Постанова № 17703309, 27.05.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року Справа №1170/2а-813/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Валявській О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" (надалі - ТОВ "Нафтохімпром") звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Олександрійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000522310/2 від 28.10.10, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16 396, 80 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 16 396, 80 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8198, 40 грн.

Позов мотивовано тим, що внаслідок господарських операцій з придбання у ТОВ "Автотехпром" вуглелужного реагенту дрібнодисперсного ТОВ "Нафтохімпром" у травні 2009 року сформував податковий кредит та отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 99 471 грн., про що заявив у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року. Перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, проведеною Олександрійською ОДПІ та оформленою актом №270/2350/30545076 від 18.08.09, підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року у розмірі 99 135 грн., які були відшкодовані позивачеві з державного бюджету. Однак, за результатами планової виїзної перевірки, проведеної Олександрійською ОДПІ та оформленої актом №235/2310/30545076 від 17.05.10, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від №0000522310/0 від 25.05.10, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 16 396, 80 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 16 396, 80 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8198, 40 грн., у звязку зі встановленими порушеннями пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість". За наслідками процедури адміністративного оскарження вказаного рішення скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522310/2 від 28.10.10. Стверджуючи про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту спірної суми та посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, позивач просить суд його скасувати.

У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, прохаючи суд скасувати також попередні податкові повідомлення-рішення відповідача №0000522310/0 від 25.05.10, №0000522310/1 від 16.07.10, які передували оскаржуваному рішенню №0000522310/2 від 28.10.10, та винесені з тих же підстав і на ті ж суми.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у ході перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановлено, що причиною виникнення відємного значення між податковим зобовязанням та податковим кредитом є включення позивачем до складу податкового кредиту, реєстру отриманих та виданих податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість суми ПДВ з вартості отриманої від ТОВ "Автотехпром" готової продукції (вуглелужного реагенту дрібнодисперсного). На виконання Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.05 №350, Олександрійською ОДПІ відпрацьовано основних постачальників сировини, яка використана ТОВ "Автотехпром" для виробництва вуглелужного реагенту, що в подальшому відвантажено ТОВ "Нафтохімпром". Оскільки у ході дослідження ланцюгів постачання контрагентів, а саме ПП "Трансоптимус", який є постачальником сировини для ТОВ "Автотехпром", не вдалося встановити джерело походження цієї сировини та факт сплати ПДВ з його вартості до бюджету цим контрагентом, це, на думку відповідача, унеможливило підтвердження частини заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 16396, 80 грн. та стало підставою для його зменшення шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Стверджуючи, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надлишковій сплаті ПДВ, а зустрічними перевірками по ланцюгу постачання не доведено факт сплати податкових зобовязань з ПДВ до бюджету, відповідач просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

ТОВ "Нафтохімпром" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області 07.09.99 (а.с. 12). З 10.09.99 товариство перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 73).

17.07.10 ТОВ "Нафтохімпром" до Олександрійської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 99 471 грн. (а.с. 30 -33).

Разом з декларацією подано додаток 2 - довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з якої вбачається, що залишок відємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли в травні 2009 року (а.с. 32).

Також разом з податковою декларацією подано додаток 4 - заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відображене рішення платника про перерахування бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 99471 грн. на його розрахунковий рахунок (а.с. 33).

За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нафтохімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося з 01.05.09 по 30.06.09, висновки якої оформлено актом №270/2350/30545076 від 18.08.09, підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року у розмірі 99135, 36 грн. (а.с. 34-39).

Органами Державного казначейства позивачеві з Державного бюджету України 21.09.09 та 23.09.09 здійснено відшкодування податку на додану вартість за декларацією за червень 2009 року у сумі 99135, 36 грн. (а. с. 40, 40зв.).

Між тим, посадовими особами Олександрійської ОДПІ у період з 19.04.10 по 12.05.10 проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Нафтохімпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.04 по 31.12.09.

За результатами перевірки складено акт №235/2310/30545076 від 17.05.10, за висновками якого констатовано порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено бюджетне відшкодування по ПДВ в сумі 16396, 80 грн. за червень 2009 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні 2009 року, у звязку з неможливістю дослідити джерело походження розчинника "RHODOPOL 23" та факт уплати ПДВ з його вартості до бюджету, оскільки постачальник "RHODOPOL 23" ПП "Трансоптимус" визнано банкрутом (а. с. 41-61).

Відповідно до акту №235/2310/30545076 від 17.05.10 причиною виникнення відємного значення між податковими зобовязанням та податковим кредитом у травні 2009 року є включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 99 125 грн., сплаченої з вартості придбаного у ТОВ "Автотехпром" 126 тон вуглелужного реагенту на загальну суму 594750 грн. на підставі податкових накладних №20 від 31.03.09, №31 від 26.05.09, та відвантаженого у травні 2009 року на експорт згідно ВМД №901030000/9/000458 від 27.05.09, що оподатковано нульовою ставкою. За результатами проведених контрольно-перевірочних заходів щодо дослідження ланцюгів постачання ризикових контрагентів встановлено, що одним із постачальників сировини, використаної ТОВ "Автотехпром" для виробництва вуглелужного реагенту, що в подальшому відвантажений ТОВ "Нафтохімпром", є ПП "Трансоптимус" - постачальник розчинника "RHODOPOL 23". ДПІ у Приморському районі міста Одеси на запити Олександрійської ОДПІ не вдалося провести зустрічні перевірки ПП "Трансоптимус" з метою дослідження ланцюга постачання та походження сировини, у звязку з визнанням ПП "Трансоптимус" банкрутом та незнаходженням його за юридичною адресою. Виробництво вуглелужного реагенту та калькуляцію на його виробництво було досліджено в ході планової перевірки ТОВ "Автотехпром", якою встановлено, що на виробництво 61 тони вуглелужного реагенту, відвантаженого ТОВ "Нафтохімпром" у травні 2009 року, використано розчинник "RHODOPOL 23" вартістю 81984 грн. Сплату ПДВ у розмірі 16396, 80 грн. (81984 грн. х 20%) з вартості розчинника "RHODOPOL 23", використаного ТОВ "Автотехпром" у травні 2009 року у виробництві 61 тони вуглелужного реагенту, який було реалізовано ТОВ "Нафтохімпром" у травні 2009 року, та заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ "Нафтохімпром" в декларації за червень 2009 року, підтвердити неможливо у звязку з неможливістю підтвердження зустрічними перевірками походження товару та декларування виробником (імпортером) податкового зобовязання з ПДВ. Тому в рамках Державного бюджету України відсутнє джерело відшкодування сум ПДВ по ТОВ "Нафтохімпром" за червень 2009 року у розмірі 16396, 80 грн.

На підставі вказаного акту заступником начальника Олександрійської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0000522310/0 від 25.05.10, яким ТОВ "Нафтохімпром" згідно з пп. "б" пп.4.2.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення вимог п.1.8 ст. 1, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Нафтохімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16 396, 80 грн. за декларацією за червень 2009 року, та враховуючи, що вказана сума на момент перевірки відшкодована, ТОВ "Нафтохімпром" визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 16 396, 80 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8 198, 40 грн. (а.с. 115)

За наслідками апеляційного узгодження, скарги ТОВ "Нафтохімпром" залишені без задоволення (а.с. 76-83), у звязку з чим відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000522310/1 від 16.07.10, №0000522310/2 від 28.10.10, якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобовязання. (а.с. 13, 116).

Перевіряючи вказані рішення на відповідність їх критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов до таких висновків.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків на час виникнення спірних правовідносин був врегульований статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із зазначеного вище слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, при наявності умов, визначених підпунктами 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Висновок відповідача про не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 16396, 80 грн. у звязку з не встановленням фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" обумовлював право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку - покупцем - факту придбання товарів податковими накладними. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 29.10.10 у справі №21-14а10, яка є обовязковою для даного суду в силу положень статті 244-2 КАС України.

Сума ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Автотехпром" у розмірі 99 125 грн., включена до податкового кредиту декларації за травень 2009 року, підтверджена належним чином виписаними ТОВ "Автотехпром" податковими накладними №20 від 31.03.09, №31 від 26.05.09, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". (а.с. 19, 20).

Реальність поставки товару в акті перевірки №270/2350/30545076 від 18.08.09, акті перевірки №235/2310/30545076 від 17.05.10 та у судовому засіданні відповідачем не заперечувалася.

Факт здійснення позивачем господарської операції з ТОВ "Автотехпром" стосовно придбання товару (вуглелужного реагенту дрібнодисперсного у кількості 126 тон), її реальний характер підтверджено належним чином оформленими первинними документами: договором поставки №27/02/09 від 27.02.09 (а.с. 14), специфікаціями №1 від 30.03.09, №2 від 25.05.09 (а.с.15, 16) видатковими накладними №РН-0000027 від 31.03.09, №РН-0000038 від 26.05.09 (а.с. 18), рахунками-фактурами №СФ-0000018 від 13.03.09, №СФ-000031 від 26.05.09 (а.с. 17), банківськими виписками від 13.03.09, 30.03.09, 26.05.09, 27.05.09 (а.с. 21-22).

У подальшому придбаний товар реалізовано позивачем на експорт, що підтверджується договором №01 від 27.02.09, укладеним з "NRG TECH DRILLING LIMITED", (а.с. 23), ВМД №901030000/9/000458 від 27.05.09 (а.с. 25)

Безпосередньо з ПП "Трансоптимус", який постановою господарського суду Одеської області у справі №7/481-09-5639 від 01.12.09 визнаний банкрутом (а.с. 120-121), позивач господарських операцій не здійснював.

Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, діючі на час виникнення спірних правовідносин, не ставили в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявленні до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставив таке право платника податку на додану вартість також в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника та від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Посилання відповідача на наказ ДПАУ від 18.08.05 №350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", як на правову підставу для проведення органами державної податкової служби перевірок з питань правових відносин платників податків за відповідним ланцюгом постачання, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані методичні рекомендації носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем сума до відшкодування з державного бюджету за червень 2009 року в розмірі 99135, 36 грн. заявлена правомірно. Законних підстав зменшувати цю суму на 16 396, 80 грн. шляхом винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідач не мав.

Розділом 8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за №702/10982, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов'язання (завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Вимогами пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чиннним на момент винесення оскаржуваних рішень, визначено, що штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Нафтохімпром" норм податкового законодавства, зокрема пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", при формуванні податкового кредиту у декларації за травень 2009 року та заявлені до відшкодування ПДВ у декларації за червень 2009 року, тому застосування до ТОВ "Нафтохімпром" штрафних (фінансових) санкції, передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не відповідає вимогам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

У звязку з цим суд визнає неправомірним донарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 16396, 80 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 198, 40 грн.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваних позивачем податкових повідомлень - рішень Олександрійської ОДПІ №0000522310/0 від 25.05.10, №0000522310/1 від 16.07.10, №0000522310/2 від 28.10.10, вимогам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цих рішень не доведена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову про скасування цих рішень.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У звязку з задоволенням позову суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000522310/0 від 25.05.10, №0000522310/1 від 16.07.10, №0000522310/2 від 28.10.10.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повний текст постанови складено 01.06.11.