Рішення № 17767, 26.06.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 червня 2006 р. Справа 2/175-06

за позовом:Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ

до:Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж “Вінницятеплокомуненерго”, м. Вінниця

про стягнення 468681,79 грн

Головуючий суддя Мельник П.А.

При секретарі судового засідання Воробйова І.А.

Представники

позивача : Бойко Д.Д.

віповідача : Миколюк Я.П.

Заявлено позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ до Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж “Вінницятеплокомуненерго”, м. Вінниця про стягнення 468681,79 грн. заборгованості за поставлений згідно договору №06/04-2149 ТЕ-1 від 30.12.2003 р. природній газ (з яких: 366356,52 грн. основної заборгованості, 34481,48 грн. пені, 62466,41 грн. інфляційних втрат, 5377,38 грн. 3 % річних).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов № 235 від 14.06.2006 р. позовні вимоги визнає частково в сумі основної заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та 10% пені, оскільки заборгованість перед позивачем виникла внаслідок значної заборгованості комунальних підприємств перед відповідачем за надану теплову енергію.

Так, з метою виконання зобов'язання по вказаному договору відповідачем було вжито всіх можливих заходів щодо проведення своєчасних розрахунків з позивачем за поставлений газ. Проте, зобов'язання не вдалось виконати в повному обсязі з причин, що не залежать від відповідача, зокрема , з тих підстав, що основним споживачем теплової енергії (приблизно 75 відсотків від всього обсягу надання послуг теплопостачання), яка виробляється відповідачем є мешканці міста Вінниці, які не в повному обсязі розрахувалися за надані послуги. Відключення теплопостачання мешканцям у разі несвоєчасної оплати ними послуг теплопостачання є неможливим як з юридичних підстав, так і через відсутність технічної можливості. Тому виникла ситуація, коли кошти для проведення повного розрахунку з позивачем у відповідача відсутні, а припинити надання послуг теплопостачання та споживання газу відповідач не має можливості.

Крім того, тарифи на послуги теплопостачання, які затверджуються відповідачу Вінницькою обласною державною адміністрацією (останній раз затверджені в 2003 році) на сьогоднішній день є збитковими для підприємства і відшкодовують витрати на виробництво теплової енергії лише на 73,4%.

Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2003 року між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”(надалі Позивач) та Вінницьким обласним комунальним підприємством теплових мереж “Вінницятеплокомуненерго” (надалі Відповідач) укладений договір на постачання природного газу №06/04-2149 ТЕ-1, згідно з умовами якого протягом січня –березня 2005 року позивач передав відповідачеві природний газ в об’ємі 46578,644 тис. м3 на загальну суму 11 248 742,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (додано).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків виконав частково, розрахувавшись з позивачем на суму 10 882 386 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата здійснюється грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10.20.30 числа місяця поставки газу. Остаточні розрахунки за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за звітним місяцем.

Однак, розрахунки так і не були проведені в повному обсязі. Заборгованість відповідача склала 366 356,52 грн., що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідно до п. п. 7.2, 7.4 Договору, за несвоєчасну оплату за спожитий газ Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки, за період протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом..

Керуючись умовами даного договору відповідачеві нараховано 34 481,48 грн. пені за період з 05.11.2005 р. по 05.05.2006 р.

Крім того, позивач просить стягнути 62 466,41 грн. інфляційних втрат та 5377,38 грн. 3% річних.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойка (штраф, пеня) є видами забезпечення зобов’язання), вчиняється у письмовій формі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, при вирішені даного спору, врахувати поважними причини несвоєчасності проведення відповідачем розрахунків та за власної ініціативи, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме, стягнути з відповідача 50 % пені, що складає 17240,74 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд згідно ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 525, 526, 546, 547, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Вінницького обласного комунального підприємства теплових мереж “Вінницятеплокомуненерго”, м. Вінниця, вул.. 600-річчя, 13, (інформація про реквізити: р/р 260023014947 в ВОФ “Укрсоцбанк”, м. Вінниця, МФО 302010, код ЄДРПОУ 033386633) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827 366 356,52 грн. основної заборгованості, 17240,74 грн. пені, 62466,41 грн. інфляційних втрат, 5377,38 грн. 3 % річних, 4686,81 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 17240,74 грн. пені відмовити.

Повернути Дочірній компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ з державного бюджету 0,19 коп. зайве сплаченого, згідно пл. доручення № 4745 від 03.05.2006 р., державного мита (пл. доручення № 4745 від 03.05.2006 р., знаходиться в матеріалах справи № 2/175-06).

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 26.06.06