Постанова № 17674702, 01.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 № 53/131

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Кулачок О.А.

за участю представників:

від позивачане зявились,

від відповідача 1не зявились,

від відповідача 2не зявились,

від відповідача 3ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 0508/2010 від 05.11.2010,

від відповідача 4ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 05/2010від 16.05.2011,

від третьої особине зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс”

на рішенняГосподарського суду м. Києва від 14.02.2011

у справі№ 53/131 (Грєхова О.А.)

за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс” (ДВАТ „Стахановпромтранс”)

до 1. Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП Обласна дирекція “Луганськвуглереструктуризація” (ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”)

2. Державного підприємства „Донвуглереструктуризація” (ДП „Донвуглереструктуризація”)

3. Державного підприємства „Центрально західна компанія „Вуглеторфреструктуризація” (ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація”)

4. Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” (ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”)

третя особа позивачаМіністерство вугільної промисловості України (Мінвуглепром)

простягнення 1 030 556,60 грн.

Для зручності викладення обставин справи, в тексті постанови учасники іменуються у скороченому вигляді, зазначеному у вступній частині цієї постанови.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП “Укрвуглеторфреструктуризація” плати за користування вагонами в сумі 1030556,60 грн. за договором від 15.04.2008 № 607-21Д/08, посилаючись на те, що відповідач в порушення договірних зобовязань не відшкодовував позивачу витрат за користування вагонами на зазначену суму.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі № 53/131 наказом від 02.04.2010 № 99 Міністерства вугільної промисловості України припинено реорганізацію ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом приєднання до цього підприємства державних підприємств „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, „Центрально-Західна Компанія „Вуглеторфреструктуризація”.

Пунктом 3 вказаного Наказу припинено діяльність ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом реорганізації поділу на підприємства: ДП „Донвуглереструктуризація”, ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” та ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010 провадження у справі № 53/131 зупинено до закінчення процедури реорганізації ДП „Укрвуглеторфеструктуризація”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2010 провадження у справі № 53/131 поновлено, відповідача - ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” замінено його правонаступником ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2010 до участі у справі в якості відповідачів залучені ДП „Донвуглереструктуризація” (відповідач 2), ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” (відповідач 3), в якості третьої особи - Мінвуглепром.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2011 до участі у справі в якості відповідача 4 залучено ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”.

17.01.2011 позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення заявленої суми заборгованості з відповідачів 1, 2, 3, 4.

Відповідач 1 проти позову заперечує посилаючись на те, що його правонаступництво Державному підприємству „Укрвуглеторфреструктуризація” не відбулося, оскільки запис про припинення зазначеної юридичної особи до Єдиного державного реєстру не вносився, а на підприємстві працює комісія з поділу. Відповідач 1 не є належним відповідачем по справі.

Крім того, відповідач 1 зазначив, що згідно з передавальним балансом станом на 01.06.2010, затвердженим Мінвуглепромом, ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” за актом про передачу кредиторської та дебіторської заборгованості передало ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” заборгованість за залізничні послуги в сумі 10100,28 грн. (а.с.29-32 т.2).

Відповідач 2 проти позову щодо нього заперечує, посилаючись на те, що згідно наказу від 02.04.2010 № 99 Мінвуглепрому припинення діяльності ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” відбулось шляхом реорганізації поділу на відповідні державні підприємства за регіональною ознакою, і що відповідно до розподільчого балансу, підписаного 30.06.2010 року, спірна заборгованість від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до відповідача 2 не передавалась (а. с. 118 т. 2).

Відповідач 3 проти позову щодо нього заперечує, посилаючись на те, що за розподільчим балансом та актом приймання передачі кредиторської заборгованості ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” заборгованість перед позивачем відповідачу 3 не передавалась, і що відповідач 3 не перебував та не перебуває в договірних відносинах з позивачем.

На думку відповідача 3, погашати заборгованість за спірним договором повинен ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” - правонаступник за вказаними вимогами (а.с. 37-38, т. 2).

Відповідач 4 проти позову заперечує, посилаючись на те, що документально підтвердженою за договором від 15.04.2008 № 607-21Д/08 є заборгованість перед позивачем в сумі 10100,28 грн., яка і була передана відповідачем 4 до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” за актом приймання-передачі кредиторської заборгованості станом на 01.06.2010. Рішення суду щодо стягнення 10100,28 грн. з відповідача 1 відповідач 4 просить залишити без змін, в задоволенні інших вимог, які документально не доведені, відмовити (а.с.142-149 т.3).

Третя особа у своїх письмових поясненнях (а.с. 127-129 т. 2) зазначила, що рішення у цій справі стосується лише господарських правовідносин окремих підприємств і не впливає на права та обовязки Мінвуглепрома.

До пояснень відповідач 3 додано копії розподільчопередавальних балансів від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП „Донвуглереструктуризація” та до ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” станом на 01.06.2010 та додаткових розподільчопередавальних балансів до цих осіб станом на 31.07.2010, а також розподільчопередавальних балансів від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” станом на 01.06.2010 та додаткових розподільчопередавальних балансів до цієї особи станом на 10.07.2010 та на 10.08.2010.

При цьому, Мінвуглепром повідомив, що не має змоги надати інформацію, хто з правонаступників має заборгованість перед позивачем по платі за користування вагонами в сумі 1030556,60 грн., оскільки вся первинна документація зберігається на підприємстві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2011, повний текст якого підписаний 16.02.2011, у справі № 53/131 позов задоволено частково, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу сумі 10100,28 грн. задоволені за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, з якого стягнуто також 101 грн. державного мита та 2,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1020455,72 грн. за рахунок ДП “Укрвуглеторфреструктуризація”, з якого також стягнуто 10233,60 грн. державного мита та 233,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції визнав доведеним, що заборгованість перед позивачем за договором від 29.02.2008 № 607 становить 1030 556,60 грн.

Задовольняючи позов в частині стягнення 10 100,28 грн. за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, суд виходив з того, що саме на таку суму, згідно розподільчо-передавального балансу та акту приймання-передачі кредиторської та дебіторської заборгованості станом на 01.06.2010, це підприємство є правонаступником ДП “Укрвуглеторфреструктуризація”. Враховуючи відсутність доказів передачі решти суми доведеної заборгованості, а також те, що ДП “Укрвуглеторфреструктуризація” не виключено з ЄДРПОУ, решту вимог, в сумі 1020455,72 грн., суд задовольнив за рахунок цього підприємства.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ДВАТ „Стахановпромтранс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі № 53/131 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”.

В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що правонаступником ДП “Укрвуглеторфреструктуризація” за заявленими вимогами є ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, з якого і потрібно стягнути всю суму позову.

Ухвалою від 24.03.2011 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Синиця О.Ф. апеляційну скаргу ДВАТ „Стахановпромтранс” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

01.04.2011 до відділу документального забезпечення суду від ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач 1 проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оспорене рішення залишити без змін.

17.05.2011 до відділу документального забезпечення суду від ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” надійшло клопотання про слухання справи, що призначене на 18.05.2011, без участі відповідача 1.

01.06.2011 до відділу документального забезпечення суду від ДВАТ „Стахановпромтранс” надійшло клопотання розглянути справу за відсутності представників позивача.

В судовому засіданні 01.06.2011 представником ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” та ДП “Укрвуглеторфреструктуризація” долучені до матеріалів справи додаткові документальні докази.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники відповідача 1, відповідача 3 та відповідача 4 проти задоволення апеляційної скарги заперечили і просили суд залишити її без задоволення, а оспорене рішення без змін.

Відповідач 2 та третя особа повноважних представників в жодне судове засідання не направили.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 3 та відповідача 4, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДВАТ „Стахановпромтранс” мав з ДП „Донецька залізниця” укладений договір № 251 від 16.11.2004 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, за умовами якого користувався вагонами для перевезення вантажів, в тому числі і ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”, з яким ДВАТ „Стахановпромтранс” як власник підїзної колії мав укладений договір № 607 від 29.02.2008 - 21Д/08 від 15.04.2008 на оказание услуг по перевозке вагонов и грузов железнодорожним транспортом (а.с. 79-83 т.1) (далі Договір), за умовами якого ДВАТ „Стахановпромтранс” зобовязалося здійснювати перевезення вантажів в вагонах парку „Укрзалізниці” та інших держав, що прибувають на адресу ДП „Укрвуглеторфреструктуризації”, від станції Стаханов до фронтів вивантаження, а також перевезення вагонів з фронтів вивантаження до станції Стаханов, а ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”, в свою чергу, зобовязалося своєчасно оплачувати надані йому послуги.

Згідно п. 41 Договору ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” прийняло на себе зобовязання відшкодовувати згідно ставок плати за користування вагонами і Правил користування вагонами і контейнерами витрати ДВАТ „Стахановпромтранса” по платі за користування вагонами з моменту приймання їх останнім від залізниці (ст. Стаханов) і до повернення залізниці (ст. Стаханов) шляхом перерахування її на вказаний в Договорі рахунок.

Згідно п. 4.3 Договору за користування вагонами ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” мало здійснювати передоплату, виходячи з нарахованої плати за користування вагонами попереднього місяця з врахуванням тридобового запасу по платі за користування вагонами.

ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” свої договірні зобовязання в цій частині виконувало неналежним чином, внаслідок чого за користування вагонами протягом листопада 2008 січня 2009 заборгувало ДВАТ „Стахановпромтранс” 1030556,60 грн.

Розмір боргу доведений наявними в матеріалах справи копіями відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) та рахунків, що їх виставляло ДВАТ „Стахановпромтранс” ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” на відшкодування плати за користування вагонами за спірний період згідно відомостям (а.с. 17-63 т. 1), памяток про користування вагонами форми ГУ-45 (а.с. 39-124 т. 3), актів загальної форми ГУ-23(а.с. 105-129 т. 1).

Як вбачається яз матеріалів справи, ДВАТ „Стахановпромтранс” неодноразово, листами від 04.12.2008 № 01-558 , від 11.12.2008 № 01-564, від 25.12.2008 № 02-107 (а.с.92-95 т.1), зверталося до відокремленого підрозділу „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” та до ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” з вимогами погасити заборгованість.

Листом від 18.12.2008 (а.с.89 т.1) ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” в особі директора відокремленого підрозділу „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт” запропонувало позивачу графік погашення в грудні 2008 року заборгованості на загальну суму 1451318,40 грн. за користування вагонами, проте зобовязання у встановлені ним самим строки не виконало, заборгованості не погасило.

ДВАТ „Стахановпромтранс”, в свою чергу, внаслідок таких дій ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” за період за листопада 2008 року по січень 2009 року заборгував ДП „Донецька залізниця” згідно вищевказаного договору № 251 від 16.11.2004 1030556,60 грн. за користування вагонами.

Про ситуацію, що склалася із заборгованістю за користування вагонами перед залізницею, ДВАТ „Стахановпромтранс” неодноразово, листами від 29.12.2008 № 01-579 (а.с.96 т.1), від 12.01.2009 № 01-22 (а.с.97 т.1), від 16.01.2009 № 01-29 (а.с.98 т.1), повідомляло ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”.

В свою чергу, відокремлений підрозділ „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт” ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” листом від 14.01.2009 № 03-48 (а.с.91 т.1) також повідомив ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” про наявність непогашеної заборгованості перед ДВАТ „Стахановпромтранс”, звернувшись до нього з проханням оплатити рахунок ДВАТ „Стахановпромтранс” № 7037 від 23.12.2008 на суму 1016451,60 грн., посилаючись на те, що рахунок ДВАТ „Стахановпромтранс” на зазначену суму не був включений до витрат грудня 2008 року через відсутність лімітів фінансування.

Отже, про факт наявності непогашеної заборгованості перед ДВАТ „Стахановпромтранс” ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” було обізнане, і в матеріалах справи відсутні докази наявності заперечень останнього як проти наявності боргу, так і проти його розміру. Посилання ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” на його необізнаність щодо наявності спірної заборгованості в заявленому до стягнення розмірі визнається колегією суддів недоведеними.

21.01.2009 ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” в особі директора відокремленого підрозділу „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт” листом № 03-144 (а.с.90 т.1) запропонувало ДВАТ „Стахановпромтранс” ще один графік погашення існуючої заборгованості, - протягом січня березня 2009 року, проте взяті на себе зобовязання у встановлені ним самим строки не виконало, заборгованість не погасило.

Листом від 07.05.2009 № 01-573 (а.с.77 т.1) ДВАТ „Стахановпромтранс” направив ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” в особі директора відокремленого підрозділу „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт” претензію, якою просив в строк до 01.06.2009 перерахувати на вказаний в претензії рахунок заборгованість з оплати за користування вагонами у грудні 2008 січні 2009 згідно Договору № 607 від 29.02.2008 на загальну суму 1030556,60 грн.

ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” на претензію відповіді не надало, борг не погасило.

Внаслідок порушення ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” прийнятих на себе договірних зобовязань перед ДВАТ „Стахановпромтранс” в частині відшкодування плати за користування вагонами протягом спірного періоду, останній з загальної суми боргу перед ДП Донецька залізниця”, 1030556,60 грн., сплатив лише 56706,20 грн., а решту боргу з плати за користування вагонами, у сумі 973 850,40 грн. (1030556,60 56706,20), рішенням господарського суду Луганської області від 11.08.2009 у справі № 11/164 за позовом ДП „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці до ДВАТ „Стахановпромтранс” про стягнення 981965,71 грн., залишеним без змін постановами Луганського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 та Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009, стягнуто з ДВАТ „Стахановпромтранс” на користь ДП „Донецька залізниця” (а.с. 64-76 т.1).

Як вбачається з зазначених судових рішень, вказана заборгованість ДВАТ „Стахановпромтранс” перед ДП „Донецька залізниця” становить плату за користування вагонами згідно умов вищезгаданого договору № 251 від 16.11.2004 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги за відомостями плати: №07120680 на суму 14 692 грн. 80 коп., №09120683 на суму 6 277 грн. 20 коп., №10120685 на суму 86 846 грн. 40 коп., №11120687 на суму 25 344 грн. 00 коп., №12120689 на суму 142 306 грн. 80 коп., №15120694 на суму 14 858 грн. 40 коп., №19120707 на суму 564 422 грн. 40 коп., №21010006 на суму 119 102 грн. 40 коп., тобто тими самими відомостями, якими, в тому числі, підтверджується розмір заборгованості ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” перед ДВАТ „Стахановпромтранс” за спірним Договором.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт наявності заборгованості ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” перед ДВАТ „Стахановпромтранс” за умовами Договору, а також її розмір (1030556, 60), є належним чином доведеними.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, наказом від 02.04 2010 № 99 Мінвуглепрому (а.с.134-136 т.1) (далі Наказ № 99) припинено реорганізацію ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом приєднання до цього підприємства державних підприємств „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, „Центрально-Західна Компанія „Вуглеторфреструктуризація”.

Підпунктом 5.9 Наказу № 99 припинено діяльності ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” до 01.08.2010, проте на дату прийняття спірного рішення ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” з ЄДРПОУ виключене не було, внаслідок чого, виходячи з недоведеності факту передачі ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” до ДВАТ „Луганськвуглереструктуризація” спірної кредиторської заборгованості, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в сумі 10100,28 грн. за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, в сумі 1020455,72 грн. за рахунок ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”, проте колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 3 Наказу № 99 припинено діяльність ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом реорганізації поділу на ДП „Донвуглереструктуризація”, ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” та ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація”.

Згідно пп. 5.6 Наказу № 99 станом на 01.06.2010 мала бути здійснена інвентаризація майна ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” і за її результатами складені розподільчі баланси.

Згідно п. 6 Наказу № 99 після виконання підпункту 5.6 п. 5 наказу голова комісії з поділу мав передати а в.о. керівників ДП „Донвуглереструктуризація”, ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” та ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” прийняти на баланси підприємств майно, майнові права та зобовязання за актами приймання-передачі відповідно до затверджених балансів.

05.05.2010 ДВАТ „Стахановпромтранс” одержав Повідомлення від 15.04.2010, яким ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” в особі заступника голови комісії з поділу повідомило позивача про припинення своєї діяльності згідно Наказу № 99 і запропонувало заявити претензії до ДП „Укрвуглеторфреструктуризація”, у випадку їх наявності, в строк до 15.06.2010 шляхом надсилання письмової вимоги чи претензії або іншим зручним для позивача шляхом.

Листом від 13.05.2010 ДВАТ „Стахановпромтранс” направив голові комісії з поділу ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” майнові вимоги до ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” у вигляді заборгованості з плати за користування вагонами за період з листопада 2008 по січень 2009 на загальну суму 1030556,60 грн., яку просив включити в розподільчий баланс з правом правонаступника ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” і погасити.

З урахуванням наявних в матеріалах справи документальних доказів, згідно Наказу № 99 було складено розподільчопередавальні баланси від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП „Донвуглереструктуризація” та до ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” станом на 01.06.2010 та додаткові розподільчопередавальні баланси до цих осіб станом на 31.07.2010, а також розподільчопередавальний баланс від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” станом на 01.06.2010 та додаткові розподільчопередавальні баланси до цієї особи станом на 10.07.2010 та на 10.08.2010.

Враховуючи, що у договірних відносинах з позивачем за спірним Договором перебував відокремлений підрозділ ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” „Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт”, а реорганізація ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” відбулась шляхом поділу на відповідні державні підприємства за регіональною ознакою, колегія суддів при вирішення спору виходить з того, що правонаступником ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” за спірним Договором є саме ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”.

Згідно акту прийому-передачі кредиторської заборгованості станом на 01.06.2010 відповідно до розподільчо-передавального балансу ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” передало ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” заборгованість перед ДВАТ „Стахановпромтранс” за залізничні послуги в сумі 10100,28 грн.

Як вбачається яз матеріалів справи, ДВАТ „Стахановпромтранс” та ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” звірили свої взаємні розрахунки по транспортних послугах і послугах за користування вагонами станом на 01.12.2010, про що склали відповідний акт (а.с.20 т.3), згідно якого ДВАТ „Стахановпромтранс” рахує за ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” борг в сумі 1030556,60 грн., а ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” рахує борг перед ДВАТ „Стахановпромтранс” в сумі 10 100,18 грн.

При цьому, колегія судді вважає посилання ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” на те, що підписавши акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2010, ДВАТ „Стахановпромтранс” погодилось з тим, що сальдо на 01.12.2010 дорівнює 10100,18 грн., такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки згідно даного Акту ДВАТ „Стахановпромтранс” рахує за ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” борг в сумі 1030556,60 грн. і сальдо на 01.12.2010 за даними ДВАТ „Стахановпромтранс” з урахуванням боргу в сумі 10100,18 грн., що його визнає ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, дорівнює відповідно 1029454,08 грн. (1030556,6010100,18).

Отже, ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” проти свого правонаступництва ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” за спірним Договором не заперечує, проте вважає, що його заборгованість перед ДВАТ „Стахановпромтранс” за користування вагонами згідно Договору дорівнює 10100,18 грн., які і були йому передані ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” згідно акту прийому-передачі кредиторської або дебіторської заборгованості за розподільно-передавальним балансом станом на 01.06.2010.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження того, що його заборгованість перед ДВАТ „Стахановпромтранс” згідно Договору за користування вагонами обмежується сумою 10 100,18 грн., ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” жодного належного документального доказу суду не надав, а посилається лише на те, що заборгованість саме в такому розмірі йому було передано згідно розподільчо-передавального балансу за актом прийому-передачі заборгованості від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” станом на 01.06.2010.

Проте, як вбачається з розподільчо-передавального балансу станом на 01.06.2010, ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” передало ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань на загальну суму 145061748,05 грн.(рядки 530, 540, 550, 610).

Також, матеріали справи свідчать, що на виконання Наказу № 99 Мінвуглепрому ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” за додатковим розподільно-передавальним балансом станом на 31.07.2010 (а.с.143 т.2). передало ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань на загальну суму 8529236,35 грн.(рядки 530, 540, 550, 610).

Отже, загальна сума кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань згідно розподільчо-передавальних балансів від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” дорівнює 153590984,40 грн., в той час як за актом прийому-передачі кредиторської та дебіторської заборгованості станом на 01.06.2010 передано кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань на суму 141913624,94 грн. (а.с.29-32 т2), 10100,28 грн. з яких заборгованість перед ДВАТ „Стахановпромтранс”.

Пояснень щодо решти кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань на суму понад 12млн. грн., яку не оформлено відповідними актами прийому-передачі від ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” до ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”, а ні ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” а ні ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” суду не надали.

Вимоги ухвали суду надати належні копії для долучення до матеріалів справи та оригінали (для огляду у судовому засіданні) первинних документів на підтвердження розміру прийнятої за актом прийому-передачі згідно розподільчо-передавального балансу станом на 01.06.2010 суми боргу перед ДВАТ „Стахановпромтранс” (10 100,28 грн.), актів прийому-передачі кредиторської заборгованості та інших поточних зобовязань, складених згідно розподільчо-передавального балансу станом на 31.07.2010, а також того, що за жодним актом приймання-передачі кредиторської або дебіторської заборгованості, окрім заборгованості на суму 10 100,28 грн., будь-яких інших майнових зобовязань перед ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” не передавалося і ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” не приймалося, останнім не виконано.

Отже, колегія суддів визнає недоведеними твердження ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” про те, що йому було передано заборгованість перед ДВАТ „Стахановпромтранс” за користування вагонами згідно умов Договору не у повному обсязі, в сумі 1030556,60 грн., а лише в сумі 10100,28 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що майнові вимоги ДВАТ „Стахановпромтранс” мають бути задоволені у повному обсязі за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

В той же час, колегія суддів в вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його майнових вимог як таких, що заявлені до ДП „Донвуглереструктуризація” та ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація”.

Щодо посилання ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація” на необхідність застосувати строк позовної давності щодо стягнення спірної заборгованості колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, який, з огляду на досліджені обставини справи та наявні в матеріалах справи документальні докази, визнав такі посилання безпідставними.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне зясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі № 53/131 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги ДВАТ „Стахановпромтранс” у повному обсязі, в сумі 1030556,60 грн. задовольняються за рахунок ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”. В задоволенні вимог до ДП „Донвуглереструктуризація”, ДП ЦЗК „Вуглеторфреструктуризація” та ДП „Укрвуглеторфеструктуризація” відмовляється.

Апеляційна скарга ДВАТ „Стахановпромтранс” підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на ДП ОД „Луганськвуглереструктуризація”.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс” на рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2011 у справі № 53/131 задовольнити частково.

2. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2011 року у справі № 53/131 в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Сягнути з Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП Обласна дирекція „Луганськвуглереструктуризація” (03680, м. Київ, пр. Ак. Паладіна, 46/2, ідентифікаційний код 35703830) на користь Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс” (94002, Луганська область, м. Стаханов, вул. Тепловозна, 5, ідентифікаційний код 00179364) 1030 556 (один мільйон тридцять тисяч пятсот пятдесят шість) грн. 60 коп. основного боргу, 10 305 (десять тисяч триста пять) грн. 56 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В частині вимог до Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, Державного підприємства „Центрально західна компанія „Вуглеторфреструктуризація” та Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” в позові відмовити повністю.”

3. Стягнути з Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП Обласна дирекція „Луганськвуглереструктуризація” (03680, м. Київ, пр. Ак. Палладіна, 46/2, ідентифікаційний код 35703830) на користь Державного відкритого акціонерного товариства “Стахановпромтранс” (94002, Луганська область, м. Стаханов, вул. Тепловозна, 5, ідентифікаційний код 00179364) 5 152 (пять тисяч сто пятдесят дві) грн. 78 коп. витрат на сплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 53/131.

Головуючий суддяКалатай Н.Ф.

СуддіПашкіна С.А.

Синиця О.Ф.