Ухвала суду № 17708092, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2413/11/0170

18.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняРавза Р.Р.

за участю сторін:

представника позивача, Приватного підприємства "Платан"- ОСОБА_2, довіреність № 7 від 15.09.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 27.04.11 у справі № 2а-2413/11/0170

за позовом Приватного підприємства "Платан" (вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57 Б/2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 квітня 2011 року позовні вимоги Приватного підприємства "Платан" задоволені повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0010331502/0 від 14.07.2010 року, № 0010331502/1 від 08.10.2010 року, № 0010331502/2 від 10.12.2010 року, № 0010331502/3 від 21.02.2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Проте, неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 02.07.2010р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та повноти нарахування податку на додану вартість за січень 2009 року, лютий 2009 року, грудень 2008 року, листопад 2008 року, жовтень 2008 року, вересень 2008 року, серпень 2008 року, липень 2008 року, червень 2008 року, травень 2008 року.

За результатами вказаної перевірки 02.07.2010р. складений акт № 9456/15-2/30645832 (а.с.23-39), за висновками якого встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме заниження податкових зобовязань, які підлягають сплаті до бюджету у сумі 47296,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010331502/0 від 14.07.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 70944,00грн., у тому числі 47296,00грн. за основним платежем та 23648,00грн. за штрафними санкціями.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами розгляду скарг позивача відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 0010331502/1 від 08.10.2010, № 0010331502/2 від 10.12.2010, № 0010331502/3 від 21.02.2010, якими сума визначеного податкового зобовязання залишена без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків в межах строку 1095 днів має право виправити показники податкової декларації, подавши уточнюючий розрахунок або не подавати його, якщо такі уточнені показники декларуються платником податку в складі податкової декларації за будь-який наступний період. За наявністю відповідних податкових накладнихпозивач має право на коригування сум податкових зобовязань перед бюджетом та включення ПДВ у склад податкового кредиту протягом 1095 днів. Закон не встановлює обовязок платника податку на звернення з відповідною заявою та скаргою до податкового органу на постачальника товарів, який не надав податкову накладну, а відсутність такої скарги не повязано з правом платника податку при отриманні податкової накладної включити до складу податкового кредиту суми ПДВ у відповідному податковому періоді у межах строку, встановленому законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що ґрунтуються на вірному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що у грудні 2009 року позивачем були отримані від постачальників наступні податкові накладні: № G838151597 від 31.07.2008р. сума ПДВ 9752,99 грн.; № 55573/5 від 31.07.2008р. сума ПДВ 3042,82 грн.; № G836638186 від 31.05.2008р. сума ПДВ 9136,90 грн.; № 43052/5 від 31.05.2008р. сума ПДВ 1717,18 грн.; № 47749/5 від 30.06.2008р. сума ПДВ 1999,85 грн.; № G837355841 від 30.06.2008р. сума ПДВ 9395,37 грн.; № G838779373 від 31.08.2008р. сума ПДВ 10657,00 грн.; № 60390/5 від 31.08.2008р. сума ПДВ 6317,90 грн.; № G839491750 від 30.09.2008р. сума ПДВ 11018,80 грн.; № 67682/5 від 30.09.2008р. сума ПДВ 5250,19 грн.; № G840196770 від 31.10.2008р. сума ПДВ 10442,81 грн.; № 73868/5 від 31.10.2008р. сума ПДВ 4380,30 грн.; № G840904798 від 30.11.2008р. сума ПДВ 8376,86 грн.; № 85021/5 від 30.11.2008р. сума ПДВ 5414,75 грн.; № G841606380 від 31.12.2008р. сума ПДВ 7320,56 грн.; № 2-0059047-316 від 13.12.2008р. сума ПДВ 972,23 грн.; № 2-0069973-316 від 13.06.2008р. сума ПДВ 715,70 грн.; № 845/г від 30.06.2009р. сума ПДВ 97,38 грн.; № 6201/5 від 31.01.2009р. сума ПДВ 4909,81 грн.; № 0000000868 від 14.04.2009р. сума ПДВ 563,00 грн.; № G943021885 від 28.02.2009р. сума ПДВ 6915,60 грн.

Отримавши ці податкові накладні позивач в порядку п.1.5 ст.5 Закону України №2181 надав уточнюючи розрахунки у звязку із самостійним виправленням помилок за періоди травень 2008- грудень 2008, січень 2009, лютий 2009 квітень 2009, червень 2009, оскільки позивач у податкових періодах (за лютий 2009, листопад 2008, вересень 2008, січень 2009, травень 2008, червень 20087, грудень 2008, липень 2008, жовтень 2008, серпень 2008) завишав податкові зобовязання, сплачуючи більші суми до бюджету, не включаючи до складу податкового кредиту суми ПДВ, що вказані у вищезазначених податкових накладних.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” (редакція якого діяла на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) встановлено, що датою виникнення права платника на податковий кредит визначено дату здійснення першої з подій - або дата списання коштів з банківського рахунку платника з оплату товарів (робіт, послуг), - або дата одержання податкової накладної, як факт придбан ня платником товарів (робіт, послуг).

Факт придбання товарів підтверджується відповідним чином виписаними видатковими накладними постачальників і податковими накладними, а також зробленою оплатою тобто списанням коштів з поточного рахунка позивача за отриманий товар.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, що поста чає товари (роботи, послуги), і є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, Закон України “Про податок на додану ва ртість” не встановлює будь-яких обмежень на тривалість використання платником податків права на податковий кредит, тому це питання регламентується загальними нормами, а саме п.15.3.1. п.15.3. ст.15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 -III "Про порядок погашення зобо в'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами" і становить 1095 днів.

Крім того, підпунктом 5.1 пункту 5 статті 5 того ж Закону передбачено, що платник податку має право виправити показники раніше поданої податкової декларації, подавши уточнюючий розрахунок або не подавати його, якщо такі уточнені показники декларуються платником податку в складі податкової декларації за будь-який наступний період.

Аналогічна позиція міститься в Листі ДПА України № 10787/6/15-1416 від 29.11.04р., де вказано, що відповідно до частини другої п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, позивач за наявністю у нього відповідних податкових накладнихмає право на коригування сум податкових зобовязань перед бюджетом та включення ПДВ у склад податкового кредиту протягом 1095 днів і даний строк станом на період, що перевірявся перевіркою від 02.07.2010р., не минув.

Доводи апеляційної скарги, що позивач не мав права коригувати показники податкових декларацій за періоди, які вже були охоплені перевіркою від 13.11.2009, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки податкові накладні отримані позивачем у грудні 2009 року і на момент перевірки від 13.11.2009 їх не було у позивача. Тому коригування позивачем сум податкових зобовязань, що підлягають сплаті до бюджету та сум податкового кредиту виходячи з дати отримання податкових накладних повністю відповідає положенням підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом повно та обєктивно досліджені обставини справи, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.11 у справі № 2а-2413/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова