Постанова № 17674726, 25.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 № 13/589

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі: Камінська Т.О.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.01.2011);

ОСОБА_2 (дов. . б/н від 01.01.2011);

Від відповідачів: ОСОБА_3 (дов. №01/03-23 від 20.05.2011);

ОСОБА_4 (дов. №01/03-25 від 14.06.2010);

розглянувши апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб»

на рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011р.

у справі № 13/589 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоб Буд» (далі ТОВ «Оздоб Буд»)

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 286062, 59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.02.2011р. у справі № 13/589 задоволено позов: стягнуто з Українського консорціуму “Екосорб” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоб Буд” 183267,74 грн. основний борг, 43984,25 грн. пеня, 10996,06 грн. три проценти річних, 47814,54 грн. інфляційні та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Український консорціум «Екосорб» звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2011р. у справі № 13/589 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Договір підряду №15 від 02.06.2008р. не був укладений, а тому правових підстав щодо стягнення заборгованості за даним Договором у позивача відсутні.

Відповідач наголошує на тому, що за Актом приймання - передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в) та згідно з Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) роботи фактично були виконані в рамках іншого Договору , а саме, Договору №01 від 18.01.08 року.

Скаржник вважає, що Акт приймання - передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в) є неналежним доказом у даній справі.

Крім того, відповідач зазначає, що, оскільки сторони не укладали Договір підряду №15 від 02.06.2008р., то правових підстав для стягнення пені, інфляційних та 3% річних немає.

В подальшому відповідач подав письмові пояснення, в яких зробив перерахунок суми 3% річних та інфляційних з урахуванням спірного періоду.

Ухвалою від 07.04.2011 розгляд апеляційної скарги було призначено на 11.05.2011.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 №01-23/2/16 введено до складу судової колегії замість судді Нєсвєтової Н.М. суддю Майданевича А.Г.

В судовому засіданні 11.05.2011, в порядку приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 25.05.2011.

В судове засідання 25.05.2011 представники сторін зявилися, представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, а представники позивача заперечили проти апеляційної скарги.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м. Києва звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “Оздоб Буд” до Українського консорціуму “Екосорб” про стягнення заборгованості в розмірі 286062,59 грн. за Договором підряду № 15 від 02.06.2008 р.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобовязання за Договором підряду № 15 від 02.06.2008 щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно умов п.5.4 Договору - в 7 денний строк з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає, мотивуючи тим, що Договору підряду № 15 від 02.06.2008 року, на який посилається позивач, сторонами не було укладено, а Акт № 1 приймання - передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в) не відповідає дійсним обсягам виконаних робіт, оскільки всі роботи були виконані та оплачені в рамках Договору № 01 від 18.01.2008 року.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 183267,74 грн. - основного боргу, але не погоджується та вваж є помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення 10996,06 грн. 3% річних, 47814,54 грн. інфляційних та 43984,25 грн. пені з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Оздоб Буд” (підрядник) та Український консорціум “Екосорб” (замовник) досягли домовленості щодо виконання ремонтних робіт з влаштування аптеки по вул.Коцюбинського, 8 в селі Чайки Києво-Святошинського р-ну Київської області.

Термін виконання підрядних робіт - 31 липня 2008 року.

Колегія суддів враховує те, що Договір підряду №15 від 02.06.2008р. є неукладеним, оскільки в матеріалах справи відсутній примірник Договору підряду №15 від 02.06.2008р., підписаний обома сторонами, зазначений договір не був наданий сторонами ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Виконання позивачем обсягу підрядних робіт, підтверджується Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в), що підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін. Даний Акт № 1 до Договору № 15 від 02.06.08 р., не містить будь-яких зауважень замовника (відповідача) щодо якості виконаних підрядником (позивачем) ремонтних робіт в аптеці і визначає погоджену сторонами вартість виконаних робіт 183267,74 грн., яка підлягає оплаті замовником на користь підрядника.

Крім того, виконані позивачем ремонтні роботи по улаштуванню аптеки підтверджуються також Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за липень 2008 року, підписана обома сторонами та скріплена печатками сторін, на загальну суму 183267,74 грн.

Однак, відповідач, порушуючи домовленості сторін та своє господарське зобовязання, оплату за виконані підрядні ремонтні роботи по влаштуванню аптеки на рахунок позивача не здійснив.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Як передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зважаючи на зазначені норми чинного законодавства, між сторонами виник правочин, а саме, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботу, і, отже, відповідач взяв на себе обовязок розрахуватись за неї.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а також провочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. (ст. 206 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між позивачем та відповідачем був вчинений правочин у спрощеній формі шляхом прийняття до виконання замовлення відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься претензія (вимога) № 14 від 17.05.2010 позивача до відповідача щодо оплати простроченої заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 183267,74 грн. у встановлений законодавством строк. Дана претензія отримана відповідачем 08.06.2010, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.06.2010.

Відповіді на зазначену претензію відповідач не надав, заборгованість не оплатив в добровільному порядку.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 183267,74 грн. основного боргу, слід визнати обґрунтованими та такими, що доведені матеріалами справи і правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до норм ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з тим, що сторонами не був укладений двохсторонній договір підряду у письмовій формі і, отже, сторони не обумовили строк виконання грошового зобовязання, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню частково з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, а саме 3% річних у сумі 361,51 грн. за період з 08.06.2010 (дата отримання претензії (вимоги) по 01.07.2010 та інфляційні у сумі 7330,71 грн. за період з 08.06.2010 (дата отримання претензії) по 30.10.2010 (за розрахунком відповідача).

Також, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 43984,25 грн. пені, з посиланням на ч. 6 ст.231 ГК України, з огляду на наступне:

Згідно із ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.2 ст. 551 ЦК України).

Крім того, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені в договорі, а передбачають обмеження пені, що підлягає стягненню.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищезазначене та те, що Договір підряду №15 від 02.06.2008р. є неукладеним, одностороннім, штрафні санкції (пеня) у розмірі 43984,25 грн. у даному випадку не застосовуються, а тому у даній частині вимог позов не підляже задоволенню.

Стосовно посилань суду першої інстанції на ч.6 ст. 231 ГК України, то слід зазначити, що дана норма є загальною стосовно розміру штрафних санкцій, а не на підставі якої здійснюється стягнення штрафних санкцій.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги, оскільки Договір №01 від 18.01.2008 року виходить за межі предмету даного позову, він має інший предмет Договору, ніж Договір № 15 від 02.06.2008 року та має інші суттєві розбіжності з Договором №15 щодо істотних умов договору, тому ототожнення Договору підряду № 15 та Договору № 1 є незрозумілим.

Акт № 1 приймання - передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в), який погоджений, підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін не містить посилання на Договір № 01 від 18.01.08 року. Крім того, найменування будівництва та найменування обєкта, що зазначені в Акті № 1 приймання передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, не відповідають умовам Договору №01, на який посилається відповідач.

В свою чергу, посилання скаржника на те, що роботи за Актом приймання - передачі виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми № КБ-2в) та згідно з Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) фактично були виконані в рамках Договору №01 від 18.01.08 року не відповідають дійсності, оскільки термін виконання робіт за Договором підряду № 01 від 18.01.08 р., з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 26 лютого 2007 року, закінчується 31 травня 2008 року, а термін виконання робіт за Актом приймання - передачі виконаних підрядних робіт є липень 2008 р. та співпадає з датою підписання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Крім того, предметом Договору № 01 від 18.01.2008 р. є будівельні роботи, а за Актом приймання передачі є ремонтні роботи.

Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені, оскільки судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Апеляційна скарга Українського консорціуму “Екосорб” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму “Екосорб” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011р. у справі № 13/589 частково скасувати в частині стягнення 10634,55 грн. 3% річних, 40483,83 грн. інфляційних та 43984,25 грн. пені,

В решті частини рішення залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2011р. у справі № 13/589 викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського консорціуму “Екосорб” (03170, м. Київ, бульвар Р.Ролана, 7, поштова адреса 03170, м. Київ, а/с 5, код ЄДРПОУ 02023732, р/р 26008301182 в ПАТ “Укрпромінвестбанк” м. Києва, МФО 300012, або з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоб Буд” (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 4, Літ.(Б,б), код ЄДРПОУ 31360751, р/р 26006032077421 в КМФ ПАТ “Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) 183 267 (сто вісімдесят три двісті шістдесят сім) грн. 74 коп. сума основного боргу, 361 (триста шістдесят одна) грн. 51 коп. три проценти річних, 7330 (сім тисяч триста тридцять) грн. 71 коп. інфляційні втрати, а також 1909 (тисяча девятсот девять) грн. 60 коп. - державного мита та 157 (сто пятдесят сім) грн. 54 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оздоб Буд” (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 4, Літ.(Б,б), код ЄДРПОУ 31360751, р/р 26006032077421 в КМФ ПАТ “Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) на користь Українського консорціуму “Екосорб” (03170, м. Київ, бульвар Р.Ролана, 7, поштова адреса 03170, м. Київ, а/с 5, код ЄДРПОУ 02023732, р/р 26008301182 в ПАТ “Укрпромінвестбанк” м. Києва, МФО 300012) 475 (чотириста сімдесят пять) грн. 51 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ».

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 13/589 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіКорсакова Г.В.

Майданевич А.Г.