Постанова № 17772798, 15.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/3712/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача - Загляди Л.І. представника відповідача Лендіної Я.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в сумі 7 246 грн. 10 коп., - ВСТАНОВИВ: 31.03.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про стягнення з публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» недоїмки у сумі 7246,10 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у звязку з несплатою у повному обсязі страхових внесків та інших платежів на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у відповідача станом на 01.01.2011 року утворилася заборгованість в сумі 7246,10 грн. Представник позивача в судове засідання зявився та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім обставин, зазначених в позовній заяві, зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності відповідача, за результатами якої 24.10.2008 року було складено акт № 49. За результатами перевірки було встановлено, що при співставленні фактичних даних зі звітними, по сумах нарахованих та утриманих страхових внесків порушень не виявлено. При цьому у п. 3.2. акту зазначено, що сальдо субрахунку К-т 651 станом на 01.10.2008 року становить 195538,23 грн., в тому числі сума внесків, що нарахована за вересень 2008 року становить 336826,23 грн., термін сплати якої настане 20.10.2008 року.

Оскільки відповідачем не здійснено в повному обсязі сплату внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у відповідача в період з 01.10.2008 року по 20.06.2011 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7246,10 грн.

В судове засідання зявився представник відповідача та проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. У наданих запереченнях до адміністративного позову відповідач зазначив, що за результатами перевірки публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» було складено Акт № 49 від 24.10.2010 року, в якому зазначено, що станом на 01.11.2004 року прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків відсутня. Так як, за 47 місяців з листопада 2004 року по вересень 2008 року включно та з жовтня 2008 року до моменту розгляду справи бухгалтерією підприємства правильно нараховуються страхові внески на фонд оплати праці та своєчасно їх сплачено до бюджету, вимоги позивача про сплату боргу є безпідставними. При цьому позивачем не наведено жодного обґрунтування розміру боргу.

Також в підтвердження своєї правової позиції представник відповідача зазначила, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом вже розглядався спір за позовом прокурора Верхньодніпровського району в інтересах держави в особі управління ПФУ у Верхньодніпровському районі до ПАТ «Верхньодніпровський машинобудівний завод», за яким провадження у справі ухвалою суду від 14.06.2010 року було закрито, так як позивач відмовився від позову про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у звязку з відсутністю заборгованості.

Крім того, розмір сальдо субрахунку К-т 651 станом на 01.10.2008 року становить не 195538,23 грн.. як зазначено в акті перевірки, а 188281,68 грн., що підтверджується додатком до розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2008 року.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

Публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» зареєстроване, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області за № 0431030092.

24.10.2008 року управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності відкритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» (змінено назву на публічне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод», про що 22.04.2010 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію) у період з 29.11.2004 року по 01.10.2008 року щодо своєчасності і достовірності нарахування та сплати страхових внесків та інших платежів на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, результати якої було відображено в акті за №49 від 24.10.2008 року.

Відповідно до акту № 49 від 24.10.2008 року, при співставленні фактичних даних зі звітними по сумах нарахованих та утриманих страхових внесків порушень не виявлено. При цьому, п. 3.2. вищевказаного акту зазначено, що сальдо субрахунку К-т 651 станом на 01.10.2008 року становить 195538,23 грн., в тому числі сума внесків, що нарахована за вересень 2008 року дорівнює 336826,23 грн.

Також, 24.10.2008 року управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі було прийнято рішення № 15 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 203,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується сторонами та підтверджується розрахунками сум страхових внесків у період з 01.10.2008 року по 01.01.2009 року сума внесків, нарахованих до сплати, з урахуванням рішення № 15 від 24.10.2008 року склала 698117,66 грн. Сума внесків, що підлягала сплаті у період з 01.01.2009 рік по 01.01.2010 рік, склала 440585,98 грн., а сума за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року склала 2052617,56 грн.

Таким чином, сума що була нарахована Відповідачу до сплати за період з 01.10.2008 року по 01.01.2011 року становить 3191321,20 грн.

На виконання вимог діючого законодавства щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідачем на рахунки Позивача було перераховано наступні суми:

у період з 01.10.2008 року по 01.01.2009 року суму в розмірі 766037,06 грн.,

у період з 01.01.2009 рік по 01.01.2010 рік 476916,17 грн.,

у період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року 2136660,10 грн.,

а загальна сума, що була сплачена за вказаний період, становить 3379613,33 грн.

Перерахування суми за період з 01.10.2008 року по 01.01.2011 року в розмірі 3379613,33 грн. підтверджується інформацією про сплату страхових внесків до пенсійного фонду України, наданою публічним акціонерним товариством «Верхньодніпровський машинобудівний завод» та не заперечується Позивачем.

Враховуючи той факт, що згідно з актом проведення планової перевірки відповідача від 24.10.2008 року № 49 сальдо субрахунку К-т 651 станом на 01.10.2008 року становив 195538,23 грн., сума, яка залишилася непогашеною за період з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року вираховується наступним чином: 195538,23 грн. (сума яка підлягала до сплати до станом на 01.10.2008 року) + 3191321,20 грн. (сума, яка була нарахована до сплати позивачем) 3379613,33 грн. (сума, яка фактично була сплачена Відповідачем) = 7246,10 грн. (сума, що підлягає сплаті відповідачем).

Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-УІ в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-УІ передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

В силу положень ч. 12 ст. 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При цьому згідно пунктів 14, 15 вказаної статті суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, правильність нарахування до оплати публічним акціонерним товариством «Верхньодніпровський машинобудівний завод» суми в розмірі 7246,10 грн. перевірена судом і не викликає сумнівів.

Крім того, не може бути прийнято до уваги та в якості належних доказів посилання відповідача на недостовірність відомостей, відображених в акті перевірки від 24.10.2008 року № 49, в частині розміру залишку несплаченої суми станом на 01.10.2008 року в сумі 195538,23 грн. в силу наступного.

Статтею 1 Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обовязкове державне пенсійне страхування» від 21.05.1999 року, який діяв на момент проведення перевірки відповідача, встановлено, що органи Пенсійного фонду України стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також органи Фонду соціального страхування України стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядком оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, який був затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 01.12.2008 року № 21-1, який також діяв на момент складання акту № 49 від 24.10.2008 року зазначено, що плановою перевіркою вважається перевірка дотримання платником вимог законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду, а також щодо формування та надання відомостей про застрахованих осіб, яка передбачена у квартальному плані роботи, що затверджується відповідним органом Пенсійного фонду України, до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Абзац 6 п. 2.12 вищезазначеного порядку вказано, що не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевірниками, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника.

За умовами пункту 3.1. Порядку, акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою.

За наявності зауважень з боку платника його керівник і головний бухгалтер (фізична особа) підписують акт із зауваженнями, що подаються до органу Пенсійного фонду України у письмовій формі. Водночас в акті посадова особа платника або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності робить відповідну відмітку. Зауваження платника щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу Пенсійного фонду України.

Системний аналіз норм чинного законодавства, зокрема Кодексу адміністративного судочинства, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV дає змогу дійти висновку, що законодавством не передбачено можливості визнання недійсним у судовому порядку актів Пенсійного фонду України чи його окремих положень., оскільки факт винесення акту не створює юридичних наслідків, які б зачіпали права Відповідача.

Фактично, законодавством закріплено принцип правомірності відомостей, зазначених у вказаних актах, які в свою чергу, у відповідності з п.п. 1.5, 2.12 Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України викладаються в акті перевірки обґрунтовано, у повній мірі та з посиланням на первинні та інші документи, зафіксовані у бухгалтерському обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Публічним акціонерним товариством «Верхньодніпровський машинобудівний завод» не надано до суду належних доказів того, що залишок заборгованості станом на 01.10.2008 року був інший, ніж зазначений позивачем, а також не надано іншого обґрунтованого розрахунку суми заборгованості станом на відповідну дату.

Тобто, відповідач не спростовує факту достовірності даних та обєктивності відомостей, відображених в акті та в додатку до акту планової перевірки ВАТ «Верхньодніпровський машинобудівний завод» від 24.10.2008 року № 49 та фактично погоджується з останнім, підписавши зазначений акт і не скориставшись правом на викладення зауважень до нього.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт наявності у публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» несплаченої заборгованості перед Пенсійним фондом України станом на 01.10.2008 року в суми у розмірі 195538,23 грн., яка після подальших нарахувань та виплат станом на 01.01.2011 року склала 7246,10 грн.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року по справі № 2а-7322/09/04, як на доказ відсутності непогашеної заборгованості, суд зазначає, що у вказаній справі предметом розгляду була заборгованість підприємства перед Пенсійним фондом України на момент звернення до суду із позовом, тобто станом на 27.05.2009 року в розмірі 6831,97 грн., а тому всі обставини, що були встановлені в тій справі, не стосуються заборгованості, що була нарахована станом на 01.01.2011 року в сумі 7246,10 грн.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості в сумі 7246,10 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункового рахунку публічного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» (51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Гагаріна, 23, р/р 260003012299, код ЄДРПОУ 05749336, МФО 380430) 7246,10 грн. (сім тисяч двісті сорок шість гривень 10 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови виготовлений в повному обсязі 26.07.2011 року

Суддя В.В. Горбалінський