Ухвала суду № 17708075, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3823/11/0170

18.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняРавза Р.Р.

за участю сторін:

сторони не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 22.04.11 у справі № 2а-3823/11/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 квітня 2011 року позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" задоволенні повністю.

Визнані протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" за лютий 2011 року.

На відповідача покладений обов'язок визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" за лютий 2011 року, як податкову звітність та відобразити її в особову рахунку Акціонерного товариства закритого типу "Вітас".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулось до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належними чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст.ст.195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" (ідентифікаційний код юридичної особи 20732633) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.04.1994 як юридична особа, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач зареєстрований Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АР Крим платником податку на додану вартість, на підтвердження чого йому видана довідка про взяття на облік платника податків від 15.09.2008 № 39656/2355/29-0.

В порядку податкової звітності позивачем 21.03.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була подана декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Однак, повідомленням № 12701/10/28-4 від 25.03.2011 року відповідачем позивачу сповіщено про те, що надана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року (вх. № 70148 від 21.03.2011 року) не визнана податковою деклараціямєю відповідно до п.п. 1.1, п.п. 1.2 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України від 12.05.2010 року № 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2010 року під № 350/17645) Акціонерним товариством закритого типу "Вітас", яке відсутнє у Реєстрі платників податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган вправі не визнати як податкову звітність податкову декларацію тільки у разі невідповідності її вимогам Податкового кодексу України щодо форми та заповнення усіх обовязкових реквізитів відповідно до п.п. 48.1-48.3, 48.5, 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України. З огляду на наявність судового рішення про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас", законних підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації як податкової звітності у відповідача не було.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Право податкового органу не визнавати як податкову звітність подану платником податків податкову декларацію передбачено нормами Податкового кодексу України у разі невідповідності її вимогам цього Кодексу у визначених випадках. Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Неприйняття відповідачем податкової декларації за лютий 2011 року мотивовано тим, що позивач відсутній в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Проте, матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-7269/10/15/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-7269/10/15/0170 від 17.01.2011р., визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас", оформлене актом №394/15-2 від 19.05.2010р.

Акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про анулювання реєстрації Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" платником податку на додану вартість, оформлене актом № 394/15-2 від 19.05.2010р., визнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття субєктом владних повноважень. Відтак, враховуючи набрання постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-7269/10/15/0170 законної сили, позивач є зареєстрованим платником ПДВ, оскільки відсутнє рішення щодо анулювання його реєстрації.

Отже законних підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації як податкової звітності у відповідача не було.

Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо неприйняття поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року не ґрунтуються на законі, є протиправними і порушують права позивача, які підлягають захисту.

Крім того, враховуючи, що Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, не відобразила визначені в них показники в особовому рахунку позивача, то суд першої інстанції з метою відновлення та повного захисту порушеного права позивача обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо зобовязання відповідача відобразити основні показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року на особовому рахунку підприємства.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації, направленої позивачем, не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 25.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, що діяло на момент набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-7269/10/15/0170, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, було рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду доказів вжиття з 17.01.2011р. будь-яких заходів щодо виконання постанови суду у справі № 2а-7269/10/15/0170, що набрала законної сили та доказів в обґрунтування своєї позиції.

За таких обставин, дії відповідача щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року як податкової звітності з підстав відсутності Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" у Реєстрі платників податку на додану вартість відповідно до вимог п.п. 1.1, п.п. 1.2 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України від 12.05.2010 року № 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2010 року під № 350/17645), суд обгрунтовано визнав протиправними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, відповідають вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для її скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.11 у справі № 2а-3823/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова