Постанова № 17725966, 01.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року справа №2а/0570/3016/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дровніковій К.В..,

за участю: представника позивача ОСОБА_1.(довіреність від 23.03.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» до Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання недійсними постанови про накладання штрафу та приписів, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання недійсними постанови про накладання штрафу № 466-ЇЇІ від 03.12.2007 та приписів №466-В1 від 03.12.2007, №466-В2 від 03.12.2007, №466-ВЗ від 03.12.2007, №466-У від 22.11.2007.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем акт перевірки був складений в двох неідентичних примірниках. Крім того, в порушення вимог п. 1.7 ГОСТ 9225-84 «Методи мікробіологічного аналізу» та п. 4.4 ДСТУ 180 707:2002 «Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб», в актах відбору зразків не вказано час відбору зразків, місце, куди треба надіслати проби. Крім того, в порушення п. 1.8 ДСТУ 9225-84 випробування продукції були проведені через три доби після відбору зразків, в той час, як за ДСТУ - мікробіологічні аналізи продукту проводяться не пізніше, ніж через 4 години з моменту відбору зразків. Також відповідач не дотримався вимог п. 12.8 ДСТУ 4417:2005, а саме, не провів повторне випробування подвійної кількості одиниць продукції від тієї самої партії.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» є правонаступником Державного підприємства «Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», територіальним органом центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики в межах повноважень, визначених Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд додержання стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 08.04.1993 №30-93, і до його функцій належить здійснення державного нагляду за додержанням вимог технічних регламентів, стандартів, норм і правил та інших вимог, пов'язаних з якістю продукції, що випускається, суб'єктами господарювання в Донецькій області на всіх стадіях життєвого циклу продукції, тобто, є суб»єктом владних повноважень в розумінні ст.3 КАС України.

22 листопада 2007 року Державним підприємством «Донецькій регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», правонаступником якого є відповідач, була проведена перевірка додержання вимог стандартів, норм і правил позивачем, за результатами якої складено акт №466, при цьому, перевіркою, зокрема, встановлено, що за звітними даними підприємства на перевірені види продукції протягом року не проводились у повному обсязі мікробіологічні показники, а саме вміст дріжджів, КОЕ в 1 см куб., та вміст пліснявих грибів в 1 см куб.

За висновками Акту:

-кефір не відповідає вимогам ТУ У 25027034-011-99 «Кефір та напої кефірні. Технічні умови» в частині непроведення на протязі року у повному обсязі мікробіологічних показників, що не може гарантувати стабільної якості продукції та підтверджує систематичний випуск продукції, яка не відповідала вимогам нормативного документу за мікробіологічними показниками;

-партія сметани не відповідає вимогам ТУ У 25027034-009-99 в частині непроведення на протязі року у повному обсязі мікробіологічних показників;

-партія біо-йогурту не відповідає вимогам ТУ У 25027034-012-99 «Біо-йогурт. Технічні умови» в частині непроведення на протязі року у повному обсязі мікробіологічних показників.

22.11.2007 відповідачем внесений припис № 466-У про усунення порушень державних стандартів, норм і правил ТОВ «Концерн «Молокопродукт», а 0З.12.2007 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті постанова № 466-П1 про накладення на позивача штрафу в розмірі 295948,71 гривень, та приписи: № 466-В1 про заборону ТОВ «Концерн «Молокопродукт» реалізації кефіру 1% жирн.; № 466-В2 про заборону ТОВ «Концерн «Молокопродукт» реалізації продукції сметани 25% жирн,; № 466-ВЗ про заборону ТОВ «Концерн «Молокопродукт» реалізації продукції - біо-йогурту абрикос 1,5% жирн., які позивач оскаржує до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Декретом Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 №30-93 «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (далі -Декрет №30-93) регламентована діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища.

Відповідно до ч.І ст. 2 Декрету №30-93 державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції, здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені органи.

Пунктом 1 ст. З Декрету №30-93 встановлено, що об'єктом державного нагляду є, продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, - на відповідність стандартам, нормам і правилам.

Державний нагляд, відповідно до ст. 4 Декрету №30-93, здійснюється за планами органів державного нагляду у формі перевірки додержання стандартів, норм і правил при розробленні, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок з вибірковим або суцільним контролем.

Згідно з ч.І ст.6 Декрету №30-93 головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори, які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів виконавчої влади. Державні інспектори мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання підприємцями приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил; забороняти реалізацію продукції та її окремих партій із порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції.

У разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність, зокрема, за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції (п.2 ч.І ст. 8 Декрету №30-93).

Таким чином, відповідач, під час проведення перевірки діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, колегія суддів вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними з наступних підстав.

З актів відбору зразків (проб) продукції № 466 від 25.10.2007 р. вбачається, що саме 15.10.2007 р. посадовою особою відповідача були відібрані зразки продукції для перевірки на відповідність вимогам ТУ У 25027034-012-99 „Біо-йогурт. Технічні умови", ТУ У 25027034-011-99 „Кефір та напої кефірні. Технічні умови", ТУ У 25027034-009-99 „Сметана. Технічні умови", відбір зразків здійснювався за ГОСТ 26809-86 (а.с. 28-29).

Протоколами сертифікаційних випробувань №№ 5014, 5013, 5012 від 31.10.2007 р. встановлено, що кефір 1% жирності не відповідає вимогам НД за мікробіологічними показниками та сметана 25% жирності не відповідає вимогам НД за показниками безпеки (а.с. 18-20). В протоколах випробувань зазначається, що випробування проводились з 26.10.2007 р. по 31.10.2007 р., зразки були одержані випробувальним центром 26.10.2007 р.

У відповідності до вимог ГОСТ 26809-86 „Молоко и молочные продукты. Правила приемки, методы отбора и подготовка проб к анализу", затвердженого 27.01.1986 р., проби молока та молочних продуктів повинні доставлятися до лабораторії безпосередньо після їх відбору, аналіз проб продуктів проводять моментально після їх доставки в лабораторію, але не пізніше як через 4 години після їх відбору (п.2.14.3). Отже, відповідачем були порушені вимоги зазначеного ГОСТу, оскільки випробування проводились пізніше ніж через 4 години після відбору зразків продукції. Крім того, відповідачем були порушені вимоги п. 1.10 зазначеного ГОСТу, відповідно до якого, при отриманні незадовільних результатів аналізів хоча б з одного з показників, проводиться повторний аналіз подвійного об'єму проби от продукції в цистерні або вибірки тієї ж партії продукції, а саме, не був проведений повторний аналіз подвійної партії продукції. При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що дані вимоги не поширюються на штучну продукцію, оскільки такі ж саме вимоги містяться в інших нормативних документах, а саме, Технічних умовах „Сметана" ДСТУ 4418:2005, Технічних умовах „Кефір" ДСТУ 4417:2005 та Загальних технічних умовах „Йогурти" ДСТУ 4343:2005, відповідно до п. 12.8, 12.9 та 8.6 яких відповідно, у разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним з показників проводять повторне випробування подвійної кількості одиниць продукції від тої самої партії. При цьому слід зазначити, що в цих нормативних документах мова йде не про проби, а про одиниці продукції. Також суд вважає, що посилання відповідача в акті перевірки на те, що технічні умови на продукцію (кефір) позивача не відповідають вимогам ДСТУ, є такими, що не ґрунтуються на законі.

Так, дійсно, за ТУ У 25027034-011-99 „Кефір та напої кефірні. Технічні умови" строк придатності-14 діб, хоча за п. 10.2.2 ДСТУ 4417:2005 строк придатності кефіру- не більше 5 діб.

Разом з тим, ТУ У 25027034-011-99 „Кефір і напої кефірні" є чинними, були зареєстровані Одеським центром стандартизації та метрології 19.05.99 р., були узгоджені з МОЗ України. При цьому висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 5.08.07/1382 від 27.04.1999 р. підтвердив строк придатності кефіру- 14 діб. В ТУ були внесені шість змін, при цьому змінами №№ 3 та 6 строки придатності кефірів були підтверджені висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Закон України „Про захист прав споживачів" визначає одним з прав споживача- право на належну якість та безпеку продукції, а саме, споживач має право вимагати від продавця (виробника), щоб якість продукції відповідала вимогам нормативних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про стандартизацію" нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови".

У відповідності до ст. 11 цього Закону стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічі регламенти. Таке ж саме положення містить й п. 7.3 ДСТУ 1.0:2003 „Національна стандартизація. Основні положення".

Технічні умови встановлюють технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процес, послуги (ДСТУ 1.3:2004 „Правила побудови, викладання, оформлення, погодження прийняття та позначання технічних умов").

ТУ У 25027034-011-99 „Кефір та кефірні напої. Технічні умови" були розроблені НП „Лактол".

Наказом Держспоживстандарту України від 30.05.2005 р. № 133 були вперше затверджені національні стандарти України - ДСТУ 4417:2005 „Кефір. Технічні умови ДСТУ 4418:2005 „Сметана. Технічні умови" з набранням чинності з 01.10.2006 р. Відповіді до наказу Держспоживстандарту України від 04.07.2006 р. № 190, з введенням в дію зазначених національних стандартів України технічні умови тієї ж сфери застосування повинні бути приведені у відповідність до вимог стандартів.

ТУ У 25027034-011-99 „Кефір та кефірні напої. Технічні умови" за фізико-хімічними та бактеріологічними показниками були приведені у відповідність до названого ДСТУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів» строк придатності це проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Оскільки ТУ У 25027034-011-99 „Кефір. Технічні умови" були розроблені до введені в дію національних стандартів ДСТУ 4417:2005 „Кефір. Технічні умови", виходячи з п. З.2 ДСТУ 1.3:2004, технічні умови можуть містити вимоги, які відрізняються від встановлених стандартами.

Крім того, відповідно до Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів", Закону України „Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення" строки придатності продукції уповноважені визначати центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Оскільки строк придатності кефіру (14 діб) підтверджений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, про що свідчать висновки державної санітарної епідеміологічної експертизи, то суд не погоджується з висновками відповідача.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в меж. повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийняття постанови про накладення штрафу та приписів, і приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, судом першої інстанції постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 04 липня 2011 року.

На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі №2а/0570/3016/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі №2а/0570/3016/2011 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» до Держаного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання недійсними постанови про накладання штрафу та приписів, - задовольнити.

Визнати протиправною постанову № 466-Ш про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт», прийняту Державним підприємством „Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 03 грудня 2007 року.

Визнати протиправними приписи: № 466-В1, № 466-В2, № 466-В3 про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» реалізації продукції, прийняті Державним підприємством «Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» 03 грудня 2007 року.

Визнати протиправним припис № 466-У про усунення порушень державних стандартів, норм і правил, виданий Державним підприємством «Донецький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» 22 листопада 2007 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Молокопродукт» судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів Л.В.Губська

Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко