Постанова № 17703314, 26.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1958/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача Чуловської В.В., Васильєвої О.М., Овдієнка О.П.,

відповідача Максимчука О.А., Скрипника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомленнярішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №0000412350 від 13.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомленнярішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції є незаконним, необґрунтованим та безпідставним. Оскільки, ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" повністю відображено у своєму бухгалтерському та податковому обліку операції з придбання та подальшого використання в господарській діяльності робіт та запасних частин до літаків, отриманих позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю „Кребо - Авіасервіс”, товариства з обмеженою відповідальністю „Авіасервіс - Київ”, товариства з обмеженою відповідальністю „Авіаремонт” та товариства з обмеженою відповідальністю „Кратос”, факт придбання яких підтверджується видатковими та податковими накладними останніх.

З тих же підстав, на думку позивача, не відповідає чинному законодавству висновок податкового органу щодо завищення ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 311464 грн..

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні в обґрунтування заперечень проти позову посилалися на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомленнярішення. Оскільки, позивачем, в порушення пп.пп.7.4.1 п.7.4, пп.пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, квітень та травень 2010 року в сумі 311464 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до акту Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №454/23-50/14372024 від 27.04.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за січень, квітень та травень 2010 року, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.пп.7.4.1 п.7.4, пп.пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі за текстом Закон №168/97-ВР) ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 311464 грн., в тому числі: за січень 2010 року 77348 грн., квітень 2010 року 30480 грн., та травень 2010 року 203636 грн. (т.1 а.с.8-26).

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №00004122350 від 13 травня 2011 року, згідно якого податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування позивача (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 311464 грн., в тому числі: за січень 2010 року 77348 грн., квітень 2010 року 30480 грн., та травень 2010 року 203636 грн. (т.1 а.с.7).

Судом встановлено, та не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні, що позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансовогосподарських відносинах з ТОВ „ Кребо - Авіасервіс” та ТОВ „Авіасервіс - Київ”.

Зокрема, ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" (Покупець) укладено з ТОВ „ Кребо - Авіасервіс” (Поставщик) договір поставки авіаційного палива №АТ-КС/06/12/22-32з від 22.12.2006р., згідно якого позивачем протягом грудня 2009 року отримано від ТОВ „ Кребо - Авіасервіс” паливо на загальну суму 345017,64 грн., в т.ч. ПДВ 57502,94 грн. (т.1 а.с.201-205), а також позивачем укладено з ТОВ „Авіасервіс - Київ” (Поставщик) договір поставки авіаційного обладнання №483/р-2009 від 29.10.2009р., згідно якого позивачем протягом грудня 2009 року отримано від ТОВ „Авіасервіс - Київ” авіаційне обладнання на загальну суму 197796 грн., в т.ч. ПДВ 32966 грн. (т.2 а.с.75-77).

Факти придбання позивачем у ТОВ „Кребо - Авіасервіс” та ТОВ „Авіасервіс - Київ” вищезазначеного товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме податковими накладними №368 та №383 від 31.12.2009р., №76 від 23.12.2009р. (т.1 а.с.29, 30, 31), видатковими накладними №АС-0000001 від 18.01.2010р., №АС-0000003, №АС-0000004 від 01.02.2010р. (т.1 а.с.105-107), та рахункамифактурами 824 від 02.12.2009р., №825 від 03.12.2009р., №827 від 03.12.2009р., №830 від 06.12.2009р., №832, №833 від 08.12.2009р., №839 від 15.12.2009р., №840 від 16.12.2009р., №852 від 30.12.2009р., №851 від 29.12.2009р. (т.1 а.с.113-122).

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахункові рахунки ТОВ „Кребо - Авіасервіс” та ТОВ „Авіасервіс - Київ” вартість отриманого товару, про що свідчать платіжні доручення №2655 від 04.12.209р., №2836 від 08.12.2009р., №2689 від 14.12.2009р., №3014 від 17.12.2009р., №3032 від 22.12.2009р., №3064 від 23.12.2009р. (т.1 а.с.54-59).

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2009р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації за грудень 2009 р. (а.с.224-227), що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" та відображено в акті №454/23-50/14372024 від 27.04.2011р.. Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Кребо - Авіасервіс” та ТОВ „Авіасервіс - Київ” в грудні 2009р. вплинули на заявлене позивачем бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2010р.

Судом встановлено, що 01 березня 2010 року позивачем (Замовник) укладено з ТОВ „Авіаремонт” (Виконавець) договір №82/р-2010, згідно якого позивачем отримано від останнього послуги щодо ремонту повітряних суден на загальну суму 182880 грн., в т.ч. ПДВ 30480 грн. (т.2 а.с.89-92).

Факт придбання позивачем у ТОВ „Авіаремонт” вищезазначених послуг підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковими накладними №2 від 12.03.2010р. та №3 від 15.03.2010р. (т.1 а.с.32, 33), та актом виконаних робіт від 15.03.2010р. (т.1 а.с.86)

Позивачем за отримані послуги перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ „Авіаремонт” вартість отриманих послуг, про що свідчать платіжні доручення №1039 від 17.03.2010р., №1201 від 29.03.2010р. (т.1 а.с.60, 61).

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації за березень 2010 р. (а.с.234-237), що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні. Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Авіаремонт” в березні 2010р. вплинули на заявлене позивачем бюджетне відшкодування ПДВ за квітень 2010р.

Крім того, судом встановлено, що позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансовогосподарських відносинах з ТОВ „Кратос”. Так, ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" (Замовник) укладено з ТОВ „Кратос” (Виконавець) договори про надання послуг та виконання робіт: №05-05-09 від 05.05.2009р., №06-05-09 від 06.05.2009р., №01-06-09 від 01.06.2009р., №10-07-09 від 10.07.2009р., №01-08-09 від 01.08.2009р., №07-08-09 від 08.08.2009р., №25-08-09 від 25.08.2009р., №28-08-09 від 28.08.2009р., №01-10-09 від 01.10.2009р., №12-10-09 від 12.10.2009р., №17-11-09 від 17.11.2009р., №23-11-09 від 23.11.2009р., №02-12-09 від 02.12.2009р., №29-01-10(уст) від 29.01.2010р., №15-01-10 від 15.01.2010р., №25-01-10 від 25.01.2010р., №15-12-09 від 15.12.2009р., №22-02-10 від 22.02.2010р., №10-03-10 від 10.03.2010р., №15-04-10 від 15.04.2010р. (т.1 а.с.144-145, 149-150, 157-158, 163-164, 167-168, 172-173,179-180, 184-185, 186-187, 191-192, 195-196, т.2 а.с.60-61, 67-68, 98-99, 106-107, 112-113, 116-117, 121-122, 132-133, 138-139), згідно яких позивачем отримано від останнього послуги (роботи) та отримано товар на загальну суму 1228772 грн., в т.ч. ПДВ 204795,33 грн..

Факт придбання позивачем у ТОВ „Кратос” послуг та товарів за даний період підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковими накладними №52201 від 22.05.2009р., №52601 від 26.05.2009р., №60402 від 04.06.2009р., №61201 від 12.06.2009р., №71401 від 14.07.2009р., №83105 від 31.08.2009р., №83107 від 31.08.2009р., №91101 від 11.09.2009р., №92901 від 29.09.2009р., №102801 від 28.10.2009р., №103004 від 30.10.2009р., №111701 від 17.11.2009р., №120904 від 09.12.2009р., №120905 від 09.12.2009р., №123003 від 30.12.2009р., №12902 від 29.01.2010р., №21601 від 16.02.2010р., №21704 від 17.02.2010р., №30901 від 09.03.2010р., №13108 від 16.03.2010р. (т.1 а.с.34-53), видатковими накладними №РН-021701 від 17.02.2010р., №РН-031601 від 16.03.2010р., №РН-052601 від 26.05.2010р., №РН-060401 від 04.06.2010р. (т.1 а.с.108-111) та актами виконаних робіт (т.1 а.с.88-104).

Позивачем за отримані послуги перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ „Кратос” вартість отриманого товару та наданих послуг, про що свідчать платіжні доручення (т.1 а.с.62-85).

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2010р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації за квітень 2010 р. (а.с.238-243), що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні. Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Кратос” в період травень 2009р. квітень 2010р. вплинули на заявлене позивачем бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2010р. на загальну суму 203636 грн..

Таким чином, судом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ на загальну суму 311464 грн., в тому числі: за січень 2010 року 77348 грн., квітень 2010 року 30480 грн., та травень 2010 року 203636 грн..

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом Закон №996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції щодо придбання позивачем у ТОВ „Кребо - Авіасервіс”, ТОВ „Авіасервіс - Київ”, ТОВ „Авіаремонт” та ТОВ „Кратос” товарів та послуг на загальну суму 1749762,64 грн., в т.ч. ПДВ 311464 грн., згідно договорів з даними контрагентами, є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення даної господарської операції.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Згідно п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.4.5 п.74.ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.

У відповідності з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із зазначеного вище слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), повязаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання податкового органу на положення п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, як на обґрунтування необхідності встановлення фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, оскільки зазначені норми такої залежності не встановлюють.

Відповідно до пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За правовим механізмом справляння податку, визначеного ст.ст. 6, 7 Закону 168/97-ВР ПДВ є непрямим податком, який включається як надбавка до ціни, при цьому реальним платником є покупець, який придбаває товар (послугу) і сплачує ПДВ продавцю в їх ціні, а останній його фактично сплачує до бюджету і несе відповідальність за повноту і своєчасність його сплати.

Таким чином, п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР необхідно тлумачити, виходячи із правової природи ПДВ, і розуміти не як фактичну сплату платником податку ПДВ до Державного бюджету України, а потім відшкодування надміру сплаченого, а як сплату його в ціні товару, з наступним відшкодуванням у відповідних випадках, за рахунок загальних доходів Державного бюджету України.

Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Факт використання товару (робіт, послуг) позивачем, та, відповідно, реальність виконання договорів сторонами у власній господарській діяльності підтверджується первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару (робіт, послуг), використання його в господарській діяльності, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що також не спростовується і в акті перевірки, що ТОВ „Кребо - Авіасервіс”, ТОВ „Авіасервіс - Київ”, ТОВ „Авіаремонт” та ТОВ „Кратос”, станом на час укладення договорів з позивачем, були платниками податку на додану вартість.

Посилання податкової в акті перевірки на те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Кратос” анульовано 30.09.2010 року, а також те, що на день проведення перевірки позивача відсутнє документальне підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету контрагентами позивача ТОВ „Кратос”, ТОВ „Авіасервіс - Київ”, ТОВ „Кребо - Авіасервіс”, ТОВ „Авіаремонт”, що на думку відповідача виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника (імпортера) та доведення факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету, судом не приймається до уваги, оскільки господарські взаємовідносини позивача з ТОВ „Кратос” були в період травень 2009р. квітень 2010р.. Щодо ланцюгів, ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" мало господарські правовідносини лише з ТОВ „Кратос” та ТОВ „Авіасервіс - Київ”, які перевірені і підтверджені податковим органом.

Тобто, висновки посадових осіб відповідача не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ, а тому не приймаються судом до уваги у звязку з наступним.

Норми Закону про ПДВ не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону 168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Також, необхідно зазначити, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону 168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього субєкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі „Інтерсплав проти України”).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ТОВ „Кребо - Авіасервіс”, ТОВ „Авіасервіс - Київ”, ТОВ „Авіаремонт” та ТОВ „Кратос” на загальну суму товарів, робіт та послуг на загальну суму 1749762,64 грн., в т.ч. ПДВ 311464 грн., згідно договорів з даними контрагентами підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даними контрагентами ПДВ у розмірі 311464 грн. до податкового кредиту.

Крім того, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, дані юридичні особи були зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.2 а.с.28-34, 36-40, 42-54, 55-59) та перебували на обліку як платники податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 311464 грн., в тому числі: за січень 2010 року 77348 грн., квітень 2010 року 30480 грн., та травень 2010 року 203636 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією оскаржуваного податкового повідомленнярішення.

Позивачем заявлено позовну вимогу щодо визнання нечинним податкового повідомленнярішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №0000412350 від 13.05.2011 року, яким ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" зменшено суму бюджетного відшкодування позивача (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 311464 грн., яке прийнято відносно конкретної юридичної особи - ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА", та є актом індивідуальної дії.

Проте, системний аналіз статей 105, 162, 171 КАС України дає підстави вважати, що даний спосіб захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб може стосуватись, виключно, оскарження нормативно - правових актів, оскільки у разі визнання протиправним (незаконним) акт індивідуальної дії є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, - втрачає чинність після набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.11 КАС України, а також те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині визнання даного рішення нечинним, визнавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА".

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №0000412350 від 13 травня 2011 року.

Присудити Приватному акціонерному товариству "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія УРГА" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01.08.2011р..

Cуддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина