Постанова № 17772420, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2011 р. 15:18 Справа №2а-2861/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді

Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Росія» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Росія» в Україні, м. Сімферополь

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.04.11р.;

представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 12/10-0 від 18.03.11р.

Суть спору: Федеральне державне унітарне підприємство «Державна транспортна компанія «Росія» у особі Представництво Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» в м. Сімферополі звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у. м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010 р. № 0000602200/0, від 16.09.2010 р. № 0000602200/1, від 25.12.2010 р. № 0000602200/2, від 01.03.2011 р. № 0000602200/3, згідно з якими визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 18992,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 9395,70грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.03.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2011 було замінено позивача на правонаступника Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Росія» в особі Представництва ВАТ «Авіакомпанія «Росія» в Україні, м. Сімферополь (далі позивач).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що згідно з актом перевірки № 9686/23-012/26584932 від 14.07.2010 р. "Про результати планової виїзної перевірки Представництва Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 08.12.06р. по 1.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 08.12.06р. по 31.03.10р." встановлено порушення підприємством п.1 ст. 7, п.5 ст. 11, п. 4 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95р. та п.п. 4.1.4 и п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 18 992,00грн.

Суть порушення, як пояснює позивач, полягає у тому, що перевіркою встановлено невключення у валові доходи сум у вигляді процентів та у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги від головного підприємства у загальному розмірі 107474,00грн.

Але, як пояснив позивач, переверіряючими до уваги не прийняти норми Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95р., ратифікованої Україною 06.10.1995р.

Представником відповідача надано заперечення на позов від 26.04.2011 (а.с.156), в яких відповідач з позовними вимогами не погодився, вказав, що висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки та покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень є законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Росія» є юридичною особою, нерезидентом України, створеною шляхом перетворення Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» на підставі Розпорядження Уряду Російської Федерації від 30.11.2009 № 1805-р та є його правонаступником, діє на підставі статуту (а.с.99-120).

Представництво ВАТ «Авіакомпанія «Росія» в Україні, м. Сімферополь є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Авіакомпанія «Росія», що розташоване поза межами основного офісу, діє на підставі Положення (а.с.121-140).

Представництво Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Росія» в Україні м. Сімферополь є субєктом господарювання без права юридичної особи, зареєстровано 30.11.2006р. що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію № ПІ-3814 (а.с. 93), Положенням про представництво (а.с. 121-144), Довідкою з ЄДРПОУ № 461917 (а.с. 92).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у. м. Сімферополі АР Крим з 17.06.2010р. по 07.07.2010 року проведено планову виїзну перевірку Представництва Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 08.12.06р. по 1.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 08.12.06р. по 31.03.10р.

За результатами перевірки складено Акт № 9686/23-012/26584932 від 14.07.2010 р. (а.с.20-37).

У висновках зазначеного акту зафіксовано, зокрема, наступні порушення:

- п.1 ст. 7, п.5 ст. 11, п. 4 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95р. та п.п. 4.1.4 и п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 18 992,00грн.

На підставі акту перевірки № 9686/23-012/26584932 від 14.07.2010 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення рішення від 23.07.2010 р. № 0000602200/0 (а.с. 38), згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 18 992,00грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 9395,70грн.

За результатами адміністративного оскарження, на підставі Рішення про результати розгляду скарги від 14.09.2010р. № 5158/10/1/25-017 (а.с. 52-54), прийняте податкове повідомлення рішення від 16.09.2010 р. № 0000602200/1 (а.с. 39).

На підставі Рішення про результати розгляду скарги від 22.11.2010р. № 2986/10/25-023 (а.с. 68-72), прийняте податкове повідомлення рішення від 25.12.2010 р. № 0000602200/2 (а.с. 40).

На підставі Рішення про результати розгляду скарги від 23.02.2011р. № 3602/6/25-0515 (а.с. 81-85), прийняте податкове повідомлення рішення від 01.03.2011 р. № 0000602200/3 (а.с. 41).

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Представництво Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Росія» в Україні, м. Сімферополь є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Авіакомпанія Росія», організовано для виконання функцій, визначених Положенням, для координації комерційної, виробничої, фінансової та адміністративно-господарської діяльності з метою отримання прибутку для ВАТ «Авіакомпанія Росія».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіркою встановлено, що позивач не включив до складу валового доходу суми процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунках у банку у загальній сумі 4698,00грн., що, відповідно, є порушенням п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

П.1.21 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що доходами з джерелом їх походження з України є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.2.1.2 ст.2 Закону платниками податку з числа нерезидентів є фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1. ст.4 Закону).

