Постанова № 17674833, 09.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011 № 34/209

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Гордієнко Л.М.

за участю представників:позивача: ОСОБА_1. (дов. від 25.06.2010 року № 189);

відповідача 1: ОСОБА_2. (дов. від 10.05.2011 року, б\н)

відповідача 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон»

на рішення господарського суду м. Києва

від28.02.2011 року

у справі№ 34\209 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон»

Дочірнього підприємства «Рідна марка»

простягнення 24359 326, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року у справі № 34\209 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі позивач, ПАТ «Сведбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (далі відповідач 1, ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон»), дочірнього підприємства «Рідна Марка» (далі відповідач 2, ДП «Рідна Марка») про стягнення 24359326,16 грн., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» та ДП «Рідна Марка» на користь позивача 20000000,0 грн. заборгованості по кредиту, 4324657, 56 грн. заборгованості по процентах, 1693878, 49 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 487064, 98 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон», звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач 1 зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року апеляційну скаргу відповідача 1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 31.05.2011 року.

31.05.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції зявились представники позивача та відповідача 2. Представники відповідача 1 в судове засідання не зявились. Ухвалою суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 09.06.2011 року на 12 год. 15 хв.

09.06.2011 року в судове засідання зявились представники позивача та відповідача 1 Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача 2.

ДП «Рідна Марка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про скасування рішення суду та припинення провадження у справі у звязку з тим, що позивачем за договором факторингу № 21 Ф-Н від 29.03.2011 року право вимоги боргу за спірним договором було відступлено Публічному акціонерному товариству «Міжнародному Інвестиційному Банку» (далі - ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк»).

Представником позивача було надано в судовому засідання письмові заперечення щодо клопотання відповідача 2.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, апеляційну скауту, заявлене клопотання та заперечення на нього, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2006 року між Закритим акціонерним товариством “Тас-Інвестбанк”, правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає Закрите акціонерне товариство “Сведбанк Інвест”, правонаступником якого, в свою чергу, виступає Публічне акціонерне товариство “Сведбанк” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Плодоовочевий комбінат “Херсон” (Позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого (з урахуванням додаткових договорів), Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, що відновлюється, розмір кредитної лінії становить 20 000000 грн.

У відповідності до п. 1.4 Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту становить:

у період з 1 жовтня 2008 року до 28 лютого 2009 року включно 19,5% річних;

у період з 18 листопада 2008 року до 28 лютого 2009 року включно 24% річних;

у період з 1 березня 2009 року до 24 вересня 2010 року включно -18,5% річних.

Пунктом 3.1 Кредитного договору зазначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту Позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту.

Згідно п. 3.2 Кредитного договору розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту. Для цілей цього договору Банк здійснює нарахування процентів за попередній місяць в період з 1-ого по 5-те число наступного місяця.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк дії кредитної лінії: з 26 вересня 2006 року до 24 вересня 2010 року включно з урахуванням Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 до Кредитного договору).

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту, одержані Позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1 договору) з додержанням строків, визначених у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 до Кредитного договору).

Згідно з п.4.2 Кредитного договору Позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок Банку п.п.2.1.2 договору) у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 5 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 5 числа місяця.

В свою чергу, п.5.1 Кредитного договору передбачається, що за домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов'язань за Договором є обов'язковою умовою Договору.

10.11.2006 між Банком та Позичальником укладено додатковий договір №1 до Кредитного договору, яким сторони вирішили внести зміни в Графік встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитом, за умовами якого ліміт заборгованості Позичальника за період з 16.12.2006 до 15.04.2009, і наступному щомісяця мав зменшувались на 1110000 грн., а за період з 16.08.2010 до 24.09.2010 на 1130000 грн.

Виконання зобов'язань Позичальника за Договором забезпечується:

- Заставою нерухомого майна: плодоовочевий комплекс загальною площею 7 302,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4 та належить ТОВ “ПОК “Херсон”на праві власності, заставною вартістю 14 988 127,42 грн.

- Заставою товарів в обороті (пюре, сік, овочі мариновані, паста томатна та інше), що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4 та належить ТОВ “ПОК “Херсон” на праві власності, заставною вартістю 6 609 738,97 грн.

- Заставою рухомого майна: виробниче обладнання, що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4 та належить ТОВ “ПОК “Херсон” на праві власності, заставною вартістю 4 649 922,67 грн.

- Заставою товарів в обороті (пюре, сік, овочі мариновані, паста томатна та інше), що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки, 4 та належить ТОВ “ПОК “Херсон” на праві власності, заставною вартістю 6 609 738,97 грн.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав Позичальнику кошти, що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками по особовому рахунку.

Всупереч умов Кредитного договору, починаючи з вересня 2006 року Позичальник не виконує належним чином зобов'язання, взяті на себе згідно із умовами Кредитного договору, у звязку з чим, 09.11.2009 Банк звернувся до відповідачів з листом за вих.№6983, на підставі п.6.2, п.6.3, п.п.8.1.1 п.8.1, п.8.2 Кредитного договору та вимагав дострокового виконати грошові зобовязання х повернення кредитних коштів, сплати процентів, неустойки у повному обсязі та перерахувати зазначену суму протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання цього листа (для поручителя додатково протягом наступних 5 робочих днів).

Пунктом 8.1 Кредитного договору визначено, що Банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих Банку в результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов договору, а Позичальник зобовязаний повернути Банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані Банку збитки у випадку, якщо Позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені п.4.1 та 4.2 Договору.

Позичальником вказана вимога була отримана 16.11.2009, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за №01032 2102414 від 16.11.2009, на яку останній належним чином не відреагував, коштів не повернув.

Відповідачу-2 вказана вимога була направлена 09.11.2009, що підтверджується описом вкладення у пакет від тієї ж дати, однак також залишена без належної уваги.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 “Позика” глави 71 “Позика. Кредит. Банківський вклад ”ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору та строк повернення кредиту є таким, що настав.

Таким чином, за Позичальником рахується непогашена заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами) у розмірі 24324657,56 грн., яка складається з:

-20 000000 грн. (рахунок №20670081692601) прострочена заборгованість по кредиту;

-3 169 041,11 грн. (рахунок №20692081692601) прострочена заборгованість по процентах;

-1155616,45 грн. (рахунок №20692001/206930816926003) прострочена заборгованість по процентах.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобовязання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Пунктом 6.3. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі: 1693878,49 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 487064,98 грн. пеня за несвоєчасне сплату процентів, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Кредитного договору.

В свою чергу, пунктом 7.4.2 Кредитного договору визначено, що комісією за надання кредиту (відкриття кредитної лінії) і управління кредитом (кредитною лінією) у розмірі 0,6% від розміру ліміту заборгованості за кредитною лінією, що сплачується без ПДВ на рахунок 320865110410101, МФО 320650 протягом 3-х робочих (банківських) днів з дати виставлення Банком рахунку (рахунків). У перший рік дії договору рахунки по сплаті комісії виставляються Банком у звязку із здійсненням Банком кожного платежу по кредитній лінії, виходячи із суми платежу, до першого повного використання ліміту заборгованості за кредитною лінією. У подальшому щорічно від суми кредиту (ліміту кредитної лінії), що складається на кожний рік у дату та місяць підписання кредитного договору за первісним графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між позивачем, відповідачем-1 та Дочірнім підприємством “Рідна Марка” укладено Договір поруки, за умовами якого, з урахуванням договору №1 про внесення змін до Договору поруки, відповідач-2 зобов'язався відповідати перед Банком за виконання наступних зобовязань, що випливають з Кредитного договору, який укладено між позивачем та відповідачем-1, та згідно з яким Кредитодавець надає Позичальнику право користування кредитом (кредитними траншами) у гривні (валюта кредиту), що надаються Кредитодавцем для цілей поповнення обігових коштів (погашення кредиторської заборгованості, придбання основних засобів, ремонт будівель, закупівля сировини та матеріалів тощо) в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 20000000 грн., під проценти на строк 24.09.2010 включно:

- зобовязань Позичальника із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 20000000 грн. у строки, передбачені Графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до Кредитного договору в редакції від 10.11.2006), з граничним строком повного повернення не пізніше 24.09.2010, та (або) в інші строки, визначені відповідно до Кредитного договору;

- зобовязань Позичальника зі сплати у валюті кредиту щомісячно суми процентів, що визначається за ставкою 18,5% річних, у терміни, встановлені Кредитним договором (не пізніше 5 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 5 числа місяця);

- зобовязань Позичальника зі сплати у гривнях комісії за надання кредиту (відкриття кредитної лінії) і управління кредитом (кредитною лінією) у розмірі 0,6% від розміру ліміту заборгованості за кредитною лінією, що сплачується згідно з Кредитним договором на підставі рахунку кредитодавця;

- зобовязань Позичальника зі сплати у гривнях комісії у розмірі 140 грн. за відкриття рахунку для обліку наданого кредиту, що сплачується згідно з Кредитним договором на підставі рахунку кредитодавця;

- зобовязань Позичальника зі сплати у гривнях інших комісій, що передбачені тарифами, затвердженими кредитодавцем (додаток №2 до Кредитного договору), або визначені кредитодавцем в межах цих тарифів у разі внесення змін до Кредитного договору протягом його дії, на підставі рахунків кредитодавця;

- зобовязань Позичальника зі сплати у гривнях пені, розмір якої розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення від суми своєчасно не повернутих коштів кредиту та своєчасно не сплачених процентів, комісій;

- зобовязань Позичальника зі сплати у гривнях штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором;

- зобовязань Позичальника із відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязань.

Згідно із п.3 Договору поруки, відповідач-2 несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за виконання зазначених у пункті 1 Договору поруки зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

На підставі вищевказаних обставин, судом першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Сведбанк».

В свою чергу, як вбачається з матерів справи, 29 березня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» (Клієнт) та ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк»(Фактор) було укладено договір-факторингу № 21 Ф-Н (далі - договір-факторингу), відповідно до умов якого, Клієнт передає Фактору право вимог за кредитним договором № 516 від 26.09.2006 року та відповідними додатками до нього, укладеним між Клієнтом та ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (Боржник).

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 зазначеного договору-факторингу, за відступлення права вимоги до Боржника Фактор сплачує Клієнтові суму в розмірі 10872657,54 грн. у день кладення цього договору. Сторони встановили, що загальний розмір заборгованості Боржника, право вимоги повернення якої відступається Клієнтом Фактору за даним договором становить 27465479, 51 грн., з яких:

20000000,0 грн. прострочений основний борг з погашення кредитної лінії,

7345479,51 грн. прострочений борг зі сплати процентів за користування кредитною лінією;

120000,0 грн. прострочений борг зі сплати комісій.

Крім того, відповідно до п. 3.5 договору-факторингу, сторони після сплати суми, визначеної у п. 4.1 цього договору та підписання акту приймання-передачі до Фактора переходять усі права та обовязки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладання акту приймання-передачі. При цьому сторони після надходження суми, визначеної у п. 4.1 цього договору на рахунок клієнта, визначений у п. 4.2 цього договору, та укладання акту приймання передачі укладають договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 516\1П-1 від 26.09.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО за № 5307 ОСОБА_3.

29.03.2011 року сторонами договору-факторингу було складено та підписано Акт прийманні-передачі документів, що підтверджують дійсність та наявність права вимоги Клієнта до Боржника.

Також, 29.03.2011 року позивачем на рахунок ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» за меморіальним ордером № 365633 було перераховано кошти в сумі 10872657,54 грн.

29.03.2011 року між ПАТ та ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк»було укладено договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором № 516\1П-1 від 26.09.2006 року.

В свою чергу, ПАТ «Міжнародним Інвестиційним Банком» було повідомлено відповідача 1 та відповідача 2 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та запропоновано відповідачам з 30.03.201 року здійснювати погашення заборгованості на рахунок ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк».

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 року за договором про відступлення права вимоги (цесії) та ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» (цедент) відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «БОГДАН-ЕЛЕКТРОТРАНС» (цесіонарій) права кредитора (вимоги) за кредитним договором № 516 від 26.09.2006 року та відповідними додатками до нього, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон». Пунктом 1 зазначеного договору передбачено, що цесіонарій в день укладення цього договору сплачує на рахунок ПАТ «Сведбанк» 10872657,54 грн.

Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що загальний розмір зобовязань за кредитним договором складає 27465479, 51 грн., з яких:

20000000,0 грн. прострочений основний борг з погашення кредитної лінії,

7345479,51 грн. прострочена заборгованість за процентами;

109000,0 грн. прострочена банківська комісія.

Відповідно до платіжного доручення № 144 від 29.03.2011 року ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «БОГДАН-ЕЛЕКТРОТРАНС» на виконання договору цесії 10872657, 54 грн.

Слід зазначити, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зокрема, ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі (ст. 32 ГПК України).

Проаналізувавши вищевказані обставини в їх сукупності та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що на день слухання справи в апеляційній інстанції між сторонами були відсутні спірні матеріальні правовідношення.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суду приходить до висновку щодо відсутності предмету спору між сторонами та припинення провадження у справі, відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГГПК України, задовольняючи клопотання відповідача 2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» в повному обсязі не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, повно та всебічно зясувавши всі обставини справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо скасування рішення господарського суду у справі.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до вимог ч 2 ст. 49 ГПК України колегія суду вважає за необхідне покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 99, 101 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» на рішення господарського суду м. Києва у справі № 34\209 від 28.02.2011 року - задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року у справі № 34\209 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон», дочірнього підприємства «Рідна Марка» про стягнення 24359326,16 грн. скасувати повністю, провадження у справі припинити.

В іншій частині апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» залишити без задоволення.

Справу № 34\209 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяВербицька О.В.

СуддіБуравльов С.І.

Андрієнко В.В.