Постанова № 17674990, 21.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2011 № 10/116-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Дімаковій Г.О.

За участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 (дов. від 26.04.2011 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-

виробнича компанія “Техімпекс”

на рішення

господарського суду Київської області

від 12.04.2011 р.

у справі № 10/116-10 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-

виробнича компанія “ВК Система” (далі ТОВ “НВК

“ВК Система”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-

виробнича компанія “Техімпекс” (далі ТОВ “НВК

“Техімпекс”)

про стягнення 141 822,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.04.2011 р. по справі № 10/116-10 позов задоволено повністю : з ТОВ “НВК “Техімпекс” стягнуто на користь ТОВ “НВК “ВК Система” 141822,32 грн. заборгованості, а також 1418,22 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом безпідставно взято до уваги накладні, які за висновком судово-почеркознавчої експертизи № 6974/10-11 від 29.12.2010 р. визнано як підроблені. Місцевий суд вважав видачу довіреностей на одержання товару доказом його одержання й розцінював їх як документ на право одержання товару, а не доказ такого одержання. Крім цього, судом безпідставно не задоволено клопотання відповідача про направлення на експертизу видаткових накладних з підписом від імені ОСОБА_4 на підтвердження фальсифікації й цих накладних, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача в жодне судове засідання не зявились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи), про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 25.05.2010 р. ТОВ “НВК “ВК Система” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “НВК “Техімпекс” про стягнення 141822,32 грн. основного боргу. В обрунтування своїх вимог зазначило, що 25.03.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 1/2008 на постачання товару (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого покупець доручає, а продавець бере на себе зобовязання поставити та передати у власність покупця запасні частини (товар) згідно Додатку № 1 до Договору. Умовами п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що приймання-передача товару, що поставляється здійснюється на складі покупця, про що сторони складають акт прийому-передачі товару в двох примірниках по одному для кожної із сторін. Додатком № 1 до Договору «Специфікація товарів» погоджено найменування товару, його кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, що поставляється. На виконання Договору позивачем в період з 06.05.2008 р. по 21.01.2009 р. згідно видаткових накладних поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 810 771,36 грн.. Відповідно до п. 6.1 Договору покупець протягом 30 банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі товарів сплачує вартість товарів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця й п. 5.1.5 Договору покупець взяв на себе обовязок у встановлені п. 6.1 Договору строки, здійснити оплату товару. Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 31.03.2009 р. дорівнює 141 822,32 грн., тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ТОВ “НВК “Техімпекс” на позовну заяву, згідно якого всі грошові зобовязання за Договором відповідачем перед позивачем виконано, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання Договору, позивачем в період з 06.05.2008 р. по 21.01.2009 р. поставлено товар за видатковими накладними № 1 від 06.05.2008 р. (на суму 841,960,80 грн.), № 2 від 20.05.2008 р. (на суму 544 800 грн.), № 4 від 04.06.2008 р. (на суму 174556,98 грн.), № 6 від 05.06.2008 р. (на суму 490892,46 грн.), № 9/10 від 23.07.2008 р. (на суму 538 918,80 грн.), № РН-0000009 від 07.08.2008 р. (на суму 562304,40 грн.), № РН-0000011 від 11.08.2008 р. (на суму 33 197,76 грн.), № РН-0000016 від 01.10.2008 р. (на суму 190317,84 грн.), № РН-0000019 від 02.10.2008 р. (на суму 186 458,16 грн.), № РН-0000020 від 24.10.2008 р. (на суму 61 363,20 грн.), № РН-0000022 від 04.11.2008 р. (на суму 30681,60 грн.), № РН-0000026 від 02.12.2008 р. (на суму 33749,76 грн.), № РН-0000002 від 21.01.2009 р. (на суму 121 569,60 грн.) на загальну суму 3810 771,36 грн..

