Постанова № 17772403, 11.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2011 р. о 16:07 Справа №2а-8554/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Хасіна І.С., від відповідача - Еміралієв Е.Е.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними дій

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконними дій із зменшення рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 11759313,00 грн., які зафіксовані в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №9240-02/01267308 від 24.05.2011 року.

Позов мотивовано помилковістю відповідних висновків за актом перевірки, невідповідністю закону дії щодо внесення таких даних до акту перевірки.

Ухвалами суду від 15.07.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення, згідно із якими рішень на підставі акту перевірки №9240-02/01267308 від 24.05.2011 року, які можуть впливати на права та обов'язки позивача не приймалось.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 01267308, перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП в м. Сімферополь АР Крим.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року(рядок 04.9) у сумі 103985443,00 грн.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку вказаної декларації, за її наслідками складено акт від 24.05.2011 року №9240-02/01267308. За висновками даного акту перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на 11759313,00 грн.

Як слідує з положень пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявленого у декларації контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків.

При цьому відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, розрахованого платником податків, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з пояснень сторін, податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 24.05.2011 року №9240-02/01267308 не приймалось.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Акт камеральної перевірки, навіть у тому разі, якщо за його висновками встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, не є по своєї суті рішенням субєкта владних повноважень, не має юридичного значення, оскільки безпосередньо не є підставою виникнення, зміни або припинення жодних прав або обов'язків відповідача. Так само не мають такого значення і дії податкового органу (його посадових осіб), щодо складення такого акту.

Позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень.

Доводи представника позивача, за якими він пов'язує юридичну зацікавленість позивача у вирішенні спору із попередженням негативних наслідків, захистом іміджу і ділової репутації не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.

По суті, заявлена позовна вимога носить декларативний характер, оскільки стосується спонукання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, що фактично лежать в площині її особистого волевиявлення.

Що стосується посилання позивача на необхідність захисту його особистих немайнових прав, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” оскільки характер спірних правовідносин у справах про захист особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації (до яких відносіться справи за позовами про спростування недостовірної інформації), є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, для висновку про протиправність дій відповідача, у межах визначеної КАС України компетенції адміністративного суду.

Зазначене є підставою для висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.08.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.08.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.