Постанова № 17700810, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2011 р.

(17:00) Справа №2а-6559/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача Шуміченко Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання незаконними дій та накладення штрафів,

Суть спору: начальник Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванов Юрій Миколайович звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання незаконними дій державного виконавця про накладення штрафу на позивача, про скасування постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22121/03-20/18 від 03.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 170 грн., про скасування постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22133/03-20/18 від 06.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 340 грн., про скасування постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22138/03-20/18 від 06.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 340 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що по-перше позивач не є боржником по судовим рішенням за невиконання яких накладені шрафи, а по-друге Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим здійснило усі можливі заходи для виконання судових рішень у добровільному порядку, а саме неодноразово подавало листи-заявками щодо фінансування суми необхідної для виконання судових рішень. Самостійно здійснити виплату за судовими рішеннями позивач не може, оскільки витрати, повязані із задоволенням судами позовних заяв отримувачами пільг, компенсацій та гарантій, що виникли внаслідок Рішень Конституційного Суду України, не передбачені в Законах України про державний бюджет України на 2008-2011 роки.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.02.11 р. в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.11 р. постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.02.11 р. було скасовано та направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.

06.06.2011 року ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, письмових пояснень на адміністративну позовну заяву не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ст. ст. 10, 11 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час прийняття постанови, з приводу якої подано позов, далі Закон України №606) учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони, якими є стягувач і боржник.

Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Враховуючи субєктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірних постанов державного виконавця для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою головного державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Яковлевою від 03.12.2010 року за невиконання у встановлені державним виконавцем строки судового рішення за виконавчим листом №2а-1180/09 виданим 19.10.2010 року Сімферопольським районним судом АР Крим щодо зобовязання боржника (Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 недоплачену допомогу за доглядом дітьми до досягнення ними 3-х річного віку за період з 03.03.2009 року по 01.01.2010 року у розмірі встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, які обчислюються з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років за час виплати такої допомоги, за винятком отриманих сум, на підставі ч. 1 ст. 87 Закону України №606 на позивача накладено штраф у розмірі 170,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Яковлевою від 06.12.2010 року за невиконання у встановлені державним виконавцем строки судового рішення за виконавчим листом №2а-818/09 виданим 19.08.2010 року Сімферопольським районним судом АР Крим щодо зобовязання боржника (Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 недоплачену допомогу за доглядом дитини до досягнення нею 3-х річного віку у період за 01.04.2009 року по 29.01.2010 року у розмірі встановленому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми", що враховується з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на час виплати такої допомоги, за винятком отриманих сум згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " виплатити допомогу за доглядом дитини до досягнення ними 3-х річного віку у подвійному розмірі від передбаченого законодавством, на підставі ч. 1 ст. 87 Закону України №606 на позивача накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Яковлевою від 06.12.2010 року за невиконання у встановлені державним виконавцем строки судового рішення за виконавчим листом №2а-30/09 виданим 18.05.2010 року Сімферопольським районним судом АР Крим щодо зобовязання боржника (Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим) нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну допомогу за доглядом дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" ( в редакції діючої до 31.01.2007 року), починаючи з 09.07.2007 року до 01.01.2008 рік та з 01.01.2008 року в редакції з 01.01.2008 року, на підставі ч. 1 ст. 87 Закону України №606 на позивача накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон України №606)передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України №606 державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Абзацом 13 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Права та обовязки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цієї статті державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Також, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Відповідно до ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Субєктом відповідальності за зазначеною статтею є боржник, що зазначений у виконавчому документі, який може бути фізичною особою, посадовою особою чи юридичної особою, що виключає застосування відповідальності, передбаченої цією статтею, до інших субєктів, у тому числі посадових осіб юридичної особи-боржника.

Повноваження по застосуванню штрафу на підставі ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” надане безпосередньо державному виконавцю.

Під час розгляду справи судом встановлено, що начальником Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Івановим Ю. М. на адресу відповідача направлялись повідомлення із зазначенням причин поважності неможливості добровільного виконання постанов відповідача про нарахування та виплату сум боргу (а.с. 10-14) з додатком копії листу Міністерства праці та соціальної політики АР Крим від 14.05.2009 року № 583/0/15-09/04 щодо виділення додаткових коштів на виконання судових рішень (а.с.15).

Крім того, з метою виконання постанови відповідача про сплату боргу, Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим зверталось з клопотаннями про виділення додаткових коштів для виконання судового рішення до Міністерства праці та соціальної політики АР Крим (вих. 01-02/5033 від15.09.2010р., № 01-02/6033 від 08.11.2010 року) та до начальника фінансового управління Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим (вих. № 01-02/2856 від 11.06.2010 року та № 01-02/6033 від 08.112010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не виконані рішення Сімферопольського міського суду АР Крим у справах №2а-1180/09, №2а-818/09 та №2а-30/09 з поважних причин, оскільки матеріали справи свідчать про вжиття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення, тому підстав для прийняття постанови про накладення штрафу за ст.87 Закону України “Про виконавче провадження” у відповідача не було.

Більш того, враховуючі положення статті 87 Закону України “Про виконавче провадження”, штраф за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення має бути накладний саме на боржника, у даному випадку юридичну особу. Постановами же про накладення штрафів від 03.12.2010 року у розмірі 170,00 грн. за невиконання рішення№2а-1180/10, від 06.12.2010 року у розмірі 340,00 грн. за невиконання рішень № 2а-30/09 та № 2а-818/10 штрафи застосований не до боржника, а до посадової особи - начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича який не є боржником згідно з виконавчим документом, та може бути виключно субєктом відповідальності за статтею 88 Закону України “Про виконавче провадження”.

За таких обставин суд вважає, що, відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу на начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича діяв невмотивовано, тому зазначена постанова є необґрунтованою, протиправною та підлягає скасуванню, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності винесення постанов про накладення штрафу на посадову особу начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича за невиконання рішень Сімферопольського міського суду АР Крим у справах №2а-1180/09, №2а-818/09 та №2а-30/09, що оскаржуються, не надано. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати постанови відповідача, без вимоги про визнання їх протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про накладення штрафу на посадову особу, начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича за невиконання рішень Сімферопольського міського суду АР Крим у справах №2а-1180/09, №2а-818/09 та №2а-30/09.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо накладення штрафів на позивача, то вони задоволенню не підлягають, оскільке підставою виконання правових наслідків у спірних відносинах є саме постанови від 03.12.2010 року та 06.12.2010 року, які є рішенням служби виконавчого провадження. Крім того, задоволення вимог про визнання протиправними та скасування постанов Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про накладення штрафу на посадову особу, начальника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим Іванова Юрія Миколайовича за невиконання рішень Сімферопольського міського суду АР Крим у справах №2а-1180/09, №2а-818/09 та №2а-30/09 є достатнім для захисту прав позивача.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача щодо накладення штрафів на позивача, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір, згідно до квитанції № 21 від 17 грудня 2010 року у розмірі 3,40 грн., тому, відповідно до ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.07.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.07.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22121/03-20/18 від 03.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 170 грн. за невиконання рішення Сімферопольського міського суду АР Крим у справі №2а-1180/09.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22133/03-20/18 від 06.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 340 грн. за невиконання рішення Сімферопольського міського суду АР Крим у справі №2а-818/09.

4.Визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим № 22138/03-20/18 від 06.12.2010 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 340 грн. за невиконання рішення Сімферопольського міського суду АР Крим у справі №2а-30/09.

5. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 34) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.