Ухвала суду № 17726373, 13.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року справа №2а/0570/6621/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дровніковій К.В.,

за участю: представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.05.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Департаменту Державної автомобільної інспекції про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної автомобільної інспекції про скасування рішення щодо відмови у видачі дозволу на встановлення та використання на транспортному засобі служби безпеки руху Товариства спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору та зобовязання видати такий дозвіл. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що Товариство за характером своєї діяльності здійснює перевезення вантажу по Україні, у тому числі негабаритного, має ліцензію на здійснення всіх видів перевезень. З метою забезпечення безпеки дорожнього руху, супроводу негабаритних вантажів, виїзду на місце ДТП, на підприємстві створений відділ служби безпеки руху, для діяльності якого департаментом ДАІ був виданий дозвіл на встановлення та використання на транспортному засобі спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв синього кольору, який був дійсним до 10.12.2010 року. З метою отримання нового дозволу позивач звернувся до відповідача, однак отримав відмову. Таке рішення відповідача позивач вважає незаконним, тому оскаржив його до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, крім того, не взято до уваги, що дозвіл, за отриманням якого позивач звернувся до відповідача, вже був виданий йому раніше.

Апелянт просив справу розглянути у відсутність його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 04.06.1996 року, ідентифікаційний код 24155428, має ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт.

В грудні 2010 року у Товариства сплив строк дії дозволу на установлення та використання на транспортному засобі спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача за отриманням нового дозволу.

Листом від 14 лютого 2011 року відповідач відмовив в наданні даного дозволу, посилаючись при цьому на те, що цими спеціальними пристроями можуть бути обладнані тільки оперативні транспортні засоби військової інспекції безпеки дорожнього руху військової служби правопорядку у Збройних силах України. Обладнання транспортних засобів, які належать відомчим службам безпеки дорожнього руху, спеціальними звуковими та світловими сигнальними пристроями не передбачено.

Указом Президента України від 30.03.2005 року № 567 «Про заходи щодо впорядкування використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та номерних знаків на службових транспортних засобах» встановлено, що спеціальні світлові сигнальні пристрої синього кольору та звукові сигнальні пристрої можуть установлюватися виключно на службових транспортних засобах, які використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, або на транспортних засобах міліції, оперативних або спеціальних транспортних засобах військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, служб безпеки дорожнього руху, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, служб інкасації та перевезення цінностей Національного банку України та банків України, Управління державної охорони України за наявності спеціального дозволу, який видається Департаментом Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

На виконання даного Указу наказом МВС України від 22.08.2005 року № 364 затверджена Інструкція про порядок видачі та обліку дозволів на встановлення та використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв, згідно пункту 2.1. якої спеціальні світлові сигнальні пристрої повинні встановлюватися відповідно до вимог ДСТУ 3849-99 "Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали транспортних засобів оперативних і спеціальних служб".

Відповідно до пункту 2.2 ДСТУ 3849-99 "Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали транспортних засобів оперативних і спеціальних служб" до оперативних транспортних засобів належать транспортні засоби, які мають спеціальне обладнання та призначені для виконання конкретних оперативних завдань згідно діючого законодавства і відповідним державним нормативним актам.

Згідно пункту 2 Положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об'єднань, установ і організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 05.04.1994 року, служба безпеки дорожнього руху прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС та іншими органами, діяльність яких пов'язана з безпекою дорожнього руху.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, виходячи із завдань та роботи, яку проводить служба безпеки руху позивача, її діяльність не належить до невідкладних оперативних завдань, для виконання яких водії транспортних засобів цієї служби можуть використовувати спеціальні світлові сигнальні пристрої з метою відступлення від деяких вимог Правил дорожнього руху України, крім того, функції супроводження в установленому порядку небезпечних, надгабаритних та великовагових вантажів, що перевозяться транспортними засобами, проведення дій на місцях дорожньо-транспортних пригод, на виконання яких посилається позивач, покладені на Державтоінспекцію згідно завдань, визначених пунктом 3 Положення про Державну автомобільну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач довів суду правомірність своїх дій і вважає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія не вбачає.

Посилання апелянта на ту обставину, що раніше йому було надано відповідний дозвіл, судом до уваги не приймається, оскільки правомірність видачі попереднього дозволу не є предметом даного спору.

Ухвала в повному обсязі складена 18 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.195,196Б198,205,206,211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Департаменту Державної автомобільної інспекції про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,- за лишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Губська

Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко