Постанова № 17674839, 07.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2011 № 9/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивачаОСОБА_1. за дов. № Д07/2011/04/22-10

від відповідачаМакаренко О.В. голова правління

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 24.03.2011

у справі№ 9/15 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня»

про стягнення 36853,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня» про стягнення 36853,99 грн. заборгованості згідно Угоди № 01-06 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 240461 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.01.2006, у тому числі 31938,31 грн. основного боргу, 3875,74 грн. інфляційної складової боргу, 1039,94 грн. 3% річних, крім того 368,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 9/15 позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня» про стягнення 36853,99 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 31938,31 грн. основного боргу, 1039,94 грн. 3% річних, 3875,74 грн. інфляційних втрат, 1039,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості за Договором та Угодою, внаслідок чого заявлена до стягнення з відповідача заборгованість за використану теплову енергію за період з 15.09.2008 по 15.12.2010 у сумі 31 938,31 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором та Угодою, з нього на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України стягнуто 1 039,94 грн. 3% річних та 31 938,31 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив «60 років Жовтня» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 у справі № 9/15 скасувати частково та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача за Угодою 31938,31 грн. основного боргу, 368,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін, також у судовому засіданні подав клопотання про зміну найменування сторони, оскільки у квітні 2011 у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17/09/2008 Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та є правонаступником всіх прав та обовязків Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго».

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити заміну сторони у справі, а саме позивача - Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

02.08.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (позивач у справі, енергопостачальна компанія) та Житлово-будівельним кооперативом «60 років Жовтня» (відповідач у справі, абонент) був укладений Договір № 240461 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.08.2000 (надалі Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 2.2.1., 2.3.1. Договору позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, а відповідач зобовязався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно пункту 5.1. Договору облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом по приладах обліку.

Відповідно до Додатку 3 до Договору розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 № 47, за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ: для опалення 29,64 грн. (100%), для гарячого водопостачання 29,64 грн. (100%).

Згідно пункту 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобовязався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту № 3 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Додатку 4 до Договору сплату за вказаними у пункті 2 Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

30.01.2006 між сторонами було укладено Угоду № 01-06 про реструктуризацію заборгованості до договору № 240461 від 02.08.2000 (надалі - Угода), відповідно до пунктів 1-3 якої та Додатку № 1 до неї, відповідач підтвердив та визнав заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді сумою 70 876,32 грн. станом на 01.03.2006 і зобовязався її сплатити позивачу протягом 01.2006 12.2010 щомісячними платежами у сумі 181,27 грн. до 15 числа кожного місяця, а також зобовязався у повному обсязі сплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно пункту 4 Угоди при проведенні сплати заборгованості відповідач зобовязався посилатись в реквізитах «призначення платежу» платіжного документа на цю Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок (за наявності) на виконання цієї угоди.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, починаючи з вересня 2008 року по грудень 2010 року, згідно з Додатком № 1 до Угоди повинен був сплатити 31 938,31 грн.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак, відповідач свої зобовязання за Договором та Угодою не виконав, внаслідок чого за період з 15.09.2008 по 15.12.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.10.2009 складала 31 938,31 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про надходження коштів за спожиту від позивача теплову енергію та довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» щодо виконання свого зобовязання ЖБК «60 років Жовтня» за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 240461 від 12.08.2000 та надходження на розрахунковий рахунок АК «Київенерго» відповідних коштів від ЖБК «60 років Жовтня» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

20.12.2010 позивач направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості за Договором та відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, яка відповідачем залишена без розгляду, заборгованість у сумі 31 938,31 грн. станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції не погашена.

Доказів оплати послуг постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 31 938,31 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 1 039,94 грн. 3 % річних та 3 875,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій у звязку з тим, що саме невідшкодовані позивачем 6,5 %, передбачених Додатком № 10 до Договору можуть в повній мірі компенсувати позивачу розмір нарахованих ним штрафних санкцій, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відшкодування 6,5%, передбачене Додатком № 10 до Договору, не було предметом розгляду даної справи та не може бути розглянуто судом апеляційної інстанції в силу частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, крім того, дані заперечення можуть стосуватися питань наявності заборгованості за Договором, а не за Угодою, стягнення за якою є предметом даного спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції у пункті другому резолютивної частини рішення було допущено описку, а саме, замість стягнення 368,54 грн. державного мита зазначено стягнути 1 039,94 грн. державного мита, колегія суддів вважає за необхідне викласти пункт другий резолютивної частини рішення в іншій редакції з урахуванням вищезазначеного.

Керуючись статтями 25, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити заміну позивача - Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

2. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня»на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 9/15 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 9/15 залишити без змін.

3. Пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 9/15 з урахуванням пункту 1 резолютивної частини даної постанови викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 12 б; код ЄДРПОУ 22864706) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305; р/р зі спеціальним режимом використання № 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305 для зарахування основного боргу) 31 938 (тридцять одну тисячу девятсот тридцять вісім) грн. 31 коп. основного боргу, 1 039 (одну тисячу тридцять девять) грн. 94 коп. 3% річних, 3 875 (три тисячі вісімсот сімдесят пять) грн. 74 коп. інфляційних втрат, коп. 368 (триста шістдесят вісім) грн. 54 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ з урахуванням пункту 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 у справі № 9/15.

5. Матеріали справи № 9/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяМихальська Ю.Б.

СуддіОтрюх Б.В.

Тищенко А.І.