Рішення № 17689474, 04.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа№ 5015/2892/11

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Яворина»

до відповідача приватне підприємство «Трейд Техно-Сервіс»

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення сплаченої за товар грошової суми

ціна позову: 60931,20грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача не зявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яворина»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства«Трейд Техно-Сервіс»про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення сплаченої за товар грошової суми; ціна позову: 60931,20грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/2892/11 від 30.05.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 14.06.2011р. Розгляд справи відкладено з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 14.06.2011р.

Представнику Позивача оголошено права і обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідмолення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача поджано суду наступні документи: довідки органу статистики станом на 04.07.2011р. про включення Сторін в ЄДРПОУ; копію довідки ПАТ «Універсал Банк»№058/211 від 16.06.2011р.; платіжне доручення про здійснення доплати державного мита; докази зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення до бюджету; копії скарг на дії державного реєстратора; копія листа Позивача Відповідачу про намір провести звірку взаємних розрахунків та повідомлення про вручення такого; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію довіреності на право здійснення представництва; копії виписок з банківського рахунку Позивача.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, явка визнавалась обовязковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.05.2009р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) укладено договір №55-14/05-ТО на поставку та інсталяцію обладнання (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобовязується поставити у встановлені даним Договором строки Покупцеві продукцію, що складається з торгового обладнання та програмоного забезпечення (далі Товар), згідно специфікації поставки, яка є Додатком до цього Договору, а Покупець зобовязується придбати у власність Товар і сплатити його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п.1.3 Договору, також, в рамках данного Договору Постачальник зобовязується виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи для данного обладнання, а також необхідну адаптацію та інсталяцію програмних продуктів, а Замовник прийняти дані роботи та оплатити їх згідно умов данного Договору.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Договору, Товар, що поставляється, оплачується за узгодженими цінами, згідно специфікації (додатку), яка є невідємною частиою данного Договору; Покупець перераховує на рахунок Постачальника 100% вартості обладнання та вартості пусконалагоджувальних робіт, згідно Додатку, в термін 2 днів від дати отримання рахунку-фактури на оплату Товару.

Відповідно до п.3.3 Договору, Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти обладнання в термін не пізніше 14 днів з моменту проведення оплати згідно п.2.2 Договору.

Згідно п.5.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами.

Відповідно до п.п.5.4, 5.4.1, 5.5 Договору, цей Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із Сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чиним законодавством України; розірвання (припинення) Договору не звільняє Сторонни від виконання зобовязань, що виникли до моменту припинення дії Договору.

Згідно Додатку до Договору, ціна Договору становить 60931,20грн.

Договір та Додаток до Договору підписані та скріплені відбитками печаток Сторін.

Відповідачем виставлено Позивачу рахунок №98 від 13.05.2009р. на оплату 60931,20грн. згідно Договору.

Згідно платіжного доручення з відміткою банку про сплату №2754 від 15.05.2011р., Позивачем перераховано Відповідачу згідно рахунку №98 від 13.05.2009р. 60931,20грн. Наведене підтверджується також довідкою ПАТ «Універсал Банк»№058/211 від 16.06.2011р. та виписками з банківського рахунку Позивача.

Докази виконаня своїх зобовязань за Договором чи повернення сплачених Позивачем коштів у матеріалах спарви відсутні, Сторонами не наведені та не подані.

09.03.2011р. Позивачем скеровано Відповідачу претензію №10 про негайне передання Товару за Договором, підтвердженням чого є поштова квитанція з відбитком поштового штемпеля та повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2011р. №8105400296907.

Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену претензію чи виконання Відповідачем зобовязань за Договором.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі істотне порушення Відповідачем зобовязань за Договором, враховуючи також п.п.5.4, 5.4.1, 5.5 Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання Договору та стягнення сплаченої за товар грошової суми підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

04.07.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.07.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Розірвати укладений між приватним підприємством «Трейд Техно-Сервіс»(79022, м.Львів, вул.Виговського, 5А, кв.48, ідентифікаційний код 36361482) та товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина»(81053, Львівська обл., Яворівський р.-н, м.Новояворівськ, вул.Степана Бандери, 36, ідентифікаційний код 31876446) договір №55-14/05-То на поставку та інсталяцію обладнаня від 14.05.2009р.

3.Стягнути з приватного підприємства «Трейд Техно-Сервіс»(79022, м.Львів, вул.Виговського, 5А, кв.48, ідентифікаційний код 36361482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина»(81053, Львівська обл., Яворівський р.-н, м.Новояворівськ, вул.Степана Бандери, 36, ідентифікаційний код 31876446) 60931,20грн. сплаченої за товар грошової суми, 609,32грн. та 85грн. державного мита, та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.