Згадані накладні містять підписи представників позивача та відповідача.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на імя ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець протягом 30 банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі товарів сплачує вартість товарів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, а на підставі п. 5.1.5 Договору покупець взяв на себе обовязок здійснити оплату товару у встановлені п. 6.1 Договору строки.

В порушення наведених положень Договору, відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар, про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення № 311 від 06.02.2009 р. на суму 100 000 грн., № 270 від 22.01.2009 р. 22 000 грн., № 201 від 22.12.2008 р. -100 000 грн., № 120 від 10.11.2008 р. 70 000 грн., № 53 від 26.09.2008 р. 190 317,84 грн., № 1 від 26.09.2008 р. 164 349,96 грн., № 481 від 11.09.2008 р. 150 000 грн., № 430 від 15.08.2008 р. 281 152,20 грн., № 381 від 24.07.2008 р. 220 000 грн., № 341 від 26.06.2008 р. 300 000 грн., № 337 від 25.06.2008 р. 200 000 грн., № 318 від 09.06.2008 р. 294 800 грн., № 317 від 06.06.2008 р. 250 000 грн., № 261 від 16.05.2008 р. 841 960,80 грн., № 379 від 23.07.2008 р. 220 000 грн., № 384 від 25.07.2008 р. 264 368,24 грн. на загальну суму 3668949,04 грн., залишок вартості товару у сумі 141 822,32 грн. відповідачем не сплачено.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 6974/10-11 від 29.12.2010 р. встановлено, що у наданих для дослідження видаткових накладних № 9 від 23.07.2008 р., акті прийому передачі від 23.07.2008 р., видаткових накладних № РН-0000022 від 04.11.2008 р., № РН-0000026 від 02.12.2008 р. підписи виконано саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а у видаткових накладних № РН-0000002 від 21.01.2009 р. № РН-0000009 від 07.08.2008 р., № РН-0000011 від 11.08.2008 р., № РН-0000016 від 01.10.2008 р., № РН-0000019 від 02.10.2008 р. підписи виконано не ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Крім того, по наданій для дослідження видатковій накладній № РН-0000020 від 24.10.2008 р. експертом не виявилось за можливе встановити - чи виконано підпис ОСОБА_2 чи іншою особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за встановленими ст. 43 цього Кодексу правилами.

Виходячи з наведеного, місцевий суд вважав, що матеріалами справи підтверджено одержання відповідачем товару на суму 141 822,32 грн..

Ст.ст. 237, 246 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Місцевим судом встановлено, що підписання спірних накладних з боку відповідача здійснено саме його представниками Цимбалюком Володимиром Павловивичем та ОСОБА_2, які діяли на підставі виданих відповідачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2). З наданих суду довіреностей видно, що вони містять й відтиск печатки юридичної особи - ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс». Таким чином, видаючи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повноважним на вчинення таких дій особам, керівник підприємства - відповідача повинен знати на який документ ставиться відбиток печатки юридичної особи та для виконання якої дії. Доказів передання печатки інший особі, порушень використання печатки чи наказів на призначення відповідальних осіб щодо її зберігання місцевому суду не надано. Доказів скасування або визнання недійсними вищезазначених довіреностей місцевому суду також не надано. Тому місцевий суд дійшов висновку щодо необґрунтованності посилань відповідача на підписання спірних накладних з боку покупця неуповноваженою на це особою. При цьому, матеріальну відповідальність за вчинення дій на отримання товару за довіреністю має нести особа, на яку товариством покладений обовязок щодо вчинення таких дій.

Крім цього, з метою встановлення фактичних обставин справи, судом на адресу Васильківської та Броварської ОДПІ Київської області направлялись запити із проханням проведення зустрічних перевірок на підприємствах позивача та відповідача щодо відображення ними в бухгалтерських даних, врахування у поданих звітах, деклараціях, податкових накладних господарських операцій, щодо поставки товарів за Договором на підставі вищезазначених накладних. 04.04.2011 р. на адресу суду надійшов Акт № 1465/23-112/35511869 від 13.05.2010 р. Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про результати документальної невїздної/позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником подадків. Проведеною перевіркою встановлено, що згідно Договору № 1/2008 від 25.03.2008 р. ТОВ «ВК Система» реалізовано запасні частини ТОВ «НВК Техімпекс», на що виписано наступні податкові накладні: № 2 від 20.05.2008 р. на суму 544800,00 грн., в т.ч. ПДВ 90800,00 грн.; № 1 від 06.05.2008 р. на суму 841960,80 грн., в т.ч. ПДВ 140326,80 грн.;№ 4 від 04.06.2008 р. на суму 174556,84 грн., в т.ч. ПДВ 29092,83 грн.; № 6 від 05.06.2008 р. на суму 490892,46 грн., в т.ч. ПДВ 81815,41 грн.;№ 9/10 від 23.07.2008 р. на суму 538918,80 грн., в т.ч. ПДВ 89819,80 грн.; № 9 від 07.08.2008 р. на суму 562304,40 грн., в т.ч. ПДВ 93717,40 грн.; № 11 від 11.08.2008 р. на суму 33137,76 грн., в т.ч. ПДВ 5532,96 грн.; № 16 від 26.09.2008 р. на суму 190317,84 грн., в т.ч. ПДВ 31719,64 грн.;№ 19 від 02.10.2008 р. на суму 186458,16 грн., в т.ч. ПДВ 31076,36 грн.; № 22 від 04.11.2008 р. на суму 30681,60 грн., в т.ч. ПДВ 5113,60 грн.; № 26 від 02.12.2008 р. на суму 33749,76 грн., в т.ч. ПДВ 5624,96 грн.;№ 1 від 21.01.2009 р. на суму 121569,60 грн., в т.ч. ПДВ 20261,60 грн..

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено до податкових зобовязань відповідного періоду, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за травень - грудень 2008 р., січень 2009 р.. Перевіркою також встановлено, що реалізовану продукцію від позивача одержано за довіреностями:серії ЯЗШ № 942886 від 20.05.2008 р. ОСОБА_4; серії ЯЗШ № 942880 від 06.05.2008 р. ОСОБА_4;серії ЯЗШ № 942892 від 26.05.2008 р. ОСОБА_4;від 05.06.2008 р. ОСОБА_3;від 07.07.2008 р. ОСОБА_3;серії ЯНГ № 805863 від 07.08.2008 р. ОСОБА_3; серії ЯНГ № 805883 від 01.10.2008 р. ОСОБА_2; серії ЯЗШ № 942923 від 02.11.2008 р. ОСОБА_2; серії ЯПП № 465906 від 22.01.2009 р. ОСОБА_3.

В ході перевірки встановлено, що позивачем в жовтні 2008 р. відвантажено відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-0000020 від 24.10.2008 р. товар на суму 61 363,20 грн., про що останнім виписано податкову накладну № 20 від 03.11.2008 р. на суму 61 363,20 грн., в т.ч. ПДВ 10227,20 грн., а для отримання товару відповідачем видано довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на імя ОСОБА_2. Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до реєстру виданих податкових накладних та до податкового зобовязання за листопад 2008 р.

Проте, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено факту неодержання поставленого позивачем за Договором № 1/2008 від 25.03.2008 р. на підставі перелічених видаткових накладних товару.

Броварською ОДПІ у Київській області не надано результатів проведеної перевірки щодо відображення здійснення господарських операцій на підприємстві відповідача, а отже доказів щодо неотримання останнім товару відсутні.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи належними доказами підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 141 822,32 грн., а тому позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техімпекс” залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 р. по справі № 10/116-10 - без змін.

Матеріали справи № 10/116-10 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяДикунська С.Я.

СуддіАлданова С.О.

Зеленін В.О.

24.06.11 (відправлено)