Постанова № 17674999, 23.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 № 50/642-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів: Суліма В.В.

Дзюбка П.О.

за участю секретаря

представників:

від заявника ОСОБА_1(дов. від 20.01.2011р. №63-18),

від боржника ОСОБА_2(дов.від 09.12.2010р. №33),

від розпорядника майна ОСОБА_3(дов. від 01.12.2010р.№7),

від Міністерства оборони України ОСОБА_4(дов. від 05.01.2011р. № 220/16/д),

від ПАТ “Київенерго” ОСОБА_5(дов. від 22.04.2011р. № Д 07/2011/04/22-11),

від ТОВ “Івшиця” ОСОБА_6 (дов. від 23.05.2011р.)

від ОСОБА_7 ОСОБА_8 (дов. від 10.02.2005р.)

від ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 адвокат,

розглянувши

апеляційну скаргу ОСОБА_12

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р.

у справі № 50/642-б (суддя Головатюк Л.Д.)

за заявою Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України

до Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд”

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд”, оскільки останній не спроможний сплатити борг в розмірі 388765,57 грн., який підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2009р. у справі № 5/29-24/325.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010р. порушено провадження у справі № 50/642-б про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. відмовлено у клопотанні про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вершиніна А.О., визнано розмір вимог Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України до Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” на суму 388765,57 грн., зобовязано заявника (арбітражного керуючого) подати оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_12 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_12.

21.06.2011р. в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні за клопотанням представника особи, яка виявила бажання прийняти участь у санації боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Івниця” (ухвала Господарського суду міста Києва від 08.06.2011р.) здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою засобів звукозапису.

В судовому засіданні від представників скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю “Івниця” та Міністерства оборони України надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю витребування від сторін у справі про банкрутство нових доказів, а саме: на підтвердження чинності рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009р. у справі № 5/29-24/325, відсутності майна у боржника станом на 10.12.2010р., про наявність поточних рахунків у банківських установах та відсутності грошових коштів на них, копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2007р. про банкрутство, якою провадження у справі було припинено.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. При цьому, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні зазначених клопотань представників скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю “Івниця” та Міністерства оборони України у звязку з їх необґрунтованістю.

Разом з тим, необхідно зазначити, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011р. були витребувані з суду першої інстанції всі матеріали справи № 50/642-б, які, на думку колегії суддів, є достатніми для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р.

В судовому засіданні представником ОСОБА_12 ОСОБА_13 було подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. заяву представника ОСОБА_12 ОСОБА_13 про відвід суддів Сотнікова С.В., Дзюбка П.О., Суліма В.В. залишено без задоволення.

Від представника Міністерства оборони України ОСОБА_4 також надійшла заява про відвід колегії суддів, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. була залишена без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 11 Закону про банкрутство суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (ч. 1).

Частинами другою та третьою статті 11 Закону про банкрутство встановлено, що до дати проведення підготовчого засідання боржник зобов'язаний подати в господарський суд та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, який повинен містити:

наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);

загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах);

відомості про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010р. порушено провадження у справі № 50/642-б про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд”, призначено підготовче засідання на 24.12.2010р., введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобовязано заявника надати суду докази без спірності вимог, що визнані боржником, підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими здійснюється списання коштів з рахунку боржника, докази невиконання боржником своїх грошових зобовязань протягом трьох місяців після настання строку для їх сплати, зобовязано боржника надати відзив на заяву про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.

На виконання зазначеної ухвали, представник боржника надав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, у якому визнав заборгованість перед заявником в сумі 388765,57 грн., зазначивши, що підприємство засновано на державній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на рішенні Господарського суду м. Києва від 22.06.2009р. у справі № 5/29-24/325, яким було стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” на користь Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України 388765,57 грн.

На підставі зазначеного судового рішення 06.07.2009р. було видано наказ № 5/29-24/325 та відкрито виконавче провадження (постанова від 27.10.2009р.) про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” 388765,57 грн.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.2009р. наказ № 5/29-24/325 повернуто Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України на підставі пункту 2 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”.

При цьому, виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009р. у справі № 5/29-24/325 відбувалось за адресою боржника: м. Київ, вул. Мельникова, 81, к. 20.

Проте, згідно статуту Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” зі змінами, місцезнаходженням підприємства є м. Київ, вул. Петропавловська, 54а.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Доказів на підтвердження місцезнаходження постійно діючого органу або майна боржника за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, к. 20, заявником господарському суду не надано.

Господарський суд першої інстанції зазначеним обставинам щодо місцезнаходження боржника за яким відбувалось виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009р. у справі № 5/29-24/325 юридичної оцінки не надав, відповідних доказів на підтвердження дійсного місцезнаходження підприємства не витребував.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження не може бути беззаперечним доказом ознак неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності в розумінні абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство, яким визначено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, враховуючи, що виконавчий документ було повернуто стягувану згідно постанови державної виконавчої служби від 30.12.2009р.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про наявність ознак неплатоспроможності боржника та безспірність вимог заявника у даній справі про банкрутство з огляду на наявні у матеріалах справи судове рішення, наказу суду про стягнення боргу, постанови про відкриття виконавчого провадження, що суперечить ст. 43 ГПК України та ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

При цьому, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. зазначеним вище визначенням в повному обсязі не відповідає, а отже підлягає скасуванню в частині визнання вимог ініціюючого кредитора на підставі неповного зясування обставин, що мають значення для справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, боржник є державним підприємством, яке засноване на майні Збройних Сил України, яке є загальнодержавною власністю. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство.

Частиною 1 статті 11 Закону про банкрутство установлено, якщо при прийнятті заяви про порушення провадження справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Державним департаментом з питань банкрутства було надано господарському суду кандидатуру арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича для призначення його розпорядником майна боржника - Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд”.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині призначення з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича, у звязку з чим оскаржувана ухвала в цій частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_12 задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. у справі № 50/642-б скасувати в частині визнання розміру вимог кредитора - Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код 26303910), який подав заяву про порушення справи про банкрутство до Державного підприємства Міністерства оборони України “Укрвійськбуд” (04086, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Петропавлівська, буд. 54-А, ідентифікаційний код 24308300) на суму 388 765,57 грн.

3.В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. у справі № 50/642-б залишити без змін. 4. Матеріали справи № 50/642-б скерувати до Господарському суду міста Києва для подальшого розгляду.

Головуючий суддяСотніков С.В.

СуддіСулім В.В.

Дзюбко П.О.