Ухвала суду № 17708080, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11540/10/11/0170

18.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняРавза Р.Р.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"- ОСОБА_2, довіреність № 2 від 04.01.11

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( суддя Москаленко С.А. ) від 28.02.11 у справі № 2а-11540/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (вул. Леніна, 2,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

за участю : Прокуратури АР Крим ( вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 09015)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28лютого 2011 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим за участю Прокуратури АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" звернулось до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Проте, неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст.195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009р., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ попередніх періодів у жовтні та листопаді 2009р., за результатами якої складено довідку від 15.03.2010 року №82/23/31395365 (а.с. 27-37).

Згідно висновків довідки перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 25.2 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року. Але разом з тим у висновках довідки зазначено, враховуючи що під час проведення перевірки направлено запити про надання інформації на проведення зустрічних перевірок з питань правових відносин з ТОВ “Кронос”, але на момент закінчення перевірки відповідей від других ДПІ по постачальникам не отримано, то після отримання відповідей, у разі необхідності, результати перевірки будуть переглянуті (а.с. 37).

06.05.2010р. посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ “Кронос” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (ТОВ “Доншахтоспецстрой”).

За наслідками перевірки складено акт № 719/23/31395365 від 06 травня 2010 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7, п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року у сумі 203095,50грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м.Алушта прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.05.2010 №0000142304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 203096,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" оскаржувало зазначене податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного узгодження, передбаченого ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами оскарження відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010р. №0000142304/0, від 29.07.2010р. №0000142304/2, якими суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору Генерального підряду б/н від 29.10.2009р. між позивачем та ТОВ “Доншахтоспецстрой” і включення суми ПДВ у розмірі 203096грн. до складу податкового кредиту, були відсутні дозвільні документи на початок будівельних робіт, видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим. Крім того, відсутність документів дозвільного характеру на момент сплати авансу за договором свідчить про відсутність наміру платника податку використовувати отримані в майбутньому роботи (послуги) у межах господарської діяльності такого платника податку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана правова оцінка, яка відповідає нормам матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що сума бюджетного відшкодування розрахована позивачем на основі суми податкового кредиту, підтвердженого податковою накладною №58 від 02.11.2009р., яка видана позивачеві ТОВ “Доншахтоспецстрой” у відповідності до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Але податкова накладна не є свідченням факту виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п.3.5.2 Договору генерального підряду б/н від 29.10.2009р. з ТОВ “Доншахтоспецстрой” документом, що засвідчує факт виконання будівельних робіт є акт прийому-передачі виконаних робіт, складений по формі КБ-2у.

На час подання заяви про бюджетне відшкодування будівельні роботи ТОВ “Доншахтоспецбуд” виконані не були, що підтверджено актом перевірки №719/23/31395365 від 06.05.2010р. та не заперечується позивачем.

Сплата позивачем 02.11.2009 року коштів ТОВ “Доншахтоспецстрой” здійснена в якості авансового платежу по укладеному Договору генерального підряду б/н від 29.10.2009р. про виконання будівельно-монтажних робіт на обєкті “Комплекс “Кримська Ривєра”, розташованого по вул. Леніна, 2, у м. Алушта.

Спеціальним Законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/07-ВР (далі Закон).

Згідно п.п.7.4.1.п. 7.4 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна №58 від 02.11.2009р., яка підтверджує право позивача на податковий кредит та брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування у відповідному періоді, містить всі передбачені законом реквізити.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З огляду на це встановлення обставин щодо правильності визначення платником податку на додану вартість в податковій декларації суми податкового кредиту входить до предмету доказування при розгляді судом спору стосовно права платника податку на бюджетне відшкодування з цього податку.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що необхідність встановлення дійсного результату будівельних робіт для бюджетного відшкодування обумовлена тим, що за змістом норми зазначеного підпункту право на податковий кредит виникає саме у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), операції з продажу яких є обєктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», що передбачає реальну наявність результату робіт, а не просте перерахування грошових коштів між субєктами господарювання.

Виходячи з положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на встановлені факти відсутності виконаних будівельних робіт на момент визначення позивачем податкового кредиту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.11 у справі № 2а-11540/10/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова