Постанова № 17674865, 25.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 № 13/626

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів: Коршун Н.М.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1 (за дов.),

від третьої особи: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011

у справі № 13/626 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр Граніт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про скасування виконавчого напису нотаріуса

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про скасування виконавчого напису від 01.12.2010, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованою за номером 7834.

Позов обґрунтовано тим, що приватний нотаріус ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а відповідач не надав і не міг надати нотаріусу відповідні та належні документи, для вчинення цього виконавчого напису. Позивач не погоджується з виконавчим написом також із мотивів безпідставності вимог про сплату боргу, оскільки такого у позивача перед відповідачем не існує в рамках договору фінансового лізингу № 573-LD від 17.06.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 у справі № 13/626 позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справи, повязані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам, у звязку з чим провадження у справі №13/626 слід припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, тертя особа підтримує вимоги апеляційної скарги, просить суд її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач та третя особа не скористались наданим їм правом на учать своїх представників в судових засіданнях 18.05.2011 та 05.05.2011, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чино, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 29099594, 29099586 та 27931357.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представників позивача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників позивача та третьої особи, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегією суддів встановлено наступне.

17 червня 2008 року між ТОВ «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) та ВАТ «Первомайський карєр «Граніт» (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 573-LD (далі Договір), відповідно до умов якого лізингодавець взяв на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, до додатку №1 до цього договору) та передати предмет лізингу у користування і лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.

Ціна предмета лізингу визначена пунктом 1.1. договору, що складала в еквіваленті 329604,68 доларів США.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену в додатку № 2 до цього Договору.

Пунктом 12.2. Договору фінансового лізингу сторони передбачили, що в будь-який час дії або після настання випадку не виконання лізингодавець на власний розсуд може направити письмове повідомлення лізингоодержувачу та вимагати усунення порушення протягом строку, визначеного лізингодавцем в такому повідомленні.

Згідно з пунктом 12.3. Договору, сторони дійшли згоди про те, що лізингодавець проголошує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання лізингоодержувачем зобовязання по сплаті вище зазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні лізингодавця, а пунктом 12.4. Договору сторони передбачили право лізингодавця розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком 2 цього договору повністю або частково та якщо прострочення платежу становить більше 30-ти календарних днів.

01.12.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця обєкти фінансового лізингу: транспортний засіб Карєрний самоскид БелАЗ-7540В, рік випуску 2008 рік, кузов № зав. № Y3В7540ВЕ80024308, двигун № 24408, шасі (рама) № 24308, державний номерний знак Т 5566 КІ, вартістю 800000,00 грн.; Карєрний самоскид БелАЗ-7540В, рік випуску 2008 рік, кузов № зав. № Y3В7540ВС80024309, двигун № 80024417, шасі (рама) № Y3В7540ВС80024309, державний номерний знак Т 5542 КІ, вартістю 800000,00 грн., що були передані в користування на підставі договору фінансового лізингу № 573-LD від 17.06.2008 року. Відповідно до цього виконавчого напису обєкти фінансового лізингу підлягають вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 31 березня 2010 року по 31 липня 2010 року за користування обєктами лізингу в сумі 259842,96 грн. - несплачені лізингові платежі, з яких відшкодування вартості обєктів лізингу складає 106729,80 грн.( з ПДВ), а винагорода 153113,16 грн.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 01.12.2010, зареєстрований за № 7834.

Спір у даній справі виник з приводу того, що на думку позивача оспорюваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства, а відповідач не надав і не міг надати нотаріусу відповідні та належні документи, для вчинення цього виконавчого напису.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

На підтвердження позовних вимог, а саме, незаконності вчинення виконавчого напису, та виконання позивачем зобовязань за Договором фінансового лізингу № 573-LD від 17.06.2008 ВАТ «Первомайський карєр Грані» було надано суду платіжні доручення (а.с. 61-76).

Дослідивши вказані вище платіжні доручення, судовою колегією встановлено, що лише платіжні доручення за №№951 від 05.08.2008 на суму 1646, 56 грн., 1107 від 01.09.2008 на суму 34727, 82 грн., 1262 від 01.10.2008 на суму 34655, 28 грн., 1454 від 04.11.2008 на суму 40851, 43 грн., 1583 від 28.11.2008 на суму 44854, 88 грн., 5 від 05.01.2009 на суму 33529, 75 грн., були спрямовані на оплату рахунків-фактур (№СФ-3836794 від 01.08.2008, №СФ-384401 від 01.09.2008, №СФ-385505 від 01.09.2008, №СФ-386889 від 31.10.2008, №СФ-388222 від 28.11.2008, №СФ-390166 від 31.12.2008) за Договором фінансового лізингу № 573-LD від 17.06.2008.

Отже, доказів належного та своєчасного виконання зобовязань за Договором позивачем не надано.

Судом встановлено, що у звязку з невиконанням лізингоодержувачем (позивачем) зобовязань за Договором, лізингодавець (відповідач) 21.09.2010 (вих. № 1568) направив на адресу позивача повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу №573-LD від 17.06.2008. Так, вказаним листом, відповідач посилаючись частину 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», повідомив позивача про відмову від Договору в односторонньому порядку та припинення дії вищезазначеного договору, починаючи з 28 вересня 2010 року. Доказом отримання позивачем вказаного листа є повідомлення про вручення поштового відправлення за №10158616.

Таким чином, Договір фінансового лізингу №573-LD від 17.06.2008 вважається розірваним з 28 вересня 2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

При цьому, як вбачається з виконавчого напису нотаріуса, його було вчинено за невиплачені лізингові платежі за період з 31.03.2010 по 31.07.2010 за користування обєктами лізингу у сумі 259842, 96 грн.

Отже, оскільки позивачем не надано доказів оплати лізингових платежів за період з 31.03.2010 по 31.07.2010, і прострочення платежу становить більше 30 днів, таким чином, нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було правомірно вчинено оспрюваний виконавчий напис.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

При цьому, відповідно до пункту 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Міністерством юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі Інструкція), заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Так, для одержання виконавчого напису за Договорами лізингу подаються:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

У відзиві на апеляційну скаргу, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вказує на те, що ТОВ «УніКредит Лізинг» були надані всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заявлених вимог.

В судовому засіданні судовою колегією було досліджено, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу відповідачем були надані наступні документи: оригінал Договору фінансового лізингу №573-LD від 17.06.2008, заяву позивача про вчинення виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу, розрахунок заборгованості, копії рахунків направлених лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів та з повідомленням про вручення таких рахунків лізингоодержувачу.

Отже, в даному випадку всі документи, необхідні для вчинення виконавчого напису нотаріуса у безспірному порядку, були відповідачем надані, нотаріус при вчиненні виконавчого напису мав змогу на підставі наданих відповідачем документів встановити безспірність вимог.

Таким чином, оспорюваний Виконавчий напис був вчинений нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, статті 87 Закону України «Про нотаріат», пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 04.03.2004, і є таким, що підлягає виконанню.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає, у звязку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 у даній справі підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неповним зясування обставин, що мають значення для справи.

При цьому, посилання апелянта на те, що справи, повязані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, не підвідомчі господарським судам, у звязку з чим провадження у справі №13/626 слід припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Таким чином, законодавством передбачено оспорювання виконавчих написів нотаріуса та розгляд таких справ господарськими судами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 по справі № 13/626 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 у справі № 13/626 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр Граніт» (55220, Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1, код ЄДРПОУ 00292356, МФО 326182, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232, МФО 300023) 42, 50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 13/626 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКорсак В.А.

СуддіКоршун Н.М.

Михальська Ю.Б.