Постанова № 17674701, 01.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 № 28/302

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Кулачок О.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 05.04.2011 року

від відповідача: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011

у справі № 28/302 (суддя Копитова О. С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Імідж»

простягнення 67000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача коштів в сумі 67000 грн., що перераховані позивачем в оплату за консультаційні послуги довідку про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності ціни предмету закупівлі середньоринковим цінам.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року, повний текст якого підписаний 07.02.2011 року, у справі № 28/302 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невиконання відповідачем свого договірного зобовязання перед позивачем на його вимогу у встановлений законом строк, що надало б можливість позивачу відмовитись від виконання зобовязання та, відповідно, вимагати повернення грошей; що строк виконання відповідачем його зобовязання щодо надання послуг станом на день розгляду справи не настав і, відповідно, права позивача не порушені.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що направлення позивачем відповідачу претензії № 516-1 на адресу: 03127, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 41, оф. 7 не є належним доказом повідомлення останнього про відмову від робіт, оскільки адресою реєстрації відповідача є: 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 28/302 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що строк виконання робіт відповідачем не встановлений, а отже, застосування у звязку з цим ст. 530 ЦК України є безпідставним і неправомірним.

Ухвалою від 21.03.2011 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н. Ф., судді Пашкіна С. А., Синиця О. Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В звязку з незявленням представників відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався для надання можливості відповідачу взяти участь в судовому засіданні.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, відповідач повноважних представників в жодне судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи про належне повідомлення сторін про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи, тендерним комітетом Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» переможцем тендеру щодо закупівлі послуг з доставки рахунків фізичним особам абонентам ВАТ «Укртелеком» визнано позивача (лист № 148704/2-15У від 01.03.2010 року), з яким 14.04.2010 року укладено відповідний договір № 14-303-426, предметом якого є надання позивачем послуг з доставки рахунків абонентам ВАТ «Укртелеком».

Згідно п. 67 Постанови КМ України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» замовник надсилає протягом семі календарних днів з дня укладення договору про закупівлю для опублікування в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» оголошення про результати відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю за формою, встановленою уповноваженим органом.

14.04.2010 Міністерством економіки України видано Розяснення № 3303-25/2973-07, згідно якого замовники під час подачі оголошень про результати проведення процедури закупівлі до редакції інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» до оголошення мають додавати довідку „щодо відповідності ціни тендерної пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі товари, роботи і послуги, видано центральним апаратом державної інспекції з контролю за цінами (далі довідка щодо відповідності ціни)” та договір про закупівлю, укладений за результатами процедури закупівлі, а редакція інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» при прийнятті оголошення про результати проведення процедури закупівлі має перевіряти наявність довідки щодо відповідності ціни та договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі, і, у разі невідповідності поданих замовником документів або їх відсутності, редакція інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель» має право не прийняти оголошення до публікації та запропонувати доопрацювати його.

Листом Міністерства економіки України від 21.04.2010 року № 3303-25/3461-08 обовязок щодо отримання вказаної вище довідки покладено на переможців процедури закупівлі.

Тобто, відповідно до вказаних листів Міністерства економіки України обовязок отримати довідку щодо відповідності ціни у торгах, які проводились Донецькою філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», покладений на позивача.

На виконання приписів зазначених листів, 22.04.2010 позивач звернувся до відповідача з заявкою на підготовку експертного висновку по цінах (а.с.79).

23.04.2010 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 0154 на 67000 грн. за консультаційні послуги довідку про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності ціни предмета закупівлі середньо ринковим цінам (а.с.17).

27.04.2010 платіжним дорученням № 288 (а.с.18) позивач перерахував відповідачу 67 000 грн. з призначенням платежу: за консультаційні послуги згідно рахунку № 0154 від 23.04.2010.

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідач, виставивши рахунок-фактуру та прийнявши оплату в сумі 67000 грн., що її перерахував позивач, підтвердив тим самим прийняття до виконання заявки останнього, а відтак, позивач та відповідач уклали письмовий правочин, за яким відповідач взяв на себе обовязок надати консультаційні послуги та виготовити довідку про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності ціни предмета закупівлі середньо ринковим цінам, а позивач ці роботи оплатити.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір і що у матеріалах справи відсутні докази, що при укладенні цього договору сторони встановили строк виконання відповідачем його договірного зобовязання.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову виходячи, в тому числі, з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невиконання відповідачем свого договірного зобовязання перед позивачем на його вимогу у встановлений законом строк, що надало б можливість позивачу відмовитись від виконання зобовязання та, відповідно, вимагати повернення грошей, і що строк виконання відповідачем його зобовязання в розумінні норм ст. 530 Цивільного кодексу України щодо надання послуг станом на день розгляду справи не настав і, відповідно, права позивача не порушені.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у позові з урахуванням зазначених обставин з огляду на таке.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, 21.05.2010 відповідач направив позивачу для підписання акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000064 від 27.04.2010 року на суму 67000 грн., згідно якого відповідачем як Виконавцем були проведені роботи по рахунку № СФ-000154 від 23.04.2010 з консультаційних послуг довідки про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення цін.

Отже, враховуючи, що відповідач повідомив позивача про факт виконання ним оплачених позивачем робіт, направивши йому на підписання відповідний акт здачі прийняття робіт (надання послуг), датований 27.04.2010, тобто днем оплати позивачем цих робіт, наявність чи відсутність встановленого сторонами строку їх виконання не є тією обставиною, що впливає на вирішення спору сторін по суті.

Зясуванню в такому випадку підлягають обставини щодо наявності чи відсутності факту виконання відповідачем цих робіт.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку колегії суддів, сам лише факт направлення акту здачі-прийняття робіт не є безумовним доказом того, що роботи, про які в ньому йдеться, є виконаними.

Доказом виконання відповідачем робіт, на які позивач перерахував йому 67000 грн., є в даному випадку довідка про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності ціни предмета закупівлі середньо ринковим цінам,

Позивач наполягає на тому, що, незважаючи на направлення відповідачем акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000064 від 27.04.2010 року, в якому зафіксовано, що роботи ним виконані, фактично роботи виконані не були, оскільки самої довідки до зазначеного акту відповідачем додано не було.

Матеріали справи не містять доказів, того, що до акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000064 від 27.04.2010 року відповідачем було додано, або в будь-який інший спосіб вручено позивачу зазначену довідку.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобовязань перед позивачем з виготовлення довідки про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності ціни предмета закупівлі середньо ринковим цінам, про що ним вказано в зазначеному акті.

Стаття 193 ГК України надає право відповідачу як зобов'язаній стороні відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 516-1 від 14.05.2010 року (а.с. 19-20), в якій зазначив, що з моменту перерахування відповідачу коштів минуло 15 днів, а роботи відповідачем виконі не були, з огляду на що позивач втратив інтерес до вказаних робіт і просить на протязі 7 днів повернути йому кошти в сумі 67000 грн. за вказаними у претензії реквізитами.

На доказ направлення зазначеної претензії на адресу відповідача: 03127, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 41, оф. 7 до матеріалів справи долучено копії опису вкладення та фіскального чеку № 9714 від 17.05.2010 року (а.с. 21).

Відповідач на вказану претензію не відповів, спірні кошти позивачу не перерахував, що спричинило обґрунтоване звернення позивача до суду за захистом своїх майнових інтересів.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що направлення позивачем відповідачу претензії № 516-1 на адресу: 03127, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 41, оф. 7 не є належним доказом повідомлення останнього про відмову від робіт з тих підстав, що адресою реєстрації відповідача є: 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, оскільки як у виставленому відповідачем рахункуфактурі № 0154 від 23.04.2010 року, так і на конверті, в якому відповідачем направлений для підписання акт виконаних робіт, останнім зазначено саме адресу: 03127, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 41, оф. ,7, і жодних доказів того, що відповідач повідомляв позивача про необхідність направлення кореспонденції за іншою адресою, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він послався як на підставу своїх вимог.

Відповідач правом на судовий захист, на спростування обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, не скористався, доказів на підтвердження виконання ним оплачених позивачем робіт або пояснень по суті спору суду не надав.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушення відповідачем законних прав позивача належним чином доведене, документально підтверджене і відповідачем не спростоване.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 67000 грн., що перераховані позивачем в якості передоплати за послуги з надання довідки про проведення консультаційного дослідження ринку на предмет визначення рівня цін та відповідності предмету закупівлі середньо ринковим цінам, з огляду на що позов підлягає задоволенню.

При цьому колегією суддів приймається до уваги, що листом від 29.04.2010 року Міністерство економіки України відкликало роз'яснення від 14.04.2010 року № 3303-25/2973-07 та лист від 21.04.2010 року № 3303-25/3461-08, поява яких спричинила звернення позивача до відповідача з заявкою про надання довідки щодо відповідності ціни.

Згідно розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне зясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 28/302 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 67000 грн. задовольняються у повному обсязі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу при зверненні до суду з апеляційними скаргами, поверненню з державного бюджету підлягають 236 грн., сплачені позивачем за інформаційно технічне забезпечення судового процесу при подачі апеляційної скарги (платіжне доручення № 1311 від 25.02.2011 року).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 28/302 задовольнити

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 28/302 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Імідж» (01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, ідентифікаційний код 31112107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» (03150, м. Київ, бульвар Дружби народів, 3 А, ідентифікаційний код 36017637) основний борг в сумі 67000 (шістдесят сім тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 670 (шістсот сімдесят) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Імідж» (01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, ідентифікаційний код 31112107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» (03150, м. Київ, бульвар Дружби народів, 3 А, ідентифікаційний код 36017637) 335 (триста тридцять пять) грн. витрат на сплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Український професійний курєр» (03150, м. Київ, бульвар Дружби народів, 3 А, ідентифікаційний код 36017637) з державного бюджету зайво сплачені витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., перераховані платіжним дорученням № 1311 від 25 лютого 2011 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

8. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 28/302.

Головуючий суддяКалатай Н.Ф.

СуддіПашкіна С.А.

Синиця О.Ф.