Рішення № 17689352, 10.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа № 31/5009/3905/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №03/27 від 04.01.2011 р.; від відповідача представник не зявився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/3905/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя (скорочено Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 13.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3905/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.08.2011 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 3709,74 грн. заборгованості за договором №2664 про постачання та використання теплової енергії та пені в сумі 152,65 грн. за прострочку проведення розрахунків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з травня 2010 р. по березень 2011 р. Концерном поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 3709,74 грн., за яку останній не розрахувався. В обґрунтування вимог Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»посилається на ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193 ГК України та умови Договору №2664.

В судовому засіданні 10.08.2011 р. представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), у звязку з частковою сплатою відповідачем суми 1500 грн. В підтвердження доказів часткової сплати надано копію банківської виписки. Просить стягнути з відповідача 2209,74 грн. основного боргу та пеню в розмірі 152,65 грн.

Вказана заява судом приймається, оскільки відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд, -ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Енергопостачальна організація, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 2664 про постачання та використання теплової енергії (далі Договір №2664).

Згідно розділу І «Предмет договору», за цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачу енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до заявки відповідача (а. 20 с.) опалення та гаряче водопостачання має здійснюватись на приміщення за адресою: АДРЕСА_1, з опалювальною площею 47,2 кв. м.

Обсяги постачання теплової енергії визначено Додатком №1 до Договору №2664. Вказаним Додатком також визначено, що орієнтована вартість теплової енергії, що постачається Споживачеві, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить: 547,88 грн., ПДВ 109,57 грн., всього 657,45 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору №2664, ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії цього договору.

Згідно до п. 6.5 Договору №2664, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.6 Договору №2664 сторони погодили, що Споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Додатковою угодою від 01.08.2008 р. пункт 6.3 було доповнено наступним: «У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, Споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами з дати їх введення. Про зміну тарифів Теплопостачальної організації повідомляє Споживача у письмовій формі або засобами масової інформації. Розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 р. №327.

Факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається Енергопостачальною організацією Споживачу, який Споживач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути Енергопостачальній організації (п. 6.8 Договору №2664).

Відповідно до п. 7.3.3 Договору №2664, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачена пеня в розмірі 1% від належної до стягнення суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Додатком №3 до Договору №2664 сторони визначили умови припинення подачі теплової енергії.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом року. Договір підлягає продовженню на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.1 Договору №2664).

Заборгованість відповідачем в сумі 2209,74 грн., що виникла за період з травня 2010 р. по березень 2011 р., в повному обсязі не сплачено.

Стягнення з відповідача 2209,74 грн. основного боргу та 152,65 грн. пені є предметом розгляду по даній справі за уточненим позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно до п. 6.6 Договору №2664 та п. 6.3 в редакції додаткової угоди від 01.08.2008 р., Споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії на підставі актів виконаних робіт, який щомісячно надається Енергопостачальною організацією Споживачу, який Споживач в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути Енергопостачальній організації.

Надання теплової енергії відповідачу з травня 2010 р. по березень 2011 р. на загальну суму 3709,74 грн. підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії та рахунками, направленими позивачем на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами замовних (а. 23 - 55 с.).

Акти приймання-передачі теплової енергії оформлені з дотриманням вимог п. 6.8 Договору №2664, тому вони є належними доказами, що підтверджують факт постачання теплової енергії та її вартість.

Вимоги позивача №05/1273-юр від 16.12.2010 р. та №09/641 від 18.05.2011 р. погасити заборгованість по тепловій енергії відповідачем залишено без відповіді.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Таким чином, уточнена позовна вимога про стягнення з відповідача 2209,74 грн. за період з травня 2010 р. по березень 2011 р. є такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем за неналежне виконання умов Договору №2664 заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 152,65 грн. за період з 26.07.2010 р. по 31.05.2011 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься у статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію в розмірі 1% від належної до стягнення суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період передбачено п. 7.3.3 Договору №2664.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 26.07.2010 р. по 31.05.2011 р. в сумі 152,65 грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (69067, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) основного боргу в сумі 2209,74 грн., пені в сумі 152,65 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 11.08.2011 р.