Постанова № 17772398, 11.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2011 р. 17:38 Справа №2а-8461/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарсанстройінвест"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 10.01.11р.

відповідача ОСОБА_2, довіреність №11/10від 16.03.11р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, що викладено у повідомленнях №21170/10/15-2 від 20.05.10р. та №26661/10/15-1 від 16.06.10р., зобовязати відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про державну службу» та положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 31.08.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.10р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року (а.с.9-13).

Повідомленням №21170/10/15-2 від 20.05.10р. відповідач, за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі Алієва Р.Р. надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надана ним декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, не визнана податковою декларацією у відповідності з п.4.1.2, п 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, в звязку з тим, що в порушення п.п. 3.3, п. 4.3, п. 5 Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, п.4.5 «Методичних рекомендацій по прийому і копьютерній обробці податкової звітності платників податків», затверджених Наказом ДПА України від 30.12.08р. №827, в ній не вказані обовязкові реквізити (а.с. 7).

02.06.10р., у виконання вимог повідомлення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №21170/10/15-2 від 20.05.10р., позивачем знову була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Повідомленням №26661/10/15-1 від 16.06.10р. відповідач, за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі Алієва Р.Р. надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надана ним декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, не визнана податковою декларацією в звязку з рішенням робочої групи у межах проведення операції «Бюджет» « Не визнана як податкова звітність» (а.с. 8).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент винесення оскаржуваних повідомлень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 ІІІ (Далі Закон №2181).

Відповідно до положень абзаців 1, 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 вказаного Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, виходячи з положень абзацу 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України №2181 вбачається, що у разі невизнання податкової звітності як податкової декларації з підстав викладених у цій нормі, податковий орган приймає рішення, яке може бути оскаржене платником податків.

Згідно з п. 1.11 Закону України №2181, податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 даного Порядку у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Порядку, декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням).

Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 3 цього Порядку.

У судовому засіданні судом було досліджено декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, подану позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим в порядку податкової звітності, та встановлено, що її було подано у відповідності із вимогами діючого законодавства, зокрема Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.08р.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним не визнана декларація позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року як податкова декларація з підстав, визначених у чинному законодавстві

У звязку з тим, що судом було встановлено відсутність з боку позивача порушень щодо заповнення декларації, її повну відповідність вимогам, передбаченим Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 та Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008 року, суд приходить до висновку, про необґрунтованість відмови відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень, поданої позивачем.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, що виразились у винесенні повідомлень №21170/10/15-2 від 20.05.10р. та №26661/10/15-1 від 16.06.10р. є неправомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-7291/10/12/0170 від 26.08.10р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №397/15-2 від 19.05.10р. (а.с. 34-35).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим оскаржила його у апеляційному порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.11р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-7291/10/12/0170 від 26.08.10р. залишено без змін (а.с. 32-33).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території Украни.

Суд та зазначає, що у разі набрання законної сили рішення про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Отже протиправно анульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Дарсанстройінвест» з дати прийняття протиправного рішення (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №397/15-2 від 19.05.10р) до дати набрання законної сили рішення по справі №2а-7291/10/12/0170 (Ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.11р.) є чинним. Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

За таких умов, суд вважає необхідним зобовязати відповідача відобразити основні показники податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Дарсанстройінвест» за квітень 2010 року з 21.05.10р. на особовому рахунку товариства.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок

В судовому засіданні 11.08.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 16.08.11р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у визнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року, відповідно до повідомлень №21170/10/15-2 від 20.05.10р. та №26661/10/15-1 від 16.06.10р.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року в картці особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест».

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарсанстройінвест»(і.к. 33267296, м. Сімферополь, вул. Будьонного, 24/1) 3,40грн

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.