Постанова № 17705445, 14.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2011 року 15:13 № 2а-7726/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 1422,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов.від 23.03.11 №08-2755)

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1422,32 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.07.2011 року в 15 год. 31 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1422,32 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідач в період що перебував на обліку в центрі зайнятості отримував дохід в ТОВ «Орнеон»чим порушив Закон України «Про зайнятість населення», «Про загальнообовязкове держане пенсійне страхування на випадок безробіття». Тому просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1422,32 грн.

Відповідач в судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що ним виконані всі вимоги діючого законодавства в його діях не було жодного умислу чи зловживань. Протягом всього строку перебування в статусі безробітного, жодного разу не уклонився від покладеного на мене обов'язку, передбаченого п.13 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (зі змінами), а саме відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості відвідував центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час; крім того, відвідав всі запропоновані позивачем семінари; ходив на співбесіди на підприємства, які були запропоновані позивачем.

Крім того зазначає, що до Дарницького районного центру зайнятості, на виконання п.2 ст. 36 Закону, відповідач звернувся 14 червня 2010 року через те, що був зареєстрований фізичною особою - підприємцем Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією (номер запису в ЄДР 2 065 000 0000 026184).

Вказує на те, що навіть, відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Рахункової помилки з боку позивача з матеріалів справи не вбачається, як не підтверджено позивачем й недобросовісності з боку набувача.

За таких підстав просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду про наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 28.12.2009 року до Дарницького районного центру зайнятості м. Києва за сприянням у працевлаштуванні. Згідно ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Наказом Дарницького районного центру зайнятості №26463/113 від 14.06.2010 року відповідач був взятий на облік відповідно до пп.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про зайнятість населення” центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України (далі ДПАУ). Пенсійним фондом України (далі ПФУ) та Державним центром зайнятості (далі ДЦЗ) Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПАУ № 259 407 від 12 липня 2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 року за № 876/12750, здійснюється обмін інформацією між ДПАУ, ПФУ та ДЦЗ Міністерства праці та соціальної політики України про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії.

До позивача надійшла інформація з Державної податкової адміністрації про те, що відповідач отримував дохід в ТОВ «Орнеон»у період перебування на обліку в центрі зайнятості.

При проведенні перевірки в ТОВ «Орнеон»09.02.2011 року встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з даним підприємством з 01.06.2010 року на посаді фахівця з комп'ютерної графіки та отримував дохід в період перебування на обліку в центрі зайнятості, про що був складений акт № 22 від 09.02.2011 року. Тому виплачена допомога по безробіттю підлягає поверненню як незаконно отримана.

Позивачем було видано наказ №09 від 03.03.2011 року щодо повернення незаконно отриманих відповідачем коштів у сумі 1422 грн. 32 коп. за період з 01.06.2010 року по 13.06.2010 року виплачених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". 03.03.2011 року за №21/471 відповідачу направлено лист - повідомлення з пропозицією добровільно повернути кошти у розмірі 1422 грн. 32 коп. на рахунок Київського міського центру зайнятості, але кошти відповідачем не повернуті.

Таким чином, відповідач повинен повернути до Київського міського центру зайнятості суму коштів, яка згідно довідки - розрахунку складає 1422 грн.32 коп.

Згідно з частинами 2 і 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” таким видом забезпечення, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, до зайнятої категорії населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається в їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем прийняте рішення щодо стягнення коштів в сумі 1422,32 грн. відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням усіх обставин, вирішено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам позивач, як субєкт владних повноважень, на думку суду, довів правомірність своїх дій. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) кошти в розмірі 1422 грн. 32 коп. (одну тисячу чотириста двадцять дві грн. 32 коп.) на користь Київського міського центру зайнятості (р/р37179301900001 в ГУДКУ м.Києва, МФО 820019, код 03491091)

3.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур