Постанова № 17772814, 15.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/8872/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Горбалінського В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області до Субєкт господарювання фізична особа-підприємць ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 року Верхньодніпровська обєднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості у сумі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідача, а також додержання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002472303 від 26.03.2010 року отримане відповідачем 31.03.2010 року та у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось. Штрафні (фінансові) санкції на час подання позову відповідачем у добровільному порядку не погашені.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про одержання представником позивача 26.07.2011 року ухвали про відкриття скороченого провадження, яка містяться в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення 26.07.2011 року.

02.08.2011 року до суду надійшли заперечення від відповідача, в якому зазначено, що 17.03.2010 року працівниками Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідача, а також додержання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами». Перевіркою було встановлено, що відповідачем було реалізовано пиво неповнолітній особі.

Оскільки Законом України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» передбачено, що реалізатор повинен перевіряти вік особи, що придбаває алкогольні напої, лише у разі, коли у продавця виникає сумнів щодо віку покупця, відповідач пояснила, що перевірку віку особи за документами не здійснилила, так як за зовнішніми ознаками сумнівів щодо віку покупця не виникло.

Також відповідач зазначила, що у її присутності акт перевірки складено не було. На наступний день вона отримала акт №0042/04/16/23/НОМЕР_1 від 17.03.2011 року у приміщенні податкового органу та при ознайомлені встановила, що викладені в акті перевірки обставини не відповідають дійсності.

Крім того, у своїх запереченнях фізична особа підприємець ОСОБА_1 просить суд на підставі ч. 2 ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України залишити даний адміністративний позов без розгляду, у звязку із пропущенням позивачем строку звенення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше пяти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини, на підставі яких до платника податків відповідача у даній адміністративній справі застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що в частині обгрунтування, в даному випадку застосування штрафних санкцій при розгляді справи слід використовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності, 04.08.1995 року Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на обліку у Верхньодніпровській обєднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

17.03.2010 року працівниками Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області проведена перевірка господарської одиниці павільону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якій здійснює підприємницьку діяльність субєкт господарської діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1. В ході перевірки встановлені порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт №0042/04/16/23/НОМЕР_1 від 17.03.2010 року, в якому зазначене порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме: продаж пива особі, що не досягла 18 років.

Пунктом 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800,00 грн.

На підставі акта перевірки №0042/04/16/23/НОМЕР_1 від 17.03.2010 року податковим органом було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002472303 від 26.03.2010 року на суму 6800,00 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002472303 від 26.03.2010 року на суму 6800,00 грн. направлялось відповідачу поштовим відправленням та отримане відповідачем 31.03.2010 року, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статтею 14 Податкового кодексу України визначено податковий борг як суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.ст. 67. 68 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції на час розгляду справи фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не сплачені, тому сума заборгованості відповідача складає 6800,00 грн.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про обовязок перевіряти вік особи, що придбаває алкогольні напої, лише у разі, коли у продавця виникає сумнів щодо віку покупця, та про невчасне оримання акту перевірки з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи суд встановив, що факт продажу неповнолітній особі алкогольного напою, відповідачем не заперечується. Так як, діюче законодавство не містить жодних виключень із заборони здійснювати продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, суд вважає, що до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковим органом правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн. Також не знайшло свого підтвердження факт невчасного отримання акту перевірки, так як відповідно до акту перевірки відповідач особисто з ним ознайомилася 17.03.2010 року, підписала його та того ж дня отримала один примірник акту. В своїх запереченнях відповідач жодним чином не заперечувала, що на акті перевірки стоїть її підпис.

Щодо заявленого клопотання відповідачкою про залишення позовної заяви без розгляду, у звязку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.

Згідно підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Згідно п.102.4, п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, який діяв на момент подання позову до суду та діє на момент розгляду справи, у разі якщо зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Отже, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення, крім Кодексу адміністравиного судочинства України, можуть встановлюватись іншими законами, а тому позивачем не був пропущений строк звернення з адміністративним позовом до суду.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн. (шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.) на р/р 311131106700063, Банк одержувача ГУДК Верхньодніпровського району, ОКПО 24231046, МФО 805012.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

В.В. Горбалінський