Постанова № 17705511, 11.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2011 року           16:30           № 2а-5736/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень Відкрите акціонерне товариство «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Солом’янському районі м.Києва, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010 року, №0003402302/1 від 24.11.2010 року та №0003402302/2 від 15.02.2011 року, видані ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам чинного законодавства України та є такими, що порушують його права, у зв’язку з чим мають бути скасовані.

В обґрунтування протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень позивач посилався на неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податків у п. 22.13 ст. 22 та п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також, на пропущення податковим органом строку (1095 днів) для самостійного визначення суми податкових зобов’язань платника податків.

Відповідач проти позову заперечив. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2010, за результатами якої складено Акт перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, внесеними законом України від 30.11.2006 №398-V, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 224575 грн.

На підставі Акту перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 336863,00 грн., в тому числі основний платіж –224575,00 грн., штрафна (фінансова) санкція –112288,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010, скарги ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»залишено без задоволення та ДПІ у Солом’янському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення №0003402302/1 від 24.11.2010 та №0003402302/2 від 15.02.2011.

Перевіркою позивача встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.9 Декларації «від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового періоду»на 898300 грн.

В акті перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498 є посилання на матеріали попередньої перевірки ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»від 12.02.2007 року №2658-1561/23-02/01128498, яким встановлено, що позивачем за 2005 рік було задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1398300 грн.

За результатами попередньої перевірки було зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 495000 грн. Суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 898300 грн. було задекларовано в Декларації за 2006 рік в рядку 04.9 «від’ємне значення попереднього року», об’єкт оподаткування за 2006 рік становив –1429734 грн. Тобто збитки позивача за 2006 рік в розмірі 1429734 грн. включають в себе збитки за 2005 рік в розмірі 898300 грн.

ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»в деклараціях за 2007 рік (І квартал 2007, півріччя 2007, ІІІ квартал 2007, рік 2007) в рядку 04.9 «від’ємне значення попереднього року»декларувалась сума в розмірі -1429734 грн., яка включала суму в розмірі 898300 грн. збитків за 2005 рік.

Отже, позивачем відображено в рядку 04.9 «від’ємне значення попереднього року»у Деклараціях з податку на прибуток за 2007 рік сума від’ємного значення, яке виникло у 2005 році.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, що діяла у 2007 році), встановлює, що у 2007 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 01.01.2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо наявності неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків платника податків у п. 22.13 ст. 22 та п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки у п. 22.13 ст. 22 Закону було встановлено, що лише у випадку, якщо сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 01.01.2006 року не була погашена протягом 2006 року, то в такому разі вона не підлягає врахуванню у складі валових витрат платника податку протягом 2007 року, у інших випадках відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування здійснюється у порядку, встановленому п. 6.1 ст. 6 даного Закону.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на ч. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»де зазначено: «Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року», оскільки п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону N 398-V (398-16 ) від 30.11.2006) не стосується надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати.

Суд не погоджується також з думкою позивача про те, що ДПІ у Солом’янському районі м. Києва пропущено 1095 днів для самостійного визначення позивачу податкових зобов’язань.

Так, відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 1.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Як зазначено у висновку Акту перевірки від 07.09.2010 № 13083/23-02/01128498, відповідачем встановлено заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 224575 грн., в тому числі:ІІІ квартали 2007 року –224575 грн., 2007 рік –224575 грн. Податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства було визначено позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 17.09.2010 року.

Отже, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва не порушено строку давності, встановленого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00 р. № 2181 - III передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платникам податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 р. № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.01 р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями), визначено, що недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Згідно з пп. 6.1.3 п. 6 Інструкції у разі, коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що застосовані відповідачем штрафні (фінансові) санкції відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій