Постанова № 17674932, 14.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2011                                                                                           № 6/601

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явивсь,

від відповідача: Письмак О.Є.,

від третьої особи: Гоголін І.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Київський річковий порт” на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаінвест”

до                    Відкритого акціонерного товариства „Київський річковий порт”

тертя особа           на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Приватне підприємство „КРЕЗ”

про                    стягнення 6622 034,40 грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтаінвест” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Київський річковий порт” (відповідач) про стягнення з останнього 6622034,4 грн. збитків, завданих невиконанням відповідачем умов інвестиційного договору № 11-16/04 від 20.07.2004.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6622034,40 грн. збитків, 25500 грн. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 17.05.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, провадження по справі припинити (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 21.09.2010.

В судовому засіданні 21.09.2010 на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, а ухвалою суду від 05.10.2010 розгляд справи було відкладено на 13.10.2010.

У зв’язку з заявленим представником позивача клопотанням про зупинення провадження по справі, ухвалою суду від 13.10.2010 було зупинено провадження по справі 6/601 до розгляду Господарським судом міста Києва, пов’язаної з нею справи №32/527, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаінвест” до Приватного підприємства „КРЕЗ”, третя особа – Відкрите акціонерне товариство „Київський річковий порт” про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 поновлено провадження по даній справі, розгляд якої призначено на 14.06.2011.

В судове засідання 14.06.2011 з’явилися представники відповідача та третьої особи. Представник позивача в засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу – задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 20.07.2004 між ТОВ „Нафтаінвест” (інвестором) та ВАТ „Київський річковий порт” (виконавцем) було укладено інвестиційний договір №11-16/04 (договір), за умовами якого виконавець зобов'язався від свого імені та за дорученням інвестора і за рахунок залучених від інвестора коштів, вчинити дії щодо будівництва об'єкта інвестування, яким є вбудоване нежиле приміщення № 3 в секції № 3 по вул. Юрківська, буд. 28 в Подільському районі м. Києва розташоване в напівпідвальному приміщенні та першому поверсі загальною площею 201 кв.м. (площа приміщення підлягає уточненню за актом інвентаризації БТІ) (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Згідно з п.1.4 договору, запланований термін здачі приміщення в експлуатацію - 3 квартал 2004 року.

У відповідності до п. 2.4 договору виконавець зобов'язався надати інвестору на протязі 60 діб після здачі вбудованого приміщення в експлуатацію за актом державної комісії документи, необхідні для оформлення права власності на приміщення в державних органах у встановленому порядку.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що взаємовідносини сторін, не урегульовані цим договором регулюються діючим законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з твердженням позивача, що збитки були йому завдані внаслідок дій відповідача, що порушують права позивача, а саме продажу приміщення. Тобто, позивачем доведено причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням та завданими збитками.

Твердження відповідача про те, що позивач не є стороною за спірним договором, суд першої інстанції не прийняв, оскільки договір про відступлення права вимоги від 21.02.2008, на який посилався відповідач, підписано неповноважною особою.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2008 між ТОВ „Нафтаінвест” і ПП „КРЕЗ” було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ „Нафтаінвест” передало ПП „КРЕЗ” свої права за договором №11-16/04 від 20.07.2004. 30.03.2009 ТОВ „Нафтаінвест” повідомило ВАТ „Київський річковий порт” про відступлення права вимоги згідно договору від 21.02.2008 (а.с. 158-160 т. І).

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтаінвест” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства “КРЕЗ”, в якому просило суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 21.02.2008 б/н.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2010 по справі № 32/527 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 19.04.2011, рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2010 по справі № 32/527 скасовано повністю та прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи, що договір про відступлення права вимоги від 21.02.2008 є дійсним, а позивач не є стороною у договорі № 11-16/04 від 20.07.2004, оскільки відступив свої права як кредитор Приватному підприємству „КРЕЗ” на підставі договору про відступлення права вимоги від 21.02.2008, а тому позивач не має права вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за договором № 11-16/04 від 20.07.2004.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ „Нафтаінвест” про стягнення з ВАТ „Київський річковий порт” 6622034,4 грн. збитків згідно договору № 11-16/04 від 20.07.2004, відмовити.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями ст. 49, 101, п.2 ст. 103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київський річковий порт” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 у справі № 6/601 скасувати і прийняти нове рішення. У задоволені позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаінвест” (03058, місто Київ, вул. Деснянська, 19, код 31748574) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський річковий порт” (04071, місто Київ, вул. Верхній вал, 70, код 03150071) 12750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят гривень 00 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.