Постанова № 17772400, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 р. (10:48) Справа №2а-14466/10/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача Казановської О.Р., директор, наказ №09 від 23.02.2010р.,

відповідача Гришина Р.Ю., головний державний податковий інспектор,

дов.№3 від 17.06.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський», м.Феодосія,

до відповідача Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Феодосія,

про визнання недійним податкового повідомлення рішення,

Обставини справи: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ в м.Феодосія АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0001731502/0 від 04.10.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам та не базуються на вимогах діючого законодавства, оскільки відповідачем самостійно змінено призначення платежу, яке визначено у платіжних документах щодо погашення поточних податкових зобовязань.

Заявою від 28.02.2011р. (а.с.46) позивач уточнив позовні вимоги та просив ивзнати недійсними податкові повідомлення рішення №0001731502/0 від 04.10.2010р. та №0001731502/1 від 03.11.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки податкові повідомлення рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до ст.7 зазначеного закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2011р. допущено заміну відповідача ДПІ в м.Феодосія АР Крим на його правонаступника Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР К рим від 21.04.2011р., у звязку з неможливістю продовження розгляду справи суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Лавренчук О.В. та на підставі результатів повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справа прийнята до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренко Д.В.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Феодосійською МДПІ 20.09.2010р. було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Приморський» за період з 04.03.2008р. по 17.09.2010р.

За результатами перевірки було складено акт №698/15-2/31382340 від 20.09.2010р. (а.с.15-16), в якому зазначено про порушення податкового законодавства, а саме: несвоєчасне внесення до бюджету узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 36682,00 грн., у тому числі:

§по декларації з ПДВ №6773 від 19.02.2008р., платіжним дорученням №950 від 30.07.2010р. сплачено 3735,93 грн. із затримкою на 879 календарних днів та платіжним дорученням №1039 від 26.08.2010р. сплачено 2454,07 грн. із затримкою на 906 календарних днів;

§по декларації з ПДВ №9075 від 18.03.2008р., платіжним дорученням №1039 від 26.08.2010р. сплачено 4905,83 грн. із затримкою на 878 календарних днів та платіжним дорученням №1042 від 27.08.2010р. сплачено 2260,17 грн. із затримкою 879 календарних днів;

§по декларації з ПДВ №16087 від 18.04.2008р., платіжним дорученням №1042 від 27.08.2010р. сплачено 6486,00 грн. із затримкою на 849 календарних днів;

§по декларації з ПДВ №22860 від 19.05.2008р., платіжним дорученням №1042 від 27.08.2010р. сплачено 7350,91 грн. із затримкою на 819 календарних днів та платіжним дорученням №1042 від 30.08.2010р. сплачено 660,09 грн. із затримкою на 822 календарних дня;

§по декларації з ПДВ №26605 від 19.06.2008р., платіжним дорученням №1042 від 30.08.2010р. сплачено 2159,40 грн. із затримкою на 790 календарних днів, платіжним дорученням №876 від 02.09.2010р. сплачено 6309,85 грн. із затримкою на 793 календарних дня та платіжним дорученням №1120 від 17.09.2010р. сплачено 359,75 грн. із затримкою 808 календарних днів.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 04.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001731502/0 (а.с. 13) про застосування до позивача штрафу у розмірі 18341,04 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленнями-рішенням позивачем була подана до податкової відповідна скарга.

За результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №3332/10/25-010 від 29.10.2010 року (а.с.8-12), згідно якого податкове повідомлення-рішення №0001731502/0 від 04.10.2010р. залишено без змін, а скарга без задоволення.

У звязку з чим, 03.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001731502/1 про застосування до позивача штрафу у розмірі 18341,04 грн.

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування нарахування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підтвердження необґрунтованості висновків податкової позивачем були представлені наступні платіжні доручення:

§№950 від 30.07.2010р. на суму 9600,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за червень 2010р. (а.с.22);

§№1039 від 26.08.2010р. на суму 7680,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за липень 2010р. (а.с.22);

§№1042 від 27.08.2010р. на суму 16900,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за липень 2010р. (а.с.24);

§№1042 від 30.08.2010р. на суму 3000,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за липень 2010р. (а.с.24);

§№876 від 13.07.2010р. на суму 6700,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за червень 2010р. (а.с.23);

§№1120 від 17.09.2010р. на суму 7100,00 грн. за призначенням платежу: ПДВ за серпень 2010р. (а.с.23).

§

На перелічених вище платіжних дорученнях проставлені відмітки банківських установ про проведення операцій за призначенням платежу. Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив та надав довідку №572 від 26.07.2011р. про те, що платіжне доручення №876 датоване 13.07.2010р., а не як зазначено в акті перевірки 02.09.2010р.

У своєму запереченні відповідач зазначив про те, що кошти, сплачені позивачем відповідно до вказаних платіжних доручень, були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача, що є правомірним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Крім того, орган державної податкової служби позбавлений можливості змінювати призначення платежів із коштів примусово стягнутих в межах виконавчих проваджень.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах, та змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобовязань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобовязань за декларацією з ПДВ №44184 від 18.10.2007р.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту наведеної норми слідує, що належним способом захисту є визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень.

Позивач просить визнати недійсними оскаржувані рішення, разом з тим, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 28.07.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 02.08.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 11, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення №0001731502/0 від 04.10.2010р. та №0001731502/1 від 03.11.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.