Постанова № 17675505, 25.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2011                                                                                           № 278/8-05

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Федорчука Р.В.

суддів:           Лобаня О.І.

          Ткаченка Б.О.

при секретарі:           

представники сторін в судове засідання 25.07.2011 року не з’явились,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 року

у справі           № 278/8-05 (суддя – Чорна Л.В.)

за позовом          відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

про                    стягнення 108912, 01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області 23.11.2005 року прийняв рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 99250, 70 грн. та понесені судові витрати, в задоволенні вимог про стягнення 5 % штрафу відмовив, вимогу про стягнення пені залишив без розгляду.

При винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на підставі укладеного між сторонами договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 року, яка виникла у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору щодо сплати грошових коштів за виконані роботи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, а висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду від 23.11.2005 року не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.12.2005 року по справі №278/8-05 було прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року апеляційне провадження у справі №278/8-05 було зупинено до вирішення по суті справи № 8/86.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.10.2010 року поновив апеляційне провадження по даній справі та призначив до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року апеляційне провадження у справі №278/8-05 було зупинено у зв’язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до Указу Президента України №811/2010 від 12.08.2010 року «Питання мережі господарських судів України» Київський міжобласний апеляційний господарський суд ліквідовано, матеріали справи №278/8-05 було направлено до Київського апеляційного господарського суду.

27.05.2011 року до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи по даній справі.

Після автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 2-1 ГПК України, справу №278/8-05 02.06.2011 року було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді – Федорчука Р.В., суддів: Ткаченка Б.О., Лобаня О.І.

Вказана колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, ухвалою від 03.06.2011 року справу № 278/8-05 прийняла до свого провадження, поновила апеляційне провадження по даній справі та призначила до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.06.2011 року надав пояснення суду та підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача у вказане судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 18.07.2011 року.

У судовому засіданні 18.07.2011 року представник відповідача надав пояснення суду та підтримав доводи апеляційної скарги. У вказаному судовому засіданні представник позивача надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

В судове засіданні 25.07.2011 року представники сторін не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 18.07.2011 року.

Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 99250, 70 грн. та пені у сумі 4698, 77 грн. і 5 % штрафу у сумі 4962, 54 грн. послався на те, що між позивачем та відповідачем 17.01.2005 року було укладено договір підряду № 17/01-01 та додаткові угоди № 1 – 4 до нього (а.с. 9 – 19).

За умовами вказаного договору позивач зобов’язався власними силами та із своїх матеріалів виконати будівельні роботи, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити їх.

Згідно умов договору та додаткових угод до нього, позивач виконував спеціальні роботи по влаштування систем опалювання, водопостачання, проектування, кондиціювання та реконструкції даху. Згідно з додатковими угодами № 1, 2, 4 та відповідно до актів виконаних робіт позивачем були виконанні роботи на загальну суму 377171, 18 грн. (т. 1 а.с. 48 – 87) та окремо, відповідно до додаткової угоди № 3 закуплено матеріали на суму 131458, 32 грн., однак відповідач розрахувався не в повному обсязі сплативши лише 409378, 80 грн., у зв’язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 99250, 70 грн.

Зазначені позивачем обставини суд першої інстанції визнав обґрунтованими, оскільки виконання позивачем робіт за договором підряду та додаткових угод до нього підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в (т. 1 а.с. 48 – 87), що стало підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 99250, 70 грн. Крім того, в обґрунтування відмови в задоволенні вимог про стягнення 5 % штрафу за неналежне виконання умов договору суд першої інстанції зазначив, що подвійна відповідальність за одне й теж саме зобов’язання чинним законодавством не передбачена, а залишаючи без розгляду вимогу про стягнення пені за договором підряду, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не зазначено період нарахування пені та не надано обґрунтований її розрахунок.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як свідчать п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже зазначалось суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача боргу у сумі 99250, 70 грн., оскільки виконання позивачем підрядних робіт за договором від № 17/01-01 підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в (т. 1 а.с. 48 – 87).

Відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998 року «Щодо заповнення форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», акт приймання виконаних підрядних робіт, форма № КБ-2в, (в подальшому - Акт) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат» (форма № КБ-3).

Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику).

Крім того, порядок приймання-виконаних робіт сторони визначили розділом 6 договору підряду, відповідно до якого приймання виконаних робіт проводиться кожного календарного місяця станом на 25 число. Підрядник (позивач) надає замовнику (відповідач) до 28 числа звітного місяця акти виконаних робіт встановленої форми, які замовник зобов’язаний протягом 5 робочих днів підписати. Виконані роботи оформляються актами встановленого зразку і підписуються уповноваженими представниками сторін. На підряднику лежить обов’язок по оформленню актів виконаних робіт та наданню їх замовнику.

З позовної заяви вбачається, що позивач на виконання вимог п. 6.2. договору направив відповідачу акти виконаних робіт за формою № КБ-2в (т. 1 а.с. 48 – 87).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, для з’ясування вказаних обставин, ухвалою від 29.06.2011 року зобов’язала позивача надати суду докази на підтвердження того, що позивач направляв відповідачу акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, що знаходяться в першому томі на а.с. 48 – 87.

Вимоги вказаної ухвали позивачем виконані не були, доказів на підтвердження того, що відповідачем роботи за договором підряду згідно актів виконаних робіт за формою № КБ-2в за березень - квітень 2005 року (т. 1 а.с. 48 – 77) були прийняті, не надано.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що відповідачем були прийняті роботи за договором підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 року лише в сумі 88966, 80 грн., що підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем Актом № 2802-02 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2005 року за формою № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 (т. 1 а.с. 83 – 87), які підписані відповідно до вимог Листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998 року «Щодо заповнення форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та наказу № 237/5 від 21.06.2002 року який діяв на час спірних правовідносин.

Крім того, вказаний акт містить підписи і печатки обох сторін оформлених належним чином згідно вказаного листа і наказу, тому є належним і допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Також, прийняття відповідачем робіт на вказану суму за вказаним актом підтверджується і висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 173 від 17.03.2008 року про, що зазначено в рішенні господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року (т. 1 зворот а.с. 142).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за договором підряду від 17.01.2005 року та прийняття їх відповідачем лише в розмірі 88966, 80 грн.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст.525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач на підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 88966, 80 грн. як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції відповідних доказів не надав. Крім того, вказана заборгованість підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків підписаного між позивачем та відповідачем (т. 1 а.с. 104).

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 99250, 70 грн. підлягають частковому задоволенні, а саме в розмірі 88966, 80 грн., що свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10283, 90 грн. боргу за договором підряду №17/01-01 від 17.01.2005 року (99250, 70 грн. - 88966, 80 грн.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 5 % штрафу за порушення зобов’язання оплати виконаних робіт колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 8.5. договору підряду, в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт, крім пені замовник також сплачує штраф у розмірі 5 % від суми боргу.

З наведеного вбачається, що за одне є те саме порушення умов договору передбачено подвійну відповідальність.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 % від неоплачених робіт за договором.

З вказаним висновком також погоджується Вищий господарський суду України у своїй постанові № 13/710-06 від 12.07.2007 року «Про стягнення штрафу за несвоєчасну оплату товару за договором купівлі-продажу».

Щодо висновку суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 4698, 77 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду, не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не зазначено період за який підлягає стягненню пеня за порушення відповідачем умов договору підряду № 17/01-01 від 17.01.2005 року та не надано її розрахунок. З врахуванням викладеного у вказаній частині необхідно відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником відповідача в розумінні ст. 33 ГПК України частково доведені обставини справи які викладені в апеляційній скарзі, а позивачем не спростовано та не доведено протилежне.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 року прийняте за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає частковому скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, а апеляційна скарга підлягає часткову задоволенню.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 – 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 року у справі № 278/8-05 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 23.11.2005 року у справі №278/8-05 скасувати.

3.          Прийняти по справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з ТОВ «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь ВАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд» (код ЄДРПОУ 32253895) 88966,80 грн. основного боргу, 889, 67 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 96, 39 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5.          Стягнути з ТОВ «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь ВАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд» (код ЄДРПОУ 32253895) 444, 84 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6.          Доручити господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи.

7.          Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

8.          Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст.105 ГПК України.

9.          Матеріали справи № 278/8-05 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Федорчук Р.В.

Судді                                                                                          Лобань О.І.

                                                                                          Ткаченко Б.О.