Постанова № 17688196, 02.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/779/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Т. Данилової

Т. Костенко

за участю представників:

позивачаОСОБА_1 довіреність від 11.05.2010 р.

відповідачаОСОБА_2 довіреність від 05.05.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-ОІЛ"

на постановувід 25.05.2011 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5023/779/11 господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-ОІЛ"

доПокотилівської селищної ради

провизнання права та спонукання укласти договір

Ухвалою від 15.07.2011 р. колегії Суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Костенко Т.Ф., касаційна скарга ТОВ "Еталон ОІЛ" була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.08.2011 р.

У зв'язку з відпусткою суддів Волковицької Н.О., у судовому засіданні 02.08.2011р. справа по суті розглядалась колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий Дроботова Т.Б., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.08.2011 р., про що присутніх у судовому засіданні представників сторін було повідомлено. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Еталон Оіл" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Покотилівської селищної ради про визнання за ТОВ "Еталон-ОІЛ" права на оренду земельної ділянки площею 0,2646 га, строком на 49 років за адресою вул. Миру у смт Покотилівка Харківського р-ну Харківської обл. та зобов'язання Покотилівську селищну раду Харківського р-ну Харківської області укласти з ТОВ "Еталон-ОІЛ" договір оренди земельної ділянки на умовах, зазначених у рішенні 13 сесії Покотилівської селищної ради 4 скликання від 31.08.2005 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Еталон-ОІЛ", підписати договір оренди та усі додатки до нього, акт приймання-передачі земельної ділянки, з посиланням на приписи статей 759, 792 Цивільного кодексу України, статті 19, 20, 22, 36, 93, 125, 141,149, 152, 158 Земельного кодексу України

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2005 р. Покотилівською селищною радою було прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Еталон-ОІЛ" для обслуговування стаціонарної АЗС, АГЗС, кафе та вулканізації в сел. Покотилівка по вул. Миру за рахунок земель запасу Покотилівської селищної ради", у якому містились усі істотні умови договору, зокрема, щодо місцезнаходження, розміру земельної ділянки, цільового призначення, строку оренди та розміру орендної плати.

Позивач зазначив, що обставини дійсності вказаного рішення ради від 31.08.2005р. підтверджуються рішенням господарського суду у справі № 15/466-08.

Для укладення договору оренди позивач звернувся до Покотилівської селищної ради із пропозицією укласти передбачений рішенням договір, проте, в порушення своїх же рішень відповідач невмотивовано відмовив позивачу листом, що свідчить про відмову відповідача укладати договір та невизнання права позивача на укладення такого договору.

Покотилівська селищна рада у відзиві на позовну заяву просила відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що з моменту прийняття селищною радою рішення від 31.08.2005 р. про затвердження проекту землеустрою ТОВ "Еталон-ОІЛ" до часу подання позову, змінилась містобудівна ситуація території, прилеглої до земельної ділянки по вул. Миру в сел. Покотилівка.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. (суддя Буракова А.М.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано за ТОВ "Еталон ОІЛ" право на оренду земельної ділянки площею 0,2646 га , за кадастровим номером 6325158200:00:022:0001 за адресою вул. Миру у смт Покотилівка Харківського р-ну Харківської обл. строком на 49 років, на умовах типового договору оренди землі, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Зобовязано Покотилівську селищну раду Харківського р-ну Харківської області укласти з ТОВ "Еталон-ОІЛ" договір оренди земельної ділянки площею 0,2646 га за кадастровим номером 6325158200:00:022:0001 за адресою вул. Миру у смт Покотилівка Харківського р-ну Харківської обл., підписати отриманий від ТОВ "Еталон-ОІЛ" проект договору оренди та усі додатки до нього, акт приймання-передачі земельної ділянки, за умовами, викладеними у резолютивній частині рішення.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що давши дозвіл позивачеві на розробку проекту відведення земельної ділянки, та після цього затвердивши проект землеустрою, селищна рада виразила свою згоду на передачу в подальшому земельної ділянки ТОВ "Еталон-ОІЛ", а направлений відповідачу та наданий суду позивачем проект договору оренди землі відповідає вимогам типового договору.

