Постанова № 17674938, 31.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011                                                                                           № 51/87

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           Михальської Ю.Б.

          Тищенко А.І.

від позивача                    Столяр В.І. – юрист,

від відповідача          не з’явився,

від третьої особи-1          не з’явився

від третьої особи-2          Гулько А.Б. – юрист,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011

по справі          № 51/87 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта»

до Приватного підприємства «Філо»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1)          Дарницька районна у місті Києві рада

2)          Київська міська рада

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно – нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 5834,4 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, Бориспільське шосе, буд. 7.

          Згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «дільче Віта» право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 3468,7 кв.м., розташовані за адресою: м.Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, а саме: адміністративна будівля літ “Є” загальною площею 268,6 кв.м., складська будівля літ “Ж” загальною площею 453,5 кв.м., виробнича складська будівля з адміністративними приміщеннями літ. “З” загальною площею 2746,6 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 у справі № 51/87 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Дольче Віта», а саме: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта» (02099, м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7-Б, код ЄДРПОУ 32206630) право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 3468,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, а саме: адміністративна будівля літ “Є”, загальною площею 268,6 кв.м., складська будівля літ “Ж”, загальною площею 453,5 кв.м., виробнича складська будівля з адміністративними приміщеннями літ “З”, загальною площею 2746, 6 кв.м.

          Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що комплекс будівельних робіт з будівництва адміністративної будівлі під літ “Є”, загальною площею 268,6 кв.м., нового будівництва складської будівлі під літ “Ж”, загальною площею 453,5 кв.м., реконструкції виробничо-складської будівлі з адміністративними приміщеннями під літ “З”, загальною площею 2746,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 виконаний ПП «Філо» за кошти ТОВ «Дольче Віта», внаслідок чого наявні умови, передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України для визнання за ТОВ «Дольче Віта» права власності на зазначені будівлі як на самочинно збудовані споруди.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Київська міська рада – звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить винесене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте рішення суперечить частині 1 статті 182, частині 2 статті 331, статті 392 Цивільного кодексу України, оскільки судом було задоволено позов до особи, яка не оспорює право власності позивача, а отже судом не з’ясовано наявності спору між сторонами та не зазначено в судовому рішенні, якими діями відповідач порушує права позивача, що підлягає захисту в судовому порядку. Так, згідно положення частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийнята нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Також, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався і на те, що ТОВ «Дольче Віта» всупереч статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» не було отримано дозволу на виконання будівельних робіт на об’єктах містобудування, який має видаватись відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також здійснив будівництво об’єктів нерухомості всупереч п. 8.3 договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київрадою та ТОВ «Дольче Віта», якими передбачено, що орендар має право зводити в установленому законодавством порядку будівлі та споруди за згодою орендодавця (Київської міської ради).

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатами повного та всебічного з’ясування обставин і документів, що мають значення для справи, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце засідання суду повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку без участі представників відповідача та третьої особи-1 за наявними матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

21.02.2006 між ВАТ «Укрвибухбуд», як продавцем, та ТОВ «Дольче Віта», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ВАТ «Укрвибухбуд» передав у власність ТОВ «Дольче Віта», а ТОВ «Дольче Віта» прийняло у власність та оплатило нерухоме майно - кузню та гаражне приміщення (літ. “В”, “В1”, “В2”) загальною площею 396, 6 кв.м., що складає 17/100 частин від майнового комплексу площею 2279, 90 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7.

21.02.2006 вищевказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корінець Л.І. та зареєстровано в реєстрі за № 104.

У відповідності до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна № 026811, кузня та гаражне приміщення (літ. “В”, “В1”, “В2”) загальною площею 396, 6 кв.м., що складає 17/100 частин від майнового комплексу площею 2279, 90 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 зареєстровано на праві власності за ТОВ «Дольче Віта».

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 06.11.2007, укладеного між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Дольче Віта» (орендар), останньому надано в оренду земельну ділянку площею 5996 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 для експлуатації та обслуговування виробничих будівель строком на п’ять років.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20.07.2004, укладеного між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Дольче Віта» (орендар), останньому надано в оренду земельну ділянку площею 5009 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 для будівництва, експлуатації та обслуговування цеху по виробництву заморожених напівфабрикатів та кондитерських виробів строком на двадцять п’ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, комплекс будівельних робіт з нового будівництва адміністративної будівлі під літ “Є” загальною площею 268,6 кв.м., нового будівництва складської будівлі під літ “Ж” загальною площею 453,5 кв.м., реконструкції виробничо-складської будівлі з адміністративними приміщеннями під літ “З” загальною площею 2746,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 виконаний ПП «Філо» за кошти ТОВ «Дольче Віта», що підтверджується договором підряду на реконструкцію (будівництво) № 20/11 від 20.11.2008, № 15/01 від 15.01.2009, № 27/04 від 27.04.2009у кладеним між ПП «Філо» та ТОВ «Дольче Віта», довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами, платіжними дорученнями по сплату грошових коштів, а також висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7084/10-15 від 30.11.2010.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що у зв’язку зі значними дефектами та пошкодженнями конструкцій приміщень кузні та гаражного приміщення ТОВ «Дольче Віта» було проведено будівельно-монтажні роботи з ремонту та реконструкції нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, в результаті чого збільшилась їх площа, а також побудовано нове майно - нежитлові будівлі під літ. “Є”, “Ж”, “З” та відповідно до технічного паспорту виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна загальна площа приміщень складає 3468, 7 кв.м.

При цьому позивач зазначав, що оскільки вищевказані будівлі знаходяться на земельній ділянці, яка була надана під уже збудоване нерухоме майно, то відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 загальною площею 3468, 7 кв.м. має бути визнано за ТОВ «Дольче Віта» як на реконструйоване майно.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В свою чергу, щодо оформлення і державної реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно спір в справі № 51/87 – відсутній, про що свідчить винесена Господарським судом міста Києва ухвала від 09.02.2011 про припинення провадження у справі № 51/87 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче Віта» до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Спір в справі стосується заперечення відповідачем – ПП «Філо» права власності позивача – ТОВ «Дольче Віта» на нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 3468,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, а саме: адміністративна будівля літ “Є”, загальною площею 268,6 кв.м., складська будівля літ “Ж”, загальною площею 453,5 кв.м., виробнича складська будівля з адміністративними приміщеннями літ “З”, загальною площею 2746, 6 кв.м.

Як зазначив позивач, право власності ТОВ «Дольче Віта» на вищезазначене новостворене нерухоме майно виникло відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України з моменту завершення будівництва (створення майна), але оскільки зазначене будівництво здійснювалось ПП «Філо», як підрядником, внаслідок укладення відповідного підрядного договору, останній після завершення будівництва відмовлявся передати позивачу результати виконаних ним робіт, зазначаючи про те, що саме ПП «Філо» набуто право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 3468,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, а саме: адміністративна будівля літ “Є”, загальною площею 268,6 кв.м., складська будівля літ “Ж”, загальною площею 453,5 кв.м., виробнича складська будівля з адміністративними приміщеннями літ “З”, загальною площею 2746, 6 кв.м., внаслідок його створення за власні кошти та за рахунок власних матеріалів.

Судовою колегією під час розгляду справи встановлено, що комплекс будівельних робіт з нового будівництва адміністративної будівлі під літ “Є” загальною площею 268, 6 кв.м., нового будівництва складської будівлі під літ “Ж”, загальною площею 453, 5 кв.м., реконструкції виробничо-складської будівлі з адміністративними приміщеннями під літ “З” загальною площею 2746, 6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 виконаний ПП “Філо” за кошти ТОВ “Дольче Віта”, що зокрема підтверджено і наявним в справі висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7084/10-15 від 30.11.2010, який правильно прийнято судом першої інстанції як належний та допустимий доказ по справі у відповідності до статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, оскільки саме ПП «Філо» своїми діями заперечував право власності ТОВ «Дольче Віта» на збудовані за кошти останнього адміністративну будівлю під літ “Є”, загальною площею 268, 6 кв.м., нове будівництво складської будівлі під літ “Ж”, загальною площею 453, 5 кв.м., виробничо-складські будівлі з адміністративними приміщеннями під літ “З” загальною площею 2746, 6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, що стало підставою для звернення ТОВ «Дольче Віта» з позовом в порядку статті 16 Цивільного кодексу України за захистом свого порушеного права, а тому посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що оскаржуване ним рішення прийнято всупереч частини 1 статті 182, частини 2 статті 331, 392 Цивільного кодексу України – судовою колегією відхиляється як необґрунтоване та таке, що спростовується матеріалами справи.

Також, судовою колегією встановлено наступне.

Статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Скаржник в апеляційній скарзі наголошував на тому, що під час здійснення будівництва спірних об’єктів нерухомості позивач всупереч вимог статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не отримав дозволу на виконання будівельних робіт на об’єктах містобудування, який має видаватись відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а пунктом 5 цієї ж статті встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено судовою колегією під час розгляду справи, згідно договорів оренди від 06.11.2007 та від 20.07.2004, Київською міською радою передано ТОВ «Дольче Віта» в оренду земельні ділянки площею 5996 кв.м. та 5009 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7 з цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування цеху по виробництву заморожених напівфабрикатів та кондитерських виробів, тобто під уже збудоване на зазначених земельних ділянках нерухоме майно, яке було придбано у власність ТОВ «Дольче Віта» за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 21.02.2006.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що на час отримання ТОВ «Дольче Віта» в оренду земельних ділянок площею 5996 кв.м. та 5009 кв.м. за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, на ній вже було розташоване нерухоме майно, а саме: кузня та гаражне приміщення (літ. В, В1, В2) загальною площею 396,6 кв.м., яке в свою чергу, було придбано позивачем на підставі договору купівлі - продажу від 21.02.2006, а тому судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що позивачем набуто право власності на спірне майно саме на підставі пункту 3 статті 376 Цивільного кодексу України як на самочинно збудоване майно, а тому посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що згідно п. 8.3 договорів оренди від 06.11.2007 та від 20.07.2004 позивач мав отримувати згоду Київської міської ради на здійснення відповідного будівництва з урахуванням діючої на той час статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» є безпідставними та відхиляються судовою колегією як необґрунтовані.

Висновком № 7084/10-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.11.2010 встановлено, що технічний стан адміністративної будівлі під літ “Є” загальною площею 268,6 кв.м., складської будівлі під літ “Ж” загальною площею 453,5 кв.м., виробничо-складської будівлі з адміністративними приміщеннями під літ “З” загальною площею 2746, 6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, буд. 7, станом на момент проведення дослідження оцінюється як нормальний, що характеризується відсутністю дефектів та пошкоджень, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Дольче Віта» про визнання за ним права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. “Є”, літ “Ж”, літ “З”) загальною площею 3468,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 7, а саме: адміністративна будівля літ “Є” загальною площею 268, 6 кв.м., складська будівля літ “Ж” загальною площею 453, 5 кв.м., виробнича складська будівля з адміністративними приміщеннями літ “З” загальною площею 2746, 6 кв.м., викладені у оскаржуваному рішенні суду – відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 в справі № 51/87 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 у справі № 51/87 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 у справі № 51/87 – без змін.

Матеріали справи № 51/87 повернути до Господарського суду міста Києва.

          Постанову може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Отрюх Б.В.

Судді                                                                                          Михальська Ю.Б.

                                                                                          Тищенко А.І.