Рішення № 17768, 26.06.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 червня 2006 р. Справа 2/177-06

за позовом:Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ

до:Тиврівського комунального підприємства теплових мереж "Тиврівтеплокомуненерго", смт. Тиврів

про стягнення 24 716,28 грн

Головуючий суддя Мельник П.А.

При секретарі судового засідання Воробйова І.А.

Представники

позивача : Бойко Д.Д.

віповідача : Лісниченко С.В., Луценко С.М.

Заявлено позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ до Тиврівського комунального підприємства теплових мереж “Тиврівтеплокомуненерго”, смт. Тиврів про стягнення 24716,28 грн. заборгованості за поставлений згідно договору №06/03-3810 ТЕ-1 від 31.12.2003 р. природній газ (з яких: 17286,89 грн. основної заборгованості, 3287,36 грн. пені, 1210,08 грн. штрафу 2306,03 грн. інфляційних втрат, 669,07 грн. 3 % річних).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов № 82 від 22.06.2006 р. позовні вимоги визнає частково в сумі основної заборгованості та просить не стягувати штрафні санкції, інфляційні збитки та 3% річних, мотивуючи наступним:

“Нарахування пені та штрафних санкцій здійснено з порушенням ч. 1 ст. 231 ГК України, відповідно до якої, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у пропорціях визначеної статтею:

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до розрахунку виконаного КПТМ «Тиврівтеплокомуненерго»сума пені повинна становити 17,33 грн.

Щодо стягнення 7% відсотків, порядок застосування штрафних санкцій визначено ст.232 ГК України, якою, зокрема, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином Позивач пропустив строк для нарахування штрафних санкцій.

В позовній заяві нарахування пені здійснюється у розмірі подвійної ставки НБУ, хоча в пункті 7.2. Договору №06/03-38ЮТЕ від 31.12.2003 р, вказується розмір пені встановлений в розмірі 0,1 відсотка.

Тому нарахування пені у розмірі подвійної ставки НБУ не відповідає законодавству України.

Щодо терміну нарахування трьох процентів річних, їх нараховано з 11.01.05.р по 28.04.2006 р. тобто за 472 дні.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду від 29.08.2001р № 01-8/935 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»в п. 10 зазначається, що дані три проценти річних за своєю правовою природою є неустойкою. Тому до них застосовуються правила про скорочені строки позовної давності.

Таким чином нарахування трьох процентів річних повинно здійснюватися за 365 дні.

Щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки КПТМ «Тиврівтеплокомуненерго»є комунальним підприємством, основною метою діяльності якого є не отримання доходу, я задоволення потреб в опалені громадян та бюджетних організацій по тарифам, які не передбачають джерел для здійснення таких виплат. Окрім того, в неопалювальний період у підприємства відсутні кошти”.

Крім того, у даному відзиві відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на листопад місяць.

Розглянувши матеріали справи та додані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

31 грудня 2003 року між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”(надалі Позивач) та Тиврівським комунальним підприємством теплових мереж “Тиврівтеплокомуненерго” (надалі Відповідач) укладений договір на постачання природного газу №06/03-3810 ТЕ-1, згідно з умовами якого в період з січня –квітня 2004 року та жовтня –грудня 2004р. позивач передав відповідачеві природний газ в об’ємі 571,563 тис. м3 на загальну суму 138 032, 47 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (додано).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків виконав частково, розрахувавшись з позивачем на суму 120 745,58 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору та додаткової угоди №1 від 31.12.2003 р. оплата здійснюється грошовими коштами протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та про транспортованих обсягів газу. Остаточні розрахунки здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за звітним місяцем.

Однак, розрахунки так і не були проведені в повному обсязі. Заборгованість відповідача склала 17 286,89 грн., що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідно до п. п. 7.2, 7.5 Договору, за несвоєчасну оплату за спожитий газ Покупець сплачує, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Штраф та пеня нараховуються протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом.

Керуючись умовами даного договору та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (яким , зокрема передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) відповідачеві нараховано 3244,21 грн. пені та 1210, 08 грн. штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути 2306,03 грн. інфляційних втрат та 669,07 грн. 3% річних.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойка (штраф, пеня) є видами забезпечення зобов’язання), вчиняється у письмовій формі.

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, заперечення відповідача, щодо нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат спростовуються вищезазначеними нормами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, при вирішені даного спору, врахувати поважними причини несвоєчасності проведення відповідачем розрахунків та за власної ініціативи, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме, стягнути з відповідача 50 % пені, що складає 1643,68 грн.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, оскільки, воно не підтверджене доказами.

Відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а господарський суд згідно ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 525, 526, 546, 547, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 43, 47-1, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково

Стягнути з Тиврівського комунального підприємства теплових мереж “Тиврівтеплокомуненерго”, смт. Тиврів, Вінницька область, вул. Л.Ратушної, 15 (інформація про реквізити: р/р 260085766 в АППБ “Аваль”, м. Вінниця, МФО 302247, код ЄДРПОУ 23109939) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827 17286,89 грн. основної заборгованості, 1643,68 грн. пені, 2306,03 грн. інфляційних втрат, 669,07 грн. 3 % річних, 1210,08 грн. штрафу, 247,16 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1643,68 грн. пені відмовити.

Повернути Дочірній компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України ”, м. Київ з державного бюджету 2,84 грн.. зайве сплаченого, згідно пл. доручення № 4673 від 03.05.2006 р., державного мита (пл. доручення № 4673 від 03.05.2006 р., знаходиться в матеріалах справи № 2/177-06).

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84ГПК України 26.06.06