Рішення № 17741857, 03.06.2011, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-209/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Михайліченко Є.Ю., Поповій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Східно-промисловий комерційний банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Східно-промисловий комерційний банк” (далі позивач), звернувся до суду із позовом, який згодом уточнив, просив стягнути з відповідачів заборгованість за нарахованими процентами річних за користування кредитом - 7336 гривень 44 коп.; прострочену заборгованість за щомісячною комісійною винагородою за обслуговування кредитної заборгованості - 2640 гривень 00 коп.; прострочену заборгованість за кредитом - 113299 гривень 34 коп.; пеню за порушення строків сплати кредиту, процентів річних за користування кредитом та щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості - 6073 гривень 82 коп., а всього - 129349 гривень 60 коп. за рахунок реалізації предмета іпотеки будинку житлового, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,0508 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а якщо коштів від реалізації вказаного майна буде недостатньо для задоволення вимог позивача за кредитним договором - за рахунок коштів, отриманих від реалізації іншого майна ОСОБА_1, виселити з будинку житлового що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, всіх осіб, що в ньому мешкають та/або зареєстровані.

В обгрунтування позову зазначив, що 19 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Східно-промисловий комерційний банк”, правонаступником якого з 28 квітня 2009 року було Відкрите акціонерне товариство „Східно-промисловий комерційний банк”, а з 14 січня 2010 року - Публічне акціонерне товариство „Східно-промисловий комерційний банк” був укладений кредитний договір №1470/02. (далі - кредитний договір).

Згідно з кредитним договором позивач надав ОСОБА_1 довгостроковий кредит у сумі 150000 гривень 00 коп. на ремонт будинку, строком з 19 вересня 2007 року по 18 вересня 2014 року, з щомісячною сплатою за користування кредитом 16 процентів річних.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати кредит щомісячно рівними частинами у сумі 1786 гривень 00 коп., починаючи з вересня 2007 року, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Щомісяця, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати нараховані позивачем проценти за фактичну кількість днів користування кредитом, щомісячно сплачувати комісійну винагороду у сумі 165 гривень 00 коп., починаючи з вересня 2007 року, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка є майновим поручителем ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору та згідно з іпотечним договором від 19 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за №943, в реєстрі нотаріальних дій за №944 (далі - іпотечний договір), в іпотеку позивачу передали будинок, АДРЕСА_1, належний ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0508 га, належну ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На порушення умов кредитного договору, починаючи з 11 червня 2009 року свої грошові зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 порушував, внаслідок чого виникла заборгованість за щомісячними платежами, передбаченими кредитним договором.

Позивач неодноразово намагався врегулювати у позасудовому порядку питання погашення простроченої заборгованості за кредитним договором шляхом направлення листів і письмових вимог але вимоги виконані і не були, що змусило позивача звернутись до суду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання 17.05.2011 року не зявилися, про місце та час розгляду справи повідомлялася, причин неявки суду не повідомили. Відповідач ОСОБА_1, згідно журналу судового засідання, був присутнім в судовому засіданні 23.03.2011 року, про місце та час судового засідання, призначеного на 07.04.2011 року, 17.05.2011 року був повідомлений під розписку. Надав суду клопотання про перенесення слухання справи, призначеного на 07.04.2011 року в звязку з хворобою, але підтверджуючих документів до 17.05.2011 року суду не надав. Тому суд визнає причини його неявки не поважними. Відповідач ОСОБА_2 про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать її власноручні розписки

При таких обставинах, суд, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши позовні вимоги та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 19 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Східно-промисловий комерційний банк”, правонаступником якого з 28 квітня 2009 року було Відкрите акціонерне товариство „Східно-промисловий комерційний банк”, а з 14 січня 2010 року - Публічне акціонерне товариство „Східно-промисловий комерційний банк” (а.с. 23-46) був укладений кредитний договір №1470/02 (а.с. 9-10).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 довгостроковий кредит у сумі 150000 гривень 00 коп. на ремонт будинку, строком з 19 вересня 2007 року по 18 вересня 2014 року, з щомісячною сплатою за користування кредитом 16 процентів річних.

Відповідно до умов п. 4.1 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати кредит щомісячно рівними частинами у сумі 1786 гривень 00 коп., починаючи з вересня 2007 року, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Щомісяця, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати нараховані позивачем проценти за фактичну кількість днів користування кредитом, щомісячно сплачувати комісійну винагороду у сумі 165 гривень 00 коп., починаючи з вересня 2007 року, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з іпотечним договором від 19 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за №943, в реєстрі нотаріальних дій за №944 (а.с. 11-13), в іпотеку позивачу передали житловий АДРЕСА_1, належний ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0508 га, належну ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 скористався кредитними ресурсами, наданими банком. Наведене підтверджено розпорядженням від 19.09.2007 року про надання кредиту та заявою на видачу готівки № 231_52 від 19.09.2007 року (а.с. 7,8).

На порушення умов кредитного договору, починаючи з 11 червня 2009 року свої грошові зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 порушував, внаслідок чого виникла заборгованість за щомісячними платежами, передбаченими кредитним договором. Розмір заборгованості, згідно розрахунку, складає:

прострочена заборгованість за нарахованими процентами річних за користування кредитом - 7336 гривень 44 коп.;

прострочена заборгованість за щомісячною комісійною винагородою за обслуговування кредитної заборгованості - 2640 гривень 00 коп.;

прострочена заборгованість за кредитом - 113299 гривень 34 коп.;

пеня за порушення строків сплати кредиту, процентів річних за користування кредитом та щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості - 6073 гривень 82 коп.

Всього сума заборгованості станом на 14 січня 2011 року складає 129349 гривень 60 коп. (а.с. 48-52). Вказану суму позивач просить стягнути з відповідачів.

Позивач направляв на адресу відповідачів повідомлення №03-81/2159 від 15.07.2009, №03-61/4675 від 26.10.2009, №03-81/4702 від 29.10.2009, №03-15/909 від 24.03.2010 (а.с. 17-21).

Згідно з п. 6.2.2. договору, ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати платежі у строки, передбачені Договором.

Згідно з п. 7.1. договору ОСОБА_1 у разі порушення строків сплати кредиту та/або процентів річних за користування кредитом, та/або щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості зобовязався сплатити позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період виникнення заборгованості, за кожний день прострочення кожного платежу від суми заборгованості.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечується також всім належним ОСОБА_1 майном та грошовими коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно умов п. 2.10. іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки вимоги позивача задовольняються в повному обсязі, включаючи кредит та будь-яке його збільшення, нараховані проценти за користування кредитом, щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, пені та штрафи. Відповідно до умов п. 5.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 5.6. іпотечного договору позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на свій вибір наступними способами: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання.

Згідноп. 5.2. кредитного договору позивач має право у разі порушення строків сплати кредиту та/або процентів річних за користування кредитом, та/або щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості почати процедуру звернення стягнення на заставлене нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку, встановленому п. 8.6 кредитного договору.

Згідно з п. 8.6 кредитного договору у випадку виникнення у ОСОБА_1 прострочення за сплатою процентів за користування кредитом та/або чергової частини кредиту, та/або щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, строк користування кредитом може припинитися за ініціативою позивача достроково, але не раніше ніж на 31 календарний день з дати одержання ОСОБА_1 письмового повідомлення позивача про наявну заборгованість та необхідність сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості з зазначенням процедури такого припинення.

Повідомлення від 24.03.2010 року отримано відповідачем ОСОБА_1 25.03.201о року, повідомлення від 02.09.2010 року отримано 27.09.2010 року, про що свідчать власноручні розписки.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення суми кредиту а також сплату процентів у примусовому порядку, посилаючись на кредитний договір. Таке право також передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України, яка застосовується до правовідносин за кредитним договором.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення суми заборгованості з ОСОБА_2, адже ОСОБА_2 є майновим поручителем ОСОБА_1 відповідно до умов п.2.1. кредитного договору, але між нею та позивачем відповідного договору, згідно матеріалів справи, укладено не було, кредитний договір є підписаним представником банку та ОСОБА_1., тож, наявність зобовязань ОСОБА_2, що витікають з правовідносин поруки матеріалами справи не підтверджена.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 38, 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 1.2 іпотечного договору сторони визначили загальну вартість предмета іпотеки нерухомого майна житлового будинку у сумі 85928 грн. та нерухомого майна земельної ділянки 30113 грн.

З огляду на вищевикладене суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно із зазначенням, що продаж предмета іпотеки здійснювати шляхом застосування процедури, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

У задоволенні вимог позивача в частині звернення стягнення на інше майно відповідачів, якщо коштів від реалізації майна, яке знаходиться в іпотеці, буде недостатнім, суд відмовляє, оскільки порядок звернення стягнення на майно чи грошові кошти боржника при виконанні судового рішення передбачений Законом України «Про виконавче провадження», і саме державний виконавець вирішує порядок та черговість звернення стягнення на те чи інше майно боржника при виконанні рішення суду.Тобто, заявлені позовні вимоги є передчасними.

Заявлені вимоги Банку про виселення відповідачів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку, передбаченому законом.

Як передбачено ст. 39 Закону України "Про іпотеку", одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд, за заявою іпотекодержателя, вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Встановлений ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" порядок виселення мешканців передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані, на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника, добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений, або інший, погоджений сторонами, строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України .

Доказів того, що відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлялася письмова вимога про звільнення будинку позивач суду не надав, письмова вимога про добровільне звільнення квартири в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, оскільки дотримання встановленої законом процедури виселення мешканців квартири, на яку звернено стягнення як на предмет іпотеки, позивачем не доведено, то за вказаних обставин підстави для задоволення вимог Банку про виселення відповідачки зі зняттям з реєстраційного обліку відсутні.

При таких обставинах, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача, питання про судові витрати суд вирішує, керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 612, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35 ЗУ „ Про іпотеку” та керуючись ст. ст. 37, 57-62, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Східно-промисловий комерційний банк” (код ЄДРПОУ 23478833, код банку 304706, к.р. № 32002172901 в Управлінні НБУ в Луганській області, адреса місцезнаходження 91047, м. Луганськ, вул. 26 Бакінських Комісарів, 155) заборгованість за договором кредиту № 1470/02 від 19.09.2007р. в розмірі 129 349 гривень 60 коп. (сто двадцять девять тисяч триста сорок девять гривень 60 копійок).

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством „Східно-промисловий комерційний банк” за Договором кредиту № 1470/02 від 19.09.2007р. в сумі 129 349 гривень 60 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та розташований за адресою: АДРЕСА_1;

земельну ділянку площею 0.0508 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд.

Спосіб реалізації предмета іпотеки встановити шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", визначивши початкову ціну реалізації предмету іпотеки в розмірі: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 85928 грн., земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 30113 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Східно-промисловий комерційний банк” судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1293 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:О.Ю.Золотарьов