Рішення № 17689350, 10.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа № 31/5009/3970/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №10/27 від 04.01.2011 р.; від відповідача представник не зявився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/2326/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2.);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 18.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3970/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.08.2011 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Концерн «МТМ»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 1974,33 грн. заборгованості за договором №501915 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує свої обовязки за договором №501915 від 01.09.2006 р. Станом на 09.06.2011 р. заборгованість відповідача за період з лютого 2010 р. по квітень 2011 року становить 1974,33 грн., за яку він не розрахувався. В обґрунтування вимог Концерн «МТМ»посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 526, 53, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України та умови договору№501915.

В судовому засіданні 10.08.2011 р. представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, у звязку з тим, що 30.06.2011 р. заборгованість відповідачем було сплачено в сумі 500 грн. (до подання позову) та частково сплачено 25.07.2011 р. (після подання позову) в сумі 1000 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 474,33 грн. за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р.

Вказана заява судом приймається, оскільки відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 року між Концерном «МТМ»(Теплопостачальна організація, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 501915 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №501915).

Відповідно до звернення доручення (додаток №1а до Договору №501915) постачання теплової енергії має здійснюватись на обєкт за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Садова, 24/2 (майстерня по ремонту одягу), вул. Космічна, 132 з тепловим навантаженням 0,001930 Гкал/год. Додатковою угодою №3 від 03.12.2010 р. було змінено приєднане теплове навантаження та становить Q= 0,001501 Гкал/год.

Згідно п. 1.1 Договору №501915, Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Додатком №1 до Договору №501915 визначено обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу, та орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу за поточний рік в сумі 866,82 грн. з ПДВ.

В подальшому Додатковою угодою №5 було визначено тариф на теплову енергію, затверджений Запорізькою міською радою та Виконавчим комітетом рішенням №35 від 31.01.2007 р.

Споживач теплової енергії зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №2501915).

Відповідно до п. 6.2 Договору №501915, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п. 6.3 Договору № 501915, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюються Споживачем на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно до п. 6.6 Договору №501915, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отримання нарочним дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області - 5 днів, по Україні 7 днів) (п. 6.6.1 Договору №501915).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2 Договору №501915).

Цей договір набуває чинності з 01.09.2006 року і діє до 01.09.2007 р. На момент подання позову Договір №501915 є діючим, оскільки п. 10.4 цього договору, встановлено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання договору.

Стягнення з відповідача заборгованості в сумі 474, 33 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог) за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно до п. 6.3 Договору № 501915, оплата за теплову енергії проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену теплову енергію у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Надання теплової енергії відповідачу з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. на загальну суму 474,33 грн. підтверджується рахунками та актами приймання - передачі теплової енергії, підписаних відповідачем за лютий 2011 р. та березень 2011 р. Акт приймання передачі за квітень 2011 р. відповідачем не підписано та в ньому зазначено, що споживач відмовився від підпису, але ж не надано Теплопостачальній організації заперечень з приводу їх змісту, тому вони вважаються погодженими у відповідності до вимог п. 6.6.2 Договору №501915 та є належними доказами, що підтверджують факт постачання теплової енергії та її вартість.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Таким чином, уточнена позовна вимога про стягнення з відповідача 474, 33 грн. за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. є такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, враховуючи сплату відповідачем 500 грн. боргу до подачі позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (69027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) основного боргу в сумі 474,33 грн., 76,21 грн. державного мита та 176,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 10.08.2011 р.