За апеляційною скаргою Покотилівської селищної ради Харківський апеляційний господарський суд (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Камишева Л.М.) переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 25.05.2011 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що надані позивачем документи були покладені в основу договору земельної ділянки від 26.12.2005 р., який судовими рішеннями визнаний недійсним, і якими також встановлено, що документи підписані від імені Покотилівської селищної ради неуповноваженою особою.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про спонукання Покотилівську селищну раду укласти договір земельної ділянки з позивачем, а вимога щодо зобовязання Покотилівську селищну раду підписати усі додатки до договору оренди, запропонованого в редакції позивача, та акт приймання-передачі також не підлягають задоволенню, оскільки в цій частині позивачем обраний невірний спосіб захисту.

ТОВ "Еталон-ОІЛ" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 р. скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що оскільки ним надано відповідне рішення селищної ради про передачу в оренду земельної ділянки, у даному випадку позивач вправі вимагати зобов'язання відповідача у судовому порядку укласти договір оренди, який відповідає типовим вимогам закону, на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 30.06.2004 р. Покотилівською селищною радою було прийнято рішення "Про надання дозволу ТОВ "Еталон-ОІЛ" на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3 га під будівництво стаціонарної АЗС, АГЗС, СТО, кафе та вулканізації в смт. Покотилівка Харківського р-ну Харківської області".

31.08.2005 р. Покотилівською селищною радою було прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Еталон-ОІЛ" для обслуговування стаціонарної АЗС, АГЗС, кафе та вулканізації в сел.. Покотилівка вул. Миру за рахунок земель запасу Покотилівської селищної ради Харківського р-ну Харківської області".

Вказаним рішенням ради від 31.08.2005 р. був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Еталон-ОІЛ" для обслуговування стаціонарної АЗС, АГЗС, кафе та вулканізації в сел. Покотилівка по вул. Миру за рахунок земель запасу Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області; вирішено передати в оренду ТОВ "Еталон-ОІЛ" земельну ділянку по вул. Миру в смт Покотилівка загальною площею 0,2646 га для обслуговування стаціонарної АЗС, АГЗС, кафе та вулканізації терміном на 49 років; затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; встановлено орендну плату; вирішено укласти договір оренди земельної ділянки по вул. Миру у смт Покотилівка та здійснити його державну реєстрацію.

26.12.2005 р. між Покотилівською селищною радою та ТОВ "Еталон ОІЛ" на підставі рішення селищної ради від 31.08.2005 р., був укладений договір оренди землі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2010 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2010 р., визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005 року, укладений між Покотилівською селищною радою та ТОВ "Еталон-ОІЛ", у звязку з порушенням вимог чинного законодавства до порядку оформлення права оренди земельної ділянки, вимог до самого договору оренди землі, підписання договору та його невід'ємних частин неуповноваженою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Еталон-ОІЛ" про визнання за товариством права на оренду земельної ділянки площею 0,2646 га, строком на 49 років за адресою вул. Миру у сел. Покотилівка Харківського р-ну Харківської обл., зобов'язання Покотилівську селищну раду укласти з ТОВ "Еталон-ОІЛ" договір оренди земельної ділянки на умовах, зазначених у рішенні Покотилівської селищної ради від 31.08.2005 р. та підписати договір оренди, з усіма додатками до нього, акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав субєктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.

За приписами статі 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 вказаного Закону встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною другою цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами як першої, так і апеляційної інстанції не з'ясовувались питання стосовно дійсності рішення Покотилівської селищної ради від 31.08.2005 р., дотримання сторонами вимог чинного законодавства, зокрема, дотримання позивачем встановленого порядку на укладення договору оренди земельної ділянки, направлення селищній раді проекту договору саме в тій редакції, яка була надана позивачем до суду та у якій судом першої інстанції його затверджено, а також відповідність змісту наданого проекту договору вимогам діючого законодавства щодо оренди земельних ділянок.

Судами також не з'ясовувались питання щодо фактичного землекористувача спірної земельної ділянки, її правовий режим та залишені поза увагою доводи позивача щодо сплати ним орендної плати за спірну земельну ділянку та підстави такої сплати грошових коштів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та правильно витлумачив ці норми права.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 р. у справі № 5023/779/11 та рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2011 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Данилова

Т. Костенко