Відповідно до п.13.1. ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно п. 18.1. ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі Угода), термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що виплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Не можна також віднести суми процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунках у банку до інших доходів, про які йде мова у ст. 20 Угоди, у звязку з тим, що Листом ДПА України від 15.01.2007р. № 462/7/12-0117 чітко визначено що має розумітися під поняттям інші доходи. Так, під іншими доходами розуміються доходи, одержані особами у вигляді виграшів і призів, благодійної допомоги, подарунків, аліментів, виплат за соціальним страхуванням, внаслідок одержання у спадщину коштів, майна, майнових та немайнових прав, а також доходи від нетрадиційних фінансових інструментів (деривативів).

Вказана позиція позивача також підтверджується листом головного економіста клієнтського обслуговування Позабалансового відділення № 1 Філії «Кримського центрального відділення «ПАТ «Промінвестбанк» (а.с.169), договором банківського рахунку від 08.12.2006 № 6064 (а.с.168), укладеного з Федеральним державним унітарним підприємством «Державна транспортна компанія «Росія» та Положенням про Представництво, в редакції, що діяло на час виникнення спірних правовідносин (а.с.9-15), згідно з яким діяльність представництво носить допоміжних характер для забезпечення практичної реалізації в Україні, м. Сімферополь угод про повітряне сполучення в частині, що стосуються прав та обовязків ДТК «Росія», як призначеного перевізника, комерційних та інших угод, забезпечення комерційної ефективності рейсів ДТК «Росія», забезпечення захисту фінансових інтересів ДТК «Росія» (п.2 Положення).

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача, щодо необхідності віднесення до складу валового доходу суми процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунках у банку та порушення з боку позивача п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, перевіркою встановлено, що позивач не включив до складу валового доходу суми фінансування, отриманих від Представництва Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» в м. Києві у загальній сумі 102775,00грн.

Відповідно до п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає: Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Як вибачається з матеріалів справи, позивач отримав суму фінансової допомоги від Представництва Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» в м. Києві, яка не має статусу юридичної особи.

Фінансування як позивача, так і Представництва Федерального державного унітарного підприємства «Державна транспортна компанія «Росія» в м. Києві здійснюється за рахунок коштів ВАТ «Авіакомпанія Росія».

Більш того, фінансування саме в такий спосіб здійснювалось відповідно до Фінансових розпоряджень від 20.04.2007 року вих. № 57у-1/1333, від 29.05.2007 вих № 57у-1\1867, від 18.06.2009 вих № 57у-1/2326 (а.с.146,147,148) головного підприємство в межах затвердженого кошторису на 2007 рік.

Відповідно до п. 1,8 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є «будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, в тому числі «суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво».

Слід звернути увагу на те, що Закон називає об'єктом оподаткування дохід /прибуток/ безпосередньо нерезидента, а не його постійного представництва.

Таким чином, джерелом такого доходу / прибутку/ повинна бути третя особа, так як представництво є не юридичною особою, а відокремленим підрозділом нерезидента, із власності якого нерезиденту в особі постійного представництва передаються кошти, майно, результат робіт та / або послуг.

При перерахуванні коштів від нерезидента його постійного представництва для змісту не відбувається переходу права власності на ці кошти. У результаті даної операції у нерезидента не виникає прибутку.

Відповідно до пункту 5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», «дохід визнається водночас збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), при тому, що оцінка доходу може бути достовірною».

Відповідно до пункту 7 ст. 3 Господарського кодексу України відношення суб'єкта господарювання зі своїми структурними підрозділами є внутрішньогосподарськими відносинами і на цій підставі вони не можуть бути кваліфіковані як цивільно-правові відносини, яки вникли на підставі правочинів . викладений в письмовий формі або усно.

Таким чином, на думку суду, не можна вважати доходом суму фінансової допомоги, фактично отриману позивачем від ВАТ «Авіакомпанія Росія», навіть якщо фінансування здійснювалось через Представництво нерезидента у м. Києві та неможна вважати обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем у даному випадку п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.07.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 12.07.2011 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 23.07.2010 р. № 0000602200/0.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16.09.2010 р. № 0000602200/1.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 25.12.2010 р. № 0000602200/2.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 01.03.2011 р. № 0000602200/3.

6. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Росія» у особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Росія» в Україні м. Сімферополі (ідентифікаційний код26584932, м. Сімферополь, площа Аеропорту, буд.6, 95491) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.