Постанова № 17674684, 30.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011 № 9/178-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників сторін:

Від позивача - не зявився;

Від відповідача - не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський комбінат харчових концентратів”

на рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2011р.

у справі №9/178-10 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський комбінат харчових концентратів”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ”

про стягнення 89089,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.02.2011р. у справі № 9/178-10 у позові відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду Київської області грунтується на тому, що видаткові накладні №2004029 від 16.06.2010р. та №2004352 від 05.07.2010р. підписані та скріплені мокрою печаткою лише представника позивача та водіїв-експедиторів, акт про відмову від підпису представника відповідача в присутності понятих не складено та не долучено до матеріалів справи. На накладній №2004029 від 16.06.2010р. у графі „Прийняв покупець” зазначений підпис особи без зазначення будь-якого прізвища особи, що отримала товар; зазначений підпис, як вказує суд, навіть під час візуального огляду судом не має жодних спільних ознак з підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_1, а тому, на думку суду, сукупність зазначених обставин свідчать про недоведеність позивачем факту отримання товару на загальну суму 86493, 96 грн. саме представниками відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.02.2011р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що суд першої інстанції при розгляді справи не зясував, що довіреність відповідача була в наявності, були в наявності і накладні, крім того, товар, поставлявся і вручався відповідачу на його складі, тобто, як зазначає позивач, відповідач взагалі не здійснював господарську операцію з відпуску цінностей.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Маляренка А.В., суддів Дикунської С.Я., Зеленіна В.О. від 05.04.2011р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено її розгляд на 18.04.2011р.

У звязку з неявкою в судове засідання апеляційного суду представника відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.05.2011р.

Розпорядженням №01-24/201 від 23.05.2011р. керівнику апарату Київського апеляційного господарського суду у звязку з обранням судді Маляренка А.В. (судді-доповідача у справі) на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України, проведений повторний автоматичний розподіл справи №9/178-10 та призначено по справі колегію суддів у складі: суддя-доповідач Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.

В судове засідання апеляційного суду 30.05.2011р. не зявились сторони.

Враховуючи те, що представники сторін про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, представник позивача повідомлений в судовому засіданні 18.04.2011р. під розпису від 18.04.2011р., відповідач повідомлявся ухвалою від 18.04.2011р., про що свідчить відповідний штамп на звороті ухвали з відміткою про відправку документа, явка представників сторін в судове засідання не визнана обовязковою і сторони повідомлені про наслідки неявки в судове засідання представників сторін, тому колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення у відсутності представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

01.12.2009р. між Закритим акціонерним товариством “Дніпропетровський комбінат харчових концентратів”(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Меркурій БЦ”(відповідачем) укладено договір купівлі-продажу № 35 Д (9) (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 позивач зобовязується в порядку та на умовах, встановлених договором, передати у власність відповідача продукцію (товар), а відповідач зобовязується в порядку та на умовах, встановлених цим договором, прийняти та оплатити товар. Ціни та асортимент зазначаються у накладній.

Загальна сума договору складає 100 000,00 грн. (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 7.3 договору, відповідач оплачує 100 % вартості партії товару протягом 35 календарних днів, від дня поставки.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов договору надав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання товару. На підтвердження даного факту в якості доказів передачі товару позивач долучив до матеріалів справи: видаткові накладні № 2004029 від 16.06.2010р. на суму 43 666,24 грн.; довіреність б/н від 16.06.2010 р. на імя ОСОБА_1 на суму 43 666,24 грн. та видаткова накладна № 2004352 від 05.07.2010 р. на суму 42 827,72 грн.; довіреність № 112 від 05.07.2010 р. на імя ОСОБА_1 на суму 43000,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову місцевий господарський суд, з яким не погоджується судова колегія, виходив з наступного.

Місцевий господарський суд зазначає про те, що як вбачається зі змісту видаткових накладних № 2004029 від 16.06.2010 р. на суму 43 666,24 грн. та № 2004352 від 05.07.2010р. на суму 42 827,72 грн., товар за зазначеними накладними отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із печаткою складу “Меркурій”. Водночас, на отримання зазначеного товару відповідачем були видані довіреність б/н від 16.06.2010р. на імя ОСОБА_1 на суму 43 666,24 грн. (№ 2004029 від 16.06.2010 р. на суму 43 666,24 грн.) та довіреність № 112 від 05.07.2010 р. на імя ОСОБА_1 на суму 43000,00 грн. (№ 2004352 від 05.07.2010 р. на суму 42 827,72 грн.) із зазначенням оригіналу підпису ОСОБА_1. На накладній № 2004029 від 16.06.2010 р. на суму 43 666,24 грн. у графі “Прийняв покупець” зазначений підпис особи без зазначення будь-якого прізвища особи, що отримала товар; зазначений підпис, навіть під час візуального огляду судом, не має жодних спільних ознак із підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_1. На накладній № 2004352 від 05.07.2010 р. на суму 42 827,72 грн. взагалі не зазначено жодного підпису від представника відповідача у графі “Прийняв покупець”. Крім того, довіреність № 112 від 05.07.2010 р. на імя ОСОБА_1 видана на суму 43000,00 грн., в той час як у накладній № 2004352 від 05.07.2010 р. зазначена інша сума, а саме 42 827,72 грн.

Колегія суддів вважає, що відмовляючи в позові про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар місцевий господарський суд неповно зясував всі обставини по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2011р. зобовязано відповідача надати, крім іншого, надати податкову декларацію за 2010 рік з відміткою про прийняття Державною податковою інспекцією. Вимоги ухвали відповідачем не виконано та не надано витребуваний документ.

На запит апеляційного господарського суду №02-11/1827 від 19.04.2011р. Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція надала завірені належним чином копії податкових декларацій з ПДВ ( з додатками 5 до декларацій „Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контраагентів”) поданих ТОВ „Меркурій БЦ” до Білоцерківської ОДПІ за період з липня 2010р. по грудень 2010 включно.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит в даному випадку вважається „дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно з підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник ПДВ веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її отримання, загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Таким чином, надані Білоцерківським ОДПІ податкові декларації за період з липня 2010р. по грудень 2010р., розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, свідчать про придбання товарів відповідачем від позивача, а саме при врученні товару відповідач отримав від позивача податкову накладну №04245 від 16.06.2010р. ( товаро-транспортна накладна від 16.06.2010р., накладна №2004029 від 16.06.2010р. на суму товару 43666 грн. 24 коп.) а також податкову накладну №04615 від 05.07.2010р. (товаро - транспортна накладна від 05.07.2010р., накладна №2004352 від 05.07.2010р. на суму товару 42827 грн. 72 коп.).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобовязується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним факт поставки товару позивачем відповідачу, а також несплату відповідачем за отриманий товар 86493,96 грн., який підлягає стягненню.

Відповідно до п.9.1 договору за кожен день прострочення платежу передбачається пеня з розрахунку 0,5 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання.

За доданим до позовної заяви розрахунком пені та перевіреним судом, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в розмірі 1733,56 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума інфляційних становить 523,99 грн., 3 % річних 338,33 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський комбінат харчових концентратів” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2011р. у справі № 9/178-10 скасувати.

3.Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ” (09100, Київська область, м. Біла Церква, провулок Інституцький , буд.1, кв. 54; р/р 26005053116522 у Білоцерківському відділенні КГРУ „Приватбанк”, МФО 321842, код ЄДРПОУ 36360007) на користь Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський комбінат харчових концентратів” ( 49800, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1; р/р 26001002250100 в ДО Райффайзенбанк „Аваль” м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 00374048) 86493,96 грн. - основного боргу, 1733,56 грн. пені, 523,99 грн. інфляційних, 338,33 грн. 3% річних, 890 грн. державного мита за подання позовної заяви та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій БЦ” (09100, Київська область, м. Біла Церква, провулок Інституцький , буд.1, кв. 54; р/р 26005053116522 у Білоцерківському відділенні КГРУ „Приватбанк”, МФО 321842, код ЄДРПОУ 36360007) на користь Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський комбінат харчових концентратів” ( 49800, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1; р/р 26001002250100 в ДО Райффайзенбанк „Аваль” м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 00374048) 445,45 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 9/178-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіКалатай Н.Ф.

Синиця О.Ф.

03.06.11 (відправлено)