№ 17772403, 11.08.2011, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2011 р. о 16:07 Справа №2а-8554/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Хасіна І.С., від відповідача - Еміралієв Е.Е.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними дій

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконними дій із зменшення рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 11759313,00 грн., які зафіксовані в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №9240-02/01267308 від 24.05.2011 року.

Позов мотивовано помилковістю відповідних висновків за актом перевірки, невідповідністю закону дії щодо внесення таких даних до акту перевірки.

Ухвалами суду від 15.07.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення, згідно із якими рішень на підставі акту перевірки №9240-02/01267308 від 24.05.2011 року, які можуть впливати на права та обов'язки позивача не приймалось.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 01267308, перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП в м. Сімферополь АР Крим.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року(рядок 04.9) у сумі 103985443,00 грн.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку вказаної декларації, за її наслідками складено акт від 24.05.2011 року №9240-02/01267308. За висновками даного акту перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на 11759313,00 грн.

Як слідує з положень пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявленого у декларації контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків.

При цьому відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, розрахованого платником податків, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з пояснень сторін, податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 24.05.2011 року №9240-02/01267308 не приймалось.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Акт камеральної перевірки, навіть у тому разі, якщо за його висновками встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, не є по своєї суті рішенням субєкта владних повноважень, не має юридичного значення, оскільки безпосередньо не є підставою виникнення, зміни або припинення жодних прав або обов'язків відповідача. Так само не мають такого значення і дії податкового органу (його посадових осіб), щодо складення такого акту.

Позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень.

Доводи представника позивача, за якими він пов'язує юридичну зацікавленість позивача у вирішенні спору із попередженням негативних наслідків, захистом іміджу і ділової репутації не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.

По суті, заявлена позовна вимога носить декларативний характер, оскільки стосується спонукання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, що фактично лежать в площині її особистого волевиявлення.

Що стосується посилання позивача на необхідність захисту його особистих немайнових прав, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” оскільки характер спірних правовідносин у справах про захист особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації (до яких відносіться справи за позовами про спростування недостовірної інформації), є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, для висновку про протиправність дій відповідача, у межах визначеної КАС України компетенції адміністративного суду.

Зазначене є підставою для висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.08.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.08.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.