ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 липня 2011 р. (16:15) Справа №2а-614/11/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:
позивача ОСОБА_1, довіреність від 10.05.11р. №1-ЮО,
відповідача ОСОБА_2, довіреність від 19.08.09р. №5904/9/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"
до Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 10.01.11р. надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" до Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.10р. №0003642301/0.
Ухвалою суду від 10.01.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. В ході підготовчого провадження судом зясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого ухвалою суду від 10.01.11р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 01.02.11р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржене ним до суду податковим повідомленням-рішенням від 29.11.10р. №0003642301/0, яким відповідачем визначено до сплати суму податкових зобовязань по податку на додану вартість сумою 186075,00грн., з яких за основним платежем 124050,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 62025,00грн., прийнято всупереч положень податкового законодавства, на підстав висновків акту перевірки, що не відповідають дійсності та суперечать положенням податкового законодавства.
Так, в акті перевірки відповідачем визначено, що платником податку в порушення п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п.7.2, пп. 7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", абз.2 п.1ст.9 Закону України від 25.06.91р. №1251-XII "Про систему оподаткування" занижено податок на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на загальну суму 124050грн., у тому числі: заниження за липень 2009р. на 24396грн., заниження за серпень 2009р. на 12048грн., заниження за вересень 2009р. на 30014грн., заниження за жовтень 2009р. на 19118грн., завищення за листопад 2009р. на 4093грн., завищення за грудень 2009р. на 1156грн., завищення за лютий 2010р. на 915 грн., завищення за березень 2010р. на 311грн., заниження за квітень 2010р. на 15518грн., заниження за травень 2010р. на 6704грн., заниження за червень 2010р. на 22727грн.
Щодо податку на додану вартість позивач пояснив, що згідно ст.257 Цивільного кодексу України строк звернення до суду встановлюється протягом трьох років або 1095 днів. Податкові накладні сумою 10620,19грн. отримані від: ТОВ "Акрополь" від 30.06.09р.№1019 на суму ПДВ 5311,40грн.; ПП "РСУ-107" від 01.06.09р. №247 на суму ПДВ 1327,50грн., від 02.06.09р. на суму ПДВ 1327,50грн., ТОВ "Кримекодизайн" від 30.06.09р. №94 на суму ПДВ 838,60грн., ТОВ "Кримпродсервіс" від 15.05.07р. №10 на суму ПДВ 1535,40грн., ТОВ "Інтернет Інвест" від 18.10.07р. №13060 на суму ПДВ 279,79грн. відображені в податковому кредиті в періодах їх отримання, надані в період перевірки і порушень за ними у відповідності з діючим законодавством не виявлено.
Щодо іншої суми податку на додану вартість позивач послався на те, що відповідачем у висновках акту нараховано зобовязання на господарські операції які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, що визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00 №1544, журналами диспетчера, копіями сертифікатів реєстрації суден, довідками портнагляду, дісбурсменськими рахунками.
На вимогу ст.7.4.3 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у разі, якщо товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
До перевірки надані рахунки по ПДВ, за даними яких проводився розрахунок долі товарів (робіт, послуг), яка відповідно ст.7.4.3 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" відповідає частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
На виконання вимог ст.7.4.3 вказаного Закону, позивач веде роздільний облік оподаткованих ПДВ операцій та звільнених від ПДВ операцій по доходах, витратах та основних засобах.
Використовуючи дані аналітичного обліку, як зазначає позивач, щомісячно проводить розрахунок коефіцієнту для обрахування долі ПДВ в оподатковуваних операціях на підставі Методики затвердженої 10.03.09р., у звязку з чим, вважає, що позивач виконав усі вимоги діючого податкового законодавства в частині обрахування долі податкового кредиту по оподатковуваних операціях.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти задоволення вимог викладених в позові заперечив, зазначивши, що з положень діючого податкового законодавства акти перевірки податкових органів оскарженню в судову порядку не підлягають, з підстав того, що акт є документом, який фіксує виявлені порушення. Так, зафіксоване актом порушення передбачає нарахування до сплати до бюджету сума податкових зобовязань визначених на підставі наданих позивачем документів, а тому податковим органом, як субєктом владних повноважень, прийнято рішення, яким визначено суму податкових зобовязань, що підлягають сплаті до бюджету, внаслідок порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Посилаючись в письмових запереченнях на обовязок кожного сплачувати податки та збори в порядку та розмірах встановлених законом, про що визначено у статті 67 Конституції України, зазначив, що позивач на підставі направлень від 30.09.10р. №000241/521, від 28.10.10р. №000302/581 ДПІ в м.Ялта згідно із ч.1 ст.2 ст.11-1 Закону України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіку проведення планових-виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р., про що складено акт від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284.
Виявлені в ході проведеної перевірки факти порушень податкового законодавства, визначені в акті, на підставі якого Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" виставлено податкове повідомлення-рішення від 29.11.10р. №0003642301/0 з податку на додану вартість сумою 186075грн., у т.ч. за податком 124050грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями сумою 62025грн., яке отримано в.о. головного бухгалтера ДП "ЯМПТ" Палійчук Л.В. 29.11.10р.
В порушення приписів пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до складу валових витрат на загальну суму 53082грн. на підставі актів виконаних робіт за попередній податковий період, з яких:
-26557,00 грн. - сума витрат згідно акту приймання виконаних підрядних робіт б/н за червень 2009 р. (підписаний замовником 30.06.09 р.) на загальну суму 31868,40 грн., у тому числі ПДВ 5311,40 грн., обсяг без ПДВ 26557,00 гри.; ремонтно-будівельні роботи вокзалу місцевого сповіщень, що виконувалися ТОВ"БК "Акрополь", м.Сімферополь, ЄДРПОУ 32841299;
-2200,00 грн. - сума витрат згідно акту виконаних робіт б/н від 24.06.09р. на загальну суму 2200,00 грн.; тонування вікон, що виконувалися ФОП ОСОБА_4, м.Сімферополь, ІПН НОМЕР_1;
-6856,67 грн. - сума витрат згідно акту надання-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000205 від 23.06.09р. на загальну суму 8228,00 грн., у тому числі ПДВ 1371,33 грн., обсяг без ПДВ 6856,67 грн.; виготовлення та монтаж метало-пластикових вікон та дверей, що здійснювалось ПП "РСУ-107", м.Севастополь, ЄДРПОУ 23011874 (ПДВ у сумі 1371,33 грн. включений до складу податкового кредиту у червні 2009 р.);
-13275 грн. - сума витрат згідно акту надання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000185 від 05.06.09р. на загальну суму 15930,00 грн., у тому числі ПДВ 2655,00 грн., обсяг без ПДВ 13275,00 грн., виготовлення та монтаж метало-пластикових вікон та дверей, що здійснювалося ПП "РСУ-107", м.Севастополь, ЄДРПОУ 23011874;
-4193,00 грн. - сума витрат згідно акту приймання виконаних підрядних робіт б/н за червень 2009 р. (підписаний замовником 30.06.09 р.) на загальну суму 5031,80, у тому числі ПДВ 838,60грн., обсяг без ПДВ 4193,00 грн., ремонтні роботи на буксирі "Кримчанин", що виконувалися ТОВ "Кримекодизайн", м. Ялта, ЄДРПОУ 33385872.
Відповідач зазначив, що у порядку кримінального судочинства встановлено, що ТОВ "Кримекодизайн", маючи ознаки фіктивного підприємництва, здійснював безтоварні фінансово-господарські операції, ця легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстава для тримання грошових коштів.
В порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати по вищевказаним актам надання-приймання робіт (надання послуг), приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 53082 грн.
При проведенні перевірки зі складу податкового кредиту ДП "ЯМТП" виключена загальна сума ПДВ 12350грн., у тому числі:
1) по податкових накладних за попередні звітні періоди - 10620 грн.:
за липень 2009р. податкова накладна від 30.06.09р. №1019 на загальну суму 31868,40 грн., у тому числі ПДВ 5311,40 грн., що видана позивачц ТОВ "БК "Акрополь", ЄДРПОУ 32841299, м.Сімферополь, за БМР;
за липень 2009р. податкові накладні від 01.06.09р. № 247 на загальну суму 7965,00 грн., у тому числі ПДВ - 1327,50 грн., від 02.06.09р. №250 на загальну суму 7965,00 грн., у тому числі ПДВ 1327,50 грн., що видані позивачу ПП "РСУ-107", ЄДРПОУ 23011874, м.Севастополь, за виготовлення та установку метало-пластикових виробів;
за липень 2009р., податкова накладна від 30.06.09 р. №94 на загальну суму 5031,60 грн., у тому числі ПДВ - 838,60грн., що видана позивачу ТОВ "Кримекодизайн", ЄДРПОУ 33385872, м.Ялта, за ремонтні роботи на буксирі "Кримчанин";
за серпень 2009р., податкова накладна від 18.10.07р. № 13060 на загальну суму 1678,74грн., у тому числі ПДВ - 279,79 грн., що видана позивачу ТОВ"Інтернет Інвест", ЄДРПОУ 32493292, м. Київ;
за жовтень 2009р., податкова накладна від 15.05.07р. №10 на загальну суму 9212,40 грн., у тому числі ПДВ 1535,40 грн., що видана позивачу ТОВ "Кримпідводсервіс", ЄДРПОУ 32316195, м.Керч.
Як зазначає відповідач, спираючись на пп.7.2.3 п.7.3 ст.7 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і не дозволяється включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними. Згідно абзацу третього пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна повинна засвідчувати факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У порядку кримінального судочинства встановлено, що ТОВ "Кримекодизайн", маючи ознаки фіктивного підприємництва, здійснював безтоварні фінансово-господарські операції, для легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстава для отримання грошових коштів. Первинні документи, які складені ТОВ "Кримекодизайн" суперечать законодавчим та нормативним документам, не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту операції по виконанню робіт, та також не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
2) не підтверджені на момент проведення дійсної перевірки податковими накладними у жовтні 2009 р. - 1730 грн.:
запис №158, лист 5 реєстру обліку отриманих податкових накладних за жовтень 2009р.: п/н. 501 від 28.10.09р. на загальну суму 2500,00грн. у тому числі ПДВ - 416,67 грн., запис у реєстрі: постачальник "ЯМТП";
запис №159, лист 5 реєстру обліку отриманих податкових накладних за жовтень 2009р.: п/н. 502 від 28.10.09р. на загальну суму 2500,00грн. у тому числі ПДВ - 416,67 грн., запис у реєстру: постачальник "ЯМТП";
запис №192, лист 5 реєстру обліку отриманих податкових накладних за жовтень 2009р.: п/н. б/н від 31.10.09р. на загальну суму 5382,12грн. у тому числі ПДВ - 897,02 грн., запис у реєстру: постачальник "ЯМТП".
Згідно вимог пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Підпункт7.4.5 пункту7.4 статті7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено: не дозволяється включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті (робіт, послуг) - актом виконаних робіт (послуг) або банківським документом, який засвідчує перерахування грошових коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У випадку якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, заздалегідь включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними даним підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, які нараховані на суму податкового кредиту, не підтверджену вказаним даним підпунктом документами".
Таким чином, в результаті допущених порушень п.1.7, пп.7.2.1, пп.7.2.6, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та абз.2 п.1 ст.9 Закону України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями), не підтверджується включення вищенаведених податкових накладних до податкового кредиту всього на загальну суму 12350 грн., у т.ч. за липень 2009р. в сумі 8805 грн., за серпень 2009р. в сумі 280 грн., за жовтень 2009р. в сумі 3265 грн.
ДП "ЯМТП" в періоді, що перевірявся, здійснювало операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.5.16. ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Зокрема, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари (послуги) та основні - фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника"; пп.7.4.3 п.7.4. ст.7 вказаного Закону передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду".
В порушення пп.7.4.2, 7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у перевіряємому періоді ДП "ЯМТП" невірно здійснювалися розрахунки частки сплаченого (нарахованого) податку при виготовленні або придбанні товарів (робіт, послуг), яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду: у щомісячних реєстрах обліку отриманих податкових накладних не заповнені графи: "Звільнені від оподаткування": 9 "Вартість без ПДВ", 10 "Сума ПДВ", у щомісячних розрахунках розподілу сум ПДВ, які відповідають частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду та належать включенню до складу податкового кредиту звітних податкових періодів, що надані при проведенні перевірки, не визначено її податкові накладні (відсутні № податкових накладних, дати, назви постачальників або ФОП, код ЄДРПОУ або ІПН, суми обсягу, суми ПДВ) на підставі яких проводиться коригування (зменшеня податкового кредиту звітних податкових періодів. Коригування (зменшення) податкового кредиту звітних податкових періодів здійснювалося ДП "ЯМТП" однією сумою щомісячно у рядку з декларацій з податку на додану вартість.
Таким чином, у результаті вищевикладених допущених порушень та згідно проведених розрахунків частки використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітних періодів (гр. 17 додатку № 8 до акту перевірки) загальна сума податкового кредиту за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. завищена на 124050грн., у тому числі: завищена за липень 2009р. на 24396грн.; завищена за серпень 2009р. на 12048грн.; завищена за вересень 2009р. на 30014грн.; завищена за жовтень 2009р. на 19118грн.; занижена за листопад 2009р. на 4093грн.; занижена за грудень 2009р. на 1156грн.; занижена за лютий 2010р. на 915грн.; занижена за березень 2009р. на 311грн.; завищена за квітень 2010р. на 15518грн.; завищена за травень 2010р. на 6704грн.; завищена за червень 2010р. на 22727грн.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом зясовано, що позивач, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.17 КАСУкраїни, оскаржив до суду рішення відповідача субєкта владних повноважень.
Позивач Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" субєкт господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі нової редакції Статуту, затвердженої Міністром транспорту та звязку України від 04.06.08р. №669 (а.с.10-21), ідентифікаційний код юридичної особи01125591, зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРКрим 19.08.98р. за адресою: 98600, АРКрим, м.Ялта, вул.Рузвельта, будинок 5 (а.с.22-25).
Позивач перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м.Ядта АРКрим, узято на облік платником податків, зборів, інших обовязкових платежів з 13.03.92р. (а.с.28), є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 011255901124, про що свідчить копія свідоцтва від 29.09.97р. №00481335 серії НВ №17077 (а.с.29).
Відповідач Державна податкова інспекція у м.Ялта АРКрим субєкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. №412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. №633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України від 04.12.90р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" відповідач наділений повноваженнями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
На вимогу підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи щодо оскарження рішення субєкта владних повноважень у випадку передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст.18,50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, тому справа підсудна окружному адміністративному суду.
Судом зясовано, що посадовими особами ДПІ у м. Ялта АРКрим, 17.11.10р. проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р., про що складено акт від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284, за результатами якої встановлено порушення діючого законодавства.
Відповідно до розділу 4 Висновками акту перевірки від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284 встановлено порушення податкового законодавства: пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток (збитки) за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на суму 53082грн., в тому числі по періодах: за ІІІкв. 2009р.; п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п.7.2, пп. 7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", абз.2 п.1ст.9 Закону України від 25.06.91р. №1251-XII "Про систему оподаткування" занижено податок на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на загальну суму 124050грн., у тому числі: заниження за липень 2009р. на 24396грн., заниження за серпень 2009р. на 12048грн., заниження за вересень 2009р. на 30014грн., заниження за жовтень 2009р. на 19118грн., завищення за листопад 2009р. на 4093грн., завищення за грудень 2009р. на 1156грн., завищення за лютий 2010р. на 915 грн., завищення за березень 2010р. на 311грн., заниження за квітень 2010р. на 15518грн., заниження за травень 2010р. на 6704грн., заниження за червень 2010р. на 22727грн.
29.11.10р. ДПІ м.Ялта АРКрим згідно з пп."б" пп.4.2.2 п.4.2. ст.4, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі акту перевірки від 17.11.10р. №4017/23-1/01125591/284, яким за встановлені порушення п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п.7.2, пп. 7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", прийнято податкове повідомлення-рішення №0003642301/0, яким визначено Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" податкові зобовязання з податку на додану вартість сумою 124050,00грн. та за штрафними санкціями сумою 62025,00грн., а всього у розмірі 186075,00грн. (а.с.26).
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спосіб це визначене законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обовязки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.
Досліджуючи оскаржене рішення, розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.
Закон України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
За приписами п.1.32 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно п.5.1. Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп.5.2.1. п.5.2. включаються до складу валових витрат.
Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З положень пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Платники податку на додану вартість на вимогу п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязки платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, у тому числі зобовязання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.
Приймаючи до уваги положення частини1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває обєктивну картину господарської діяльності субєкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.
З досліджених матеріалів справи, які зокрема містять надані позивачем копій податкової накладної від 15.05.07р. №10, акту виконаних підрядних робіт, рахунку фактури від 24.06.09р. №120, акту здачі-прийомки робіт (надання послуг) від 26.06.09р. №ОУ-0000027 податкової накладної від 30.07.09р. №94, платіжного доручення від 01.07.09р. №1460, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, довідки від 19.11.09р. №БФС-2471(а.с.82-85, 96-100), звіту за господарськими операціями з 01.01.08р. по 31.12.08р. та з 01.01.09р. по 31.12.09р. про які вказано в акті перевірки і, які повязані з господарською діяльністю позивача встановлено про наявність господарських операцій, фіксування фактів їх здійснення, що у своє чергу на вимогу податкового законодавства є підставою для відображення у бухгалтерському обліку та при складанні фінансової звітності в Україні,
Позивачем при проведенні перевірки, що не спростовувалось відповідачем, надано первинні документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності і вони були предметом дослідження при проведенні перевірки.
Зокрема, що підтверджується матеріалами справи, господарські діяльність, яка не визнана податковим органом, з ТОВ "Кримекодизайн" здійснювалась відповідачем на час, коли контрагент мав ліцензію на вишукувальні та проектні роботи в будівництві, побудови несущих та захисних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж, включаючи сейсмічні райони та особливо складні інженерно-геологічні умови, виданої Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00516166, серіїНБ377454, ІПН 333858701125 (а.с.92-95).
З положень частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, згідно частин першої, четвертої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також було предметом її дослідження.
Приймаючи до уваги приписи пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.07р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", суми самостійно обчислених податкових зобовязань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобовязань, суд знаходить дії відповідача, внаслідок яких визначено заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. на загальну суму 124050грн., у тому числі: заниження за липень 2009р. на 24396грн., заниження за серпень 2009р. на 12048грн., заниження за вересень 2009р. на 30014грн., заниження за жовтень 2009р. на 19118грн., завищення за листопад 2009р. на 4093грн., завищення за грудень 2009р. на 1156грн., завищення за лютий 2010р. на 915 грн., завищення за березень 2010р. на 311грн., заниження за квітень 2010р. на 15518грн., заниження за травень 2010р. на 6704грн., заниження за червень 2010р. на 22727грн., протиправними, не заснованими на законі та такими, що суперечать його положенням.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначені в цих накладних суми податку на додану вартість у звязку з придбанням таких послуг.
Доводи представника позивача, який підтримав доводи викладені в письмових запре реченнях, підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшли. Доказів обґрунтованості та підставності дій з прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 29.11.10р. №0003642301/0, яким позивачу визначено до сплати суму податкових зобовязань по податку на додану вартість сумою 186075,00грн., з яких за основним платежем 124050,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 62025,00грн., відповідачем та його повноважним представником суду не надано.
Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, зважаючи на вчинення відповідачем дій, в порушення положень Конституції України та законів України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 27.12.10р. №3346, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі, розміром 3,40грн.
Керуючись статтями 159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим від 29.11.10р. №0003642301/0.
Стягнути з Державного бюджету України, на користь Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", в рахунок відшкодування витрат повязаних зі сплатою судового збору, - 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого субєкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша
Судове рішення № 17772315, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 07.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-614/11/17/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: