Постанова № 17772812, 15.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3371/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача ОСОБА_4, довіреність від 25.10.2010 року представника відповідача ОСОБА_5, довіреність №71335/10/10-014 від 13.12.2010 року представника третьої особи ОСОБА_6, довіреність №010-00/6942 від 18.10.2010 року розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веста - Індастріал" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Укрексімбанк" та Дніпропетровська митниця Державної митної служби України про визнання дій незаконними та протиправним податкове повідомлення-рішення та його скасування, - ВСТАНОВИВ: 24.03.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача акціонерне товариство «Укрексімбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпропетровська митниця Державної митної служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000222200 від 16.03.2011 року на суму 680,00 грн. та №0000242200 на суму 162249,20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 25.10.2010 року по 04.02.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. Під час перевірки перевіряючими були виявлені порушення вимог валютного законодавства, а саме ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.2011 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей та майна, що знаходиться за межами України, та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення граничних строків поставки. За наслідками перевірки відповідачем складено акт №370/231/32702174 від 15.02.2011 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення - рішення №0000222200 від 16.03.2011 року на суму 680,00 грн. та №0000242200 на суму 162249,20 грн.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу, оскільки вважає невірним твердження відповідача, що моментом виконання зовнішньоекономічного контракту є оформлення вантажної митної декларації, а не момент виконання нерезидентом умов контракту та передачі товару покупцю, в даному випадку, позивачу, а тому винесені на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Також, представник позивача зазначив, що відповідно до ст.ст. 239, 250 Господарського кодексу України відповідач порушив строки для застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому не мав права виносити податкові повідомлення рішення.

Представник позивача в судове засідання зявився, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що позивач, посилаючись у своїй позовній заяві на Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року, помилково трактує норми закону в частині поняття «ввіз в Україну і вивіз із України» як фактичне переміщення через митний кордон України товарів і предметів. Проте в Митному кодексі зазначається, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Також у ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації). Тобто законодавець акцентує увагу саме на оформлення ВМД, що в свою чергу є дією, без якої неможливий ввіз на територію України. Таким чином, відповідач вважає, що діяв у відповідності до норм чинного законодавства та у межах компетенції встановленої законом, отже, прийняті ним податкові повідомлення рішення №0000222200 від 16.03.2011 року на суму 680,00 грн. та №0000242200 на суму 162249,20 грн. не підлягають скасуванню.

Також, в судове засідання зявився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача акціонерне товариство «Укрексімбанк», заперечень проти позову не надав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.

З 25.10.2010 року по 04.02.2011 року працівниками державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

Під час перевірки було виявлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення граничних строків поставки та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей та майна, що знаходиться за межами України.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено акт №370/231/32702174 від 15.02.2011 року та на його підставі прийняті податкові повідомлення рішення № 0000222200 від 16.03.2011 року про застосування до позивача за порушення порядку декларування штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період на суму 680,00 грн. та № 0000242200 від 16.03.2011 року про стягнення пені за порушення термінів розрахунків по імпортному контракту від 03.09.2007 року №Е-100907 UKR за період з 17.06.2009 року по 27.01.2010 року на суму 162249,20 грн.

Як вбачається із матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» укладено імпортний контракт від 03.09.2007 року №Е-100907 UKR з «Maschinenfabrik Gustav Eirich Gmb&CoKG». Предметом контракту є поставка на умовах FCA з заводу Хардхайм, Германія, трьох машин для виготовлення (змішування) свинцевої акумуляторної пасти в комплекті, загальна вартість контракту складає 2343960,00 Євро.

На виконання умов контракту від 03.09.2007 року №Е-100907 UKR ТОВ «Веста Індастріал» здійснено оплату в розмірі 2343960,00 Євро, що підтверджується платіжними дорученнями, які були надані під час проведення перевірки, із зазначенням граничного строку розрахунків. У звязку із тим, що операції, які здійснювались ТОВ «Веста Індастріал» по контракту, відносяться до договорів поставки складних технічних виробів Міністерством економіки України надано позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, а саме: №206 (вих. від 13.06.2008 року №206-102/2008) 553314,00 Євро з 17.06.2008 року до 03.01.2009 року; №512 (вих. від 19.12.2008 року № 512-4202/2008) - 553314,00 Євро з 03.01.2009 року до 28.01.2009 року, 703188,00 Євро з 18.12.2008 року до 28.01.2009 року; №30 (вих. від 11.02.2009 року .31202-41/30) - 553314,00 Євро з 28.01.2009 року до 13.03.2009 року, 703188,00 Євро з 28.01.2009 року до 13.03.2009 року; №97 (вих. від 11.03.2009 року №4202-41/97) - 553314,00 Євро з 13.03.2009 року до 16.07.2009 року, 703188,00 Євро з 13.03.2009 року до 16.07.2009 року, 937584,00 Євро з 15.06.2009 року до 16.07.2009 року. Таким чином, на момент проведення перевірки заборгованості по контракту від 03.09.2007 року № Е-100907 UKR підприємство не мало.

У судовому засіданні зазначені вище обставини були підтверджені відповідачем.

В свою чергу «Maschinenfabrik Gustav Eirich Gmb&CoKG» на виконання умов контракту, здійснило 27.11.2008 року, 28.11.2008 року та 01.12.2008 року в Хардхайм завантаження товару одержувачу ТОВ «Веста Індастріал», що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними серії А№ 0239199 від 27.11.2008 року (під митним контролем від 30.11.2008 року), серії А№ 0193049 від 28.11.2008 року (під митним контролем від 02.11.2008 року), серії А№№ 041602,041621, 0440381, 041668, 368566 від 01.12.2008 року (під митним контролем 05.12.2008 року).

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлені спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, у випадку, якщо така відстрочка перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетинання товаром митного кордону України або перехід права власності на товар, що експортується (імпортується) від продавця до покупця.

Відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року № 201, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 року за №833/6024 (далі Положення) це Положення застосовується при укладені договорів купівлі продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних операцій договорів між українськими субєктами підприємницької діяльності та іноземними субєктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Пунктом 3 Положення затверджено перелік нормативних актів, що регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), серед яких визначено Указ Президента України від 04.01.1994 року №567/94 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» (далі Указ Президента).

Відповідно до п. 1 вказаного Указу Президента при укладенні субєктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів.

Таким чином суд зазначає, що Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів в обовязковому порядку підлягають застосуванню при укладенні міжнародних контрактів, та повинні розглядатися як частина національного законодавства.

При укладені позивачем контракту від 03.09.2007 року №Е-100907 UKR сторонами контракту на виконання приписів наведених вище нормативних актів, умови поставки товару були визначені відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів 2000 року як FCA.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів 2000 року дана умова поставки передбачає, що право власності на товар переходить до покупця в момент відвантаження, тобто передачі товару перевізнику.

Виходячи з викладеного, оскільки зобовязання нерезидента за імпортним контрактом в частині постачання товару імпорту були належним чином виконані з моменту відвантаження товару то, відповідно, і нарахування пені повинно було здійснюватись з дати закінчення встановленого ст. 2 Закону № 185 граничного терміну відстрочення поставки до дати здійснення поставки тобто дати відвантаження товару продавцем, а не з дати завершення оформлення ВМД, як вважає відповідач.

Оскільки, з матеріалів справи вбачається та підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та поясненнями позивача та відповідача, що датами відвантаження товару продавцем позивачу за вказаним контрактом є 27.11.2008 року, 28.11.2008 року та 01.12.2008 року, тобто раніше, ніж настав період, за який податковим органом нараховано пеню (з 17.06.2009 року по 27.01.2010 року), суд вважає, що рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 16.03.2011 року № 0000242200 на суму 162249,20 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення рішення № 0000222200 від 16.03.2011 року про застосування до позивача штрафу на суму 680,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень відповідача ТОВ «Веста Індастріал» надавало до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.07.2009 року та 01.01.2010 року, проте в порушення статті 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 року № 15-93 в рядку 13 розділу ІІ Декларації не вказано «сума коштів, перерахованих за кордон, та виставлених векселів по імпортним контрактам, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством термін цих контрактів».

Відповідно до вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами та доповненнями) та статті 1 Указу Президента України від 18.06.1997 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами» (із змінами та доповненнями), субєкти підприємницької діяльності зобовязані подавати декларацію з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України, сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України. За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України (стаття 16 Декрету). Підпунктом 2.7. пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49, встановлено, що невиконання резидентом вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф, зокрема, за порушення порядку декларування - накладається штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручено даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що за позивачем по контракту від 03.09.2007 року №Е-100907 UKR на момент подання до податкового органу декларацій не обліковувалися суми коштів, перерахованих за кордон та по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством термін цих контрактів, суд вважає рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 16.03.2011 року № 0000222200 на суму 680,00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Веста - Індастріал" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Укрексімбанк" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпропетровська митниця Державної митної служби України, про визнання дій незаконними та протиправним податкове повідомлення-рішення та його скасування.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 29.06.2011 року.

Суддя В.В. Горбалінський