Ухвала суду № 17726517, 20.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року справа №2а-3042/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Лях О.П.

при секретарі: Дровніковій К.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 22.06.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техснаб ЛЗКВ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000072320 від 21.03.2011 року; зобов'язати ДПІ в Артемівському районі в м. Луганську надати належні висновки про бюджетне відшкодування та стягнути з Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» бюджетну заборгованість по ПДВ по деклараціях за травень 2010р., червень 2010р., липень 2010 р., листопад 2010 р на загальну суму 256299,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач-ДПІ в Артемівському районі м.Луганська подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме ст.ст.1,7 Закону України «Про податок на додану вартість», та процесуального права, а саме ст..ст.157,159 КАС України, а також неповно з»ясовані обставини, які мають істотне значення для справи. Апелянт наголошує, що на адресу ДПІ у рамках службового розслідування стосовно фахівців, які здійснювали перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ТОВ «Техснаб ЛЗКВ», надійшов лист ДПА в Луганській області від 17.03.2011р. №4974/7/07-205 про проведення документальної невиїзної перевірки зазначеного підприємства по деклараціях за травень, червень, липень, листопад, грудень 2010р на підставі п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України. В межах ст. 79 Податкового Кодексу України платнику податків 19.03.2011р. надіслано рекомендованим листом копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. За результатами проведеної перевірки було виявлено порушення п.1.8. ст.1, абз. а; п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у загальній сумі 256299,00 грн. У результаті перевірки відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб від 21.03.2011р. було встановлено, що податковий кредит підприємства ТОВ «Техснаб ЛЗКВ» у зазначені періоди сформовано за рахунок контрагентів - постачальників, по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), яких встановлено наявність «сумнівних» контрагентів, які не декларують податкові зобов'язання та відповідно, не сплачують податок на додану вартість. За результатами аналізу податкової звітності контрагентів ТОВ «Техснаб ЛЗКВ» по ланцюгу постачання встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби), тобто вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з вищенаведеним ДПІ не отримано належних доказів надмірної сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 256299,00 грн. для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях. Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на довідки податкової інспекції про підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ за спірний період, видані на підставі попередніх перевірок, є неспроможними з огляду на те, що під час проведення тих перевірок податковим органом було досліджено лише правильність формування податкового кредиту з «арифметичної» точки зору, крім того, в цих довідках позивача було офіційно попереджено про можливість проведення позапланових перевірок.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.

Позивач і відповідач-2 просили справу розглянути у їх відсутність, при цьому відповідач-2 доводи апеляційної скарги підтримав, а позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техснаб ЛЗКВ» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.08.2006 за № 13821020000009221, є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 17049801.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані податкові декларації з ПДВ за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року та листопад 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України, на загальну суму 256299,00 грн.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Згідно п. 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом установлено, що 21.03.2011 посадовою особою відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період травень-липень 2010 року, листопад 2010 року, за результатами якої складений акт від 21.03.2011 за № 126/23-20/34525630 з відображенням порушень п.1.8. ст.1, абз. а; п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у загальній сумі 256299,00 грн. Згідно акту перевірки заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити у зв'язку з непідтвердженням даних по ланцюгам постачання, у зв»язку з чим Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська прийнято податкове повідомлення рішення № 0000072320 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за травень 2010 року на 96311,00 грн., за декларацією за червень 2010 року на 16760,00 грн., за декларацією за липень 2010 року на 94377,00 грн., за декларацією за листопад 2010 року на 48851,00 грн., всього на суму 256299,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані додатково документи на запит суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за вищевказані періоди 2010 року, оскільки умовою бюджетного відшкодування покупцю (яким є позивач) відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є сплата продавцю покупцем вартості товару з податком на додану вартість, тобто в ціні товару.

Таким чином, факт здійснення позивачем господарської операції та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість знайшло своє підтвердження під час судового розгляду і судом першої інстанції постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Ухвала в повному обсязі складена 25 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техснаб ЛЗКВ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ, - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Губська

Т.Г.Арабей

О.П.Лях