Транс-Буд-Технології" в межах господарської діяльності підприємства у жовтні 2010 року.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Хмельницькому 02.03.2011 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000092304/395 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість та № 0000102304/394 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку, про фактичність господарських операцій позивача з ТОВ "Транс-Буд-Технології", що підтверджується матеріалами справи, а тому висновки відповідача визнані судом безпідставними, а рішення протиправними і як наслідок скасовані судом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону № 168, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону № 168, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. даної норми встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Статтею 3 Закону України від 16.07.99 № 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи в липні 2010 року позивачем проведено тендер на виконання будівельно-монтажних робіт, а саме улаштування буроін'єкційних паль на будівництві по вул. Молодіжній, 2/3 Г, в м. Хмельницькому. Перевага в тендері надана ТОВ "Транс-Буд-Технології".

Позивачем із зазначеним контрагентом 29.07.2010 року укладено договір № 28/24 від 29.07.10 на будівельно-монтажні роботи по влаштуванню буроін'єкційних паль. Для укладення даної угоди контрагентом надано свідоцтво про державну реєстрацію № 259392 від 13.01.2005 року; Ліцензія № 515136 з додатками; Свідоцтво платника ПДВ № НБ 170717 від 26.03.2008 року; сертифікат на систему управління якістю від 19.01.2009 року № 30053; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 082.08.77-45.25.1 від 16.09.2008 року. З метою виконання відповідних робіт визначених в договорі від 29.07.2010 року контрагенту позивача надавалась будівельна документація, що міститься в матеріалах справи, Комунальним архітектурно-планувальним підприємством м. Хмельницького та Державним проектно-вишукувальним інститутом "Хмельницькагропроект".

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача щодо фіктивності господарських операцій між ТОВ "Транс-Буд-Технології" та позивачем, що ґрунтуються на відсутності у останнього засобів для проведення будівельних робіт спростовуються фактичними обставинами справи, наявними доказами, договором оренди бурової установки "Бауер" від 01.09.10 ТОВ "Транс-Буд-Технології" із ТОВ "Главстрой", якою здійснювались будівельні роботи.

Виконання ТОВ "Транс-Буд-Технології" господарських операцій з позивачем за договором № 28/24 від 29.07.2010 року підтверджується договором підряду, довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2010 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року, податковими та видатковими накладними, журналом виготовлення буроін'єкційних паль, актами огляду прихованих робіт, робочими проектами житлового будинку, графіками роботи бурової установки, посвідченням на відрядження тощо.

Як встановлено судом апеляційної інстанції дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, а тому для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, постанова від 9 вересня 2008 року Постанова Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 2362425.

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит, а також формування валових витрат порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, що тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Матохнюк Д.Б.

< Список >Совгира Д. І.

<Список >

<Список >