Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2011 № 15/176
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Отрюха Б.В.
За участю представників:
від Прокуратури м.Києва: Греськів І.І. прокурор відділу
від позивача : ОСОБА_1 - юрист
від відповідача: не з»явився
від 3-ої особи: ОСОБА_2 - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 27.05.2009р.
у справі № 15/176
за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»
3-я особа: ОСОБА_3
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.Києва від 27.05.2009 року у справі № 15/176 позов задоволено повністю, визнано за Київською міською радою право власності на вісім будівель площею 225 кв.м. кожна (по першому поверху), які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2 га у 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»на АДРЕСА_1.
Зобовязано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» зареєструвати за Київською міською радою право власності на вісім будівель площею 225 кв.м. кожна (по першому поверху), які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2 га у 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» на АДРЕСА_1.
На підставі рішення суду з відповідача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.
ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду м.Києва № 15/176 від 27.05.2009р., просить його скасувати, зазначає, що про існування оскаржуваного рішення він дізнався на початку березня 2011р. На думку апелянта місцевим судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий суд при винесення оскаржуваного рішення не прийняв до уваги те, що КП Київське МБТІ здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання прав власності.
Також місцевий суд не звернув увагу на письмові пояснення на апеляційну скаргу КП Київського МБТІ, яке просило відмовити у задоволенні позову з тієї підстави, що в частині визнання права власності воно не є належним відповідачем та не претендує на право власності на спірні об»єкти.
Крім того, місцевим судом не було встановлено ким за рахунок яких коштів створено об»єкти недобудови, на які визнано право власності за Київською міською радою.
Апелянт зазначає, що між ним та компанією «Ультрамет-13А» 07.02.2008р. було укладено договір доручення на виконання певних юридичних дій щодо укладення від імені ОСОБА_3 договорів підряду на будівництво 10 котеджів та оформлення відповідних документів на виділення земельної ділянки під їх обслуговування. Згідно умов укладеного договору апелянтом було сплачено перший транш у розмірі 12500000 грн. на поточне будівництво, а вся сума повинна бути сплачена на протязі 12 місяців з початку будівництва.
Апелянт посилається на те, що Керівництво компанії «Ультрамет-13А» уникало спілкування, апелянту стало відомо, що природоохоронною прокуратурою проводиться перевірка діяльності компанії на предмет порушення природоохоронного законодавства. Однак, апелянта було запевнено керівництвом компанії, що це лише непорозуміння, а питання щодо відведення земельної ділянки практично вирішено. Однак, в кінці 2010р. апелянту стало відомо про поставлення питання щодо ліквідації компанії «Ультрамет-13А».
На думку апелянта, місцевим судом було прийнято рішення, що торкається інтересів та прав особи, яка не була залучена до участі у справі, не було досліджено та не дано відповідної оцінки, за рахунок яких коштів створено об»єкти недобудови, на які визнано право власності за власником ( користувачем) земельної ділянки, на якому розташоване майно.
В судове засідання представник відповідача не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника Прокуратури м.Києва, позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Прокуратурою міста Києва проведена перевірка дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства в 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».
Згідно з актом перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, складеного 17.02.2009 начальником інспекційного відділу № 2 Інспекції державного архітектурнобудівельного контролю у м. Києві Кисіль Л.С. за участю представника Прокуратури міста Києва (належним чином засвідчена копія міститься у матеріалах справи) при перевірці проведення будівельних робіт у 73-му кварталі КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»на АДРЕСА_1 встановлено, що невстановленими особами розпочато будівництво 10-ти будівель, а саме:
- 2 будівлі - моноліт підвалу, цегляна кладка перший поверх та частина другого поверху;
- 4 будівлі - моноліт підвалу, цегляна кладка першого поверху;
- 1 будівля - моноліт підвалу;
- 1 будівля моноліт підвалу, розпочата цегляна кладка першого поверху;
- викопано 2 котловани, в одному з яких розмічено та викопано траншею під фундамент та засипано щебенем.
Згідно вищезазначеного акту перевірки, площа зазначених будівель складає 225 кв.м. кожна, дозволів на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації немає, будівельна техніка відсутня, будівельний майданчик огороджено та не охороняється.
03.03.2009 інспектором по використанню і охороні земель міста Києва Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Сокаревим О.В. складено акт обстеження земельної ділянки № 73/1, згідно якого невстановленими особами на території КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»на АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею приблизно 2,2 га розпочато будівництво 10 будівель невизначеного призначення (8 незавершених будівель та 2 котловани) та проведені земляні роботи. На момент проведення обстеження будь-які роботи на ділянці не ведуться, будівельна техніка на ділянці відсутня.
Оскільки власником земельної ділянки площею 2,2 га на АДРЕСА_1 у 73 кварталі КП Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», на якій було розпочато будівництво є територіальна громада м.Києва в особі Київської міської ради, Прокуратура м.Києва звернулась з листом до КП «Київське МБТІ» з проханням зареєструвати за Київською міською радою право власності на самочинно збудовані об»єкти незавершеного будівництва.
Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» листом № 1357 від 13.01.2009 відмовило Прокуратурі міста Києва у вищезазначеній реєстрації, оскільки серед поданих документів відсутній правовстановлюючий документ, передбачений ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» як підстава для проведення реєстрації права власності.
Заступник Прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання за Київською міською радою права власності на вісім будівель площею 225 кв.м. кожна, та які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2 га у 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» на АДРЕСА_1. Оскільки Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» ухиляється від реєстрації права власності на об»єкти незавершеного будівництва.
27.03.2009р. Заступник прокурора м.Києва доповнив позовні вимоги, просить також зобов»язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» зареєструвати за Київською міською радою право власності на 8 будівель площею 225 кв.м кожна (по першому поверху), які знаходяться на земельній ділянці площею 2, 2 га у 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» на АДРЕСА_1.
Місцевий суд при винесенні рішення дійшов висновку, що відповідач є єдиною повноважною особою, яка реєструє право власності на обєкти нерухомого майна та прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Однак, колегія не може погодитись з таким висновком суду виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання за Київською міською радою права власності на вісім будівель площею 225 кв.м. кожна, та які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2 га у 73-му кварталі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»на АДРЕСА_1.
Відповідно до Закону України № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (Наказ Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.02 р. за № 157/6445) входить лише перевірка документації поданої на реєстрацію та реєстрація прав власності, технічна інвентаризація об»єктів, які реєструються, прийняття рішень щодо реєстрації прав власності або відмови в реєстрації, внесення інформації в Реєстр права власності на нерухоме майно та видача виписок з нього.
Згідно Тимчасового положення (далі по тесту Положення) обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації у разі необхідності укладення правочину щодо об'єкта незавершеного будівництва.
Як визначено в Положенні державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.6 Положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Згідно п. 1.12. Тимчасового положення встановлено, що рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано в судове засідання місцевого суду письмові пояснення, в яких останній просив суд прийняти рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що в частині визнання права власності він є неналежним відповідачем, оскільки не претендує на право власності на зазначені у позовній заяві об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що місцевий суд при винесенні рішення не звернув уваги на те, що відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно КП "Київське БТІ" здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності.
Крім того, як пояснив представник 3-ої особи в судовому засіданні, 07.02.2008р. між ОСОБА_3 (довіритель за договором) та компанією «Ультрамет-1ЗА» (повірений за догвором) було укладено договір Доручення № 07/02/08 на виконання певних юридичних дій, щодо укладення від імені довірителя певні дії, а саме: укладення договорів підряду на будівництво 10 котеджів (індивідуальних житлових будинків), оформлення документів щодо виділення у користування земельної ділянки під обслуговування зазначених котеджів, оформлення документів необхідних для послідуючого оформлення у власність збудованих об»єктів нерухомості.
Згідно укладеного договору ОСОБА_3 було проведено оплату у відповідності до умов укладеного договору та сплачено перший транш в розмірі 12 500 000 (дванадцять мільйонів 500 тис) грн. на поточне будівництво, а всю суму повинно бути сплачено на протязі 12 місяців з початку будівництва.
Керівництво компанії «Ультрамет-1ЗА» тривалий час уникало спілкування з ОСОБА_3, однак йому стало відомо про порушення компанією вимог земельного законодавства та перевірки діяльності компанії природоохоронною прокуратурою м. Києва. Однак, керівництво компанії запевнило довірителя, що це непорозуміння, питання щодо відведення ділянки практично вирішено, залишились лише останні узгодження щодо відведення ділянки та взагалі вже можливо оформлення права власності на будівлі.
В кінці 2010 р. ОСОБА_3 стало відомо що поставлено питання про ліквідацію компанії «Ультрамет 13А» і він звернувся до правоохоронних органів м. Луганська, де йому пояснили, що дані відносини мають характер цивільно-правових, а тому необхідно звернутись до суду з приводу порушених прав та визнання права власності на будівельні матеріали, оскільки питання виділення земельної ділянки на якій повинно бути проведено будівництво досі не вирішено та мають місце порушення закону з боку компанії «Ультрамет-1ЗА» .
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважає набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Крім того, статтею 18 Закону “Про основи містобудування” передбачено, що закінчені будівництвом обєкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку обєктів забороняється.
При цьому, виходячи з положень ст. 14 Закону України “Про основи містобудування“, виключно до компетенції відповідної ради належить надання акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту та рішення про затвердження цього акту.
Згідно ч. 15 ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій“ здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
При розгляді справи № 15/176 судом не було досліджено та не надано відповідної оцінки за рахунок яких коштів та ким саме створено об»єкти недобудови, на які визнається право власності.
В судовому засіданні встановлено, що Київський природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації до Приватного підприємства «Ультрамет-13А» з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,2 га у 73 кварталі виділів 48,49,50,54,55,67,68 КП Лісопаркового господарства «Конча-Заспа» (АДРЕСА_1), привівши її у придатний для використання стан, шляхом звільнення від самочинно збудованих будівель та споруд, та приведення у попередній зовнішній стан.
Наведене свідчить, що органам прокуратури відомі особи, які здійснили самочинне будівництво і які повинні бути належними відповідачами у даній справі.
Спір про визнання права власності на спірне незавершене будівництво торкається також інтересів 3-ої особи.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову та визнаючи право власності на майно за позивачем, в повній мірі не врахував вищезазначені норми матеріального права і, належним чином не встановив всі обствини справи, дійшов невірного висновку про те, що КП «Київське МБТІ» є належним відповідачем по даній справі, у спорі, в тому числі про визнання права власності на майно.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивач помилково визначив належним відповідачем по справі Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна».
Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В звязку з скасуванням рішення місцевого суду витрати апелянта по сплаті державного мита слід покласти на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2009р. по справі № 15/176 скасувати.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, і/код НОМЕР_1) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
Матеріали справи № 15/176 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддяТищенко А.І.
СуддіМихальська Ю.Б.
Отрюх Б.В.
02.06.11 (відправлено)
Судове рішення № 17674659, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 24.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/176